Українська економіка після виборів: можливості й підводні камені

Київ – Національний банк України прогнозує стабільність української економіки на цей рік. У той час як комерційні банки очікують поглиблення кризи і просять підтримки у держави. Хоча деякі фінансові експерти переконані, що підтримка фінансового сектору лише поглиблює кризові явища в Україні.
За останні 9 місяців валовий внутрішній продукт в Україні зріс більше ніж на 10%, порівняно з першим кварталом минулого року. У Національному банку такі цифри називають власним успіхом.

«Третій квартал поспіль маємо економічне зростання. Монетарною політикою ми намагалися не лише стримувати інфляцію, але й тримати стабільність на валютному ринку. Є всі умови, щоб ця стабільність і передбачуваність збереглася на цей рік і в подальші роки», – зазначив виконавчий директор НБУ Ігор Шумило.

Для того, щоб економічна стабільність була тривалою, переконаний Ігор Шумило, необхідно зберегти й надалі нинішню стратегію роботи НБУ. А ще він радить змінити держбюджет України на цей рік, скоротивши видатки й збільшивши надходження до головного кошторису країни.

Банки: економічні «двигуни» чи «гальма»?

Водночас оптимізму НБУ не поділяють керівники комерційних банків, вони прогнозують поглиблення кризи. Головним гальмом розвитку економіки банкіри називають проблеми фінансового сектору. Голова правління банку «Фінанси та кредит» Володимир Хливнюк говорить: «Один-два роки проблемні кредити будуть ключовим питанням. На кожен мільярд неповернених кредитів – 200 мільйонів прямих збитків банку. Ми просимо нормативної бази, яка б захистила нас, як кредитні установи. Відповіді не чуємо. От і виходить, що кожен сам за себе».

Саме через це, вважає банкір Володимир Хливнюк, відсотки кредитів залишаються надто високими для українського бізнесу. Вихід він вбачає в довгострокових програмах рефінансування банків. Крім того, пан Хливнюк вважає за необхідне залучити комерційні банки до державних проектів з інвестування виробництва.

Гроші не доходять до реального сектору – експерти

Сьогодні в Україні, так і у світі загалом, прибутки банківського сектору складають майже половину прибутків усіх галузей економіки, відзначає радник міністра фінансів України Сергій Яременко. А відтак, на його думку, пріоритетної підтримки в умовах кризи потребує аж ніяк не фінансовий сектор.

«Фінансові заклади незважаючи на кризу, хочуть зберегти свої прибутки, тому наполягають на рефінансуванні. До того ж в Україні допомога надавалася не системно, її отримали і ефективні банки, і не дуже. У результаті вона не дійшла до реального сектору економіки. Крім того, ми дбаємо про такі вторинні показники, як курс валюти, забуваючи про основні – торговельний баланс, зростання виробництва, кількість робочих місць», – зазначив Сергій Яременко.

Проте ані економічне зростання, яке мала Україна до кризи, ані зовнішні запозичення не були використані для модернізації української економіки, відзначає директор Інституту економіки НАН України Валерій Геєць. На його думку, саме на це держава мала б мобілізувати всі фінансові ресурси після виборів: «Модернізація в економіці не відбувалася. Скільки б ми не пишалися інвестиціями, в реальний сектор вони не йшли. Якщо нічого не робити, зростання економіки буде не більше 2%, і проблеми в соціальній сфері нагромаджуватимуться. Тому за рік ми маємо закласти основи модернізаційного підходу».

У модернізації виробництва, вважає Валерій Геєць, полягає успішний розвиток економіки. На думку науковця, якщо нова українська влада цього не робитиме, Україна опиниться поміж країн з відсталою економікою.