Трагедія Беслана

Перед меморіалом пам’яті загиблих у школі № 1 у Беслані в Північній Осетії. - 1 вересня 2004 року 32 чеченські бойовики захопили школу № 1 у північноосетинському місті Беслані і протягом трьох днів тримали близько 1 тисячі учнів, їхніх родичів і вчителів як заручників. Нападники вимагали вивести російські війська з Чечні. Урешті під час спроби російських силових структур звільнити захоплених 331 із заручників загинув, серед них 186 дітей.

Російські силовики під школою № 1 у Беслані. - І тих, хто вижив, і родичів загиблих однаково дратують брак відповідей на питання про дії російських силових структур під час протистояння і реакція на трагедію тодішнього президента Росії Володимира Путіна. Багато хто вважає, що влада приховує правду про те, що насправді сталося.

Представник силових структур виносить дитину – одну з 26 дітей і жінок, яких нападники випустили другого дня кризи. - Російські урядовці стверджують, що вбивати заручників почали захоплювачі, які підірвали вибухівку всередині школи. Але в Беслані багато хто каже, що бій спровокували силовики, вистріливши по школі з гранатомета. Через це провалився дах і почалася сильна швидка пожежа.

Хлопчик, звільнений із заручників, коли російські силовики ввійшли до школи 3 вересня 2004 року. - Багато хто з очевидців також каже, що бачив, як по школі стріляли танки. Незалежні розслідування засудили провалену, за їхніми словами, операцію звільнення заручників.

Імпровізований меморіал із фотографіями багатьох із загиблих у школі. - Фахівець із вибухових пристроїв і депутат Державної думи Росії Юрій Савельєв оприлюднив доповідь, яка підтвердила: бій розпочали російські силовики, які почали стріляти по школі з гранатометів із сусідніх будинків.

Нур-Паши Кулаєв, єдиний із «бесланських терористів», хто вижив. 26 травня 2006 року його засудили на довічне ув’язнення. - Ті, хто вижив, і родичі загиблих шкодують, що засудили тільки одну людину, Нур-Паши Кулаєва. Трьох місцевих міліціонерів, яких визнали причетними до нападу, амністували. «Ми цілком переконані, що (влада) хоче забути Беслан, – сказала Радіо Свобода Елла Кесаєва, яка втратила внаслідок трагедії двох племінників. – Влада не хоче нічого ні чути, ні знати про Беслан».

Родичі жертв Беслана на демонстрації в травні 2006 року біля суду, де тоді судили Кулаєва, з гаслами проти влади. - «Я маю враження, що ми ніколи не дізнаємося всієї правди, як і з Дубровкою (концертним залом у Москві, де 2002 року операція звільнення заручників так само призвела до загибелі понад 100 з них), – сказав Радіо Свобода російський аналітик у справах Кавказу Олексій Малашенко. – Урешті справу повернуть так, як вигідно владі, бо відкритого, незалежного розслідування практично не було. Усе було «під контролем».

Члени родин загиблих розлючені рішенням суду, який 2007 року амністував трьох міліціонерів, причетних до нападу. - Ті, хто вижив, – не єдині, хто не вірить офіційній версії подій у Беслані.

Спалений спортзал школи, в якому понад 1 тисяча заручників провели кілька днів без їжі й води. - Опитування, яке провів 2007 року російський Левада-Центр, засвідчило: тільки 8 відсотків опитаних вірять, що влада сказала всю правду.

Жалоба за жертвами під час минулорічної зустрічі в бесланській школі № 1. - Фото: AFP, epa, ИТАР-ТАСС.