Брюссель – Міжнародна спільнота зібралася у Лондоні, щоб визначитися із майбутнім війни в Афганістані, що триває вже 9 років. Афганський президент Карзай прибув на конференцію зі своєю ідеєю. Мовляв, коли не вдається здолати талібів зброєю, то слід спробувати вплинути на них міжнародними грошима. Водночас, представники Заходу заявляють, що контроль над безпекою в країні вже цього року почне переходити від об’єднаних міжнародних сил до лідерів та військових Афганістану.
Головна мета, яку поставили перед собою численні учасники лондонської конференції, – підбити підсумки і визначити наступні кроки міжнародних військ, залучених до бойових операцій у Афганістані. США вже заявили про те, що надішлють туди ще 30 тисяч вояків. Німеччина щойно пообіцяла додаткових 850. Інші країни, такі як Франція, мають намір долучити своїх інструкторів та жандармів, але не поспішають із додатковими підрозділами військових.
Друга мета – сформувати стратегію натовських операцій в Афганістані. З огляду на те, що в суто військову перемогу вже мало хто вірить, нині намагаються перейти до навчань та вишколу самих афганців, щоб поступово передати збройним силам Афганістану контроль за безпекою у країні.
«Нова стратегія – «афганізація» – Браун
«Я змалював нашу спільну стратегію, як «афганізацію», – зазначив на конференції прем’єр-міністр Великобританії Ґордон Браун. – Створення установ, збройних сил, поліції, громадянського уряду Афганістану, які набиратимуть сили, дозволить нам передати до їхніх рук відповідальність за боротьбу з тероризмом та екстремізмом. А наші сили почнуть повертатися додому. Це потребуватиме часу, але я вірю, що умови нашого сьогоднішнього плану спрацюють швидше, ніж передбачено, а передача (контролю) від кварталу до кварталу і від регіону до регіону почнеться наприкінці цього року. Але це не буде сигналом припинення нашої допомоги Афганістану».
Слід зазначити, що подібна методика добре спрацювала в Іраку. Згідно із новою стратегією, до послуг бойовиків «Талібану» створять нові робочі місця, можливості для професійної освіти та іншу мирну інфраструктуру. Це мало б змусити їх скласти зброю й повернутися до нормального життя. Звичайно, без фінансової допомоги з боку міжнародної спільноти та інтернаціональних допомогових організацій це здійснити було б неможливо. Тож лондонська конференція – це також нагода об’єднати фінансові внески для встановлення миру в Афганістані.
«Конференція – це марнування часу» – таліби
Тим часом, представники «Талібану» у комюніке, оприлюдненому напередодні, назвали цю конференцію «новим марнуванням часу». Таліби вкотре заявили, що не сідатимуть за стіл переговорів, доки міжнародні військові сили не покинуть Афганістан.
«Ісламський уряд Афганістану вважає єдиним рішенням афганської проблеми негайне відкликання всіх окупаційних військових об’єднань», – цитує їхню заяву одна із західних інформаційних агенцій.
Представники країн-учасниць лондонської конференції звернулися до афганського президента Хаміда Карзая із зауваженням, мовляв, ми інвестуємо задля миру в Афганістані, але за умови, що ви як лідер країни візьмете на себе низку зобов’язань. Насамперед, поступовий перехід контролю над військовими операціями у державі й припинення корупції у правлячих колах Афганістану.
Що для Карзая складніше: корупція чи «навернення» талібів?
«Подолання корупції стане ключовим завданням другого терміну мого перебування на посту президента, – пообіцяв президент Хамід Карзай. – Мій уряд має намір боротися із корупцією всіма можливими способам, включно із покаранням тих, хто замішаний у корупції, та винагородженням тих, хто від неї ухилився».
З огляду на те, що це явище серед афганських політиків дуже поширене, західні експерти зауважують, що наразі невідомо, яке із завдань, що стоять перед афганським лідером, слід вважати складнішим: боротьбу із корупцією чи «навернення» до суспільства представників Талібану.
Друга мета – сформувати стратегію натовських операцій в Афганістані. З огляду на те, що в суто військову перемогу вже мало хто вірить, нині намагаються перейти до навчань та вишколу самих афганців, щоб поступово передати збройним силам Афганістану контроль за безпекою у країні.
«Нова стратегія – «афганізація» – Браун
«Я змалював нашу спільну стратегію, як «афганізацію», – зазначив на конференції прем’єр-міністр Великобританії Ґордон Браун. – Створення установ, збройних сил, поліції, громадянського уряду Афганістану, які набиратимуть сили, дозволить нам передати до їхніх рук відповідальність за боротьбу з тероризмом та екстремізмом. А наші сили почнуть повертатися додому. Це потребуватиме часу, але я вірю, що умови нашого сьогоднішнього плану спрацюють швидше, ніж передбачено, а передача (контролю) від кварталу до кварталу і від регіону до регіону почнеться наприкінці цього року. Але це не буде сигналом припинення нашої допомоги Афганістану».
Слід зазначити, що подібна методика добре спрацювала в Іраку. Згідно із новою стратегією, до послуг бойовиків «Талібану» створять нові робочі місця, можливості для професійної освіти та іншу мирну інфраструктуру. Це мало б змусити їх скласти зброю й повернутися до нормального життя. Звичайно, без фінансової допомоги з боку міжнародної спільноти та інтернаціональних допомогових організацій це здійснити було б неможливо. Тож лондонська конференція – це також нагода об’єднати фінансові внески для встановлення миру в Афганістані.
«Конференція – це марнування часу» – таліби
Тим часом, представники «Талібану» у комюніке, оприлюдненому напередодні, назвали цю конференцію «новим марнуванням часу». Таліби вкотре заявили, що не сідатимуть за стіл переговорів, доки міжнародні військові сили не покинуть Афганістан.
«Ісламський уряд Афганістану вважає єдиним рішенням афганської проблеми негайне відкликання всіх окупаційних військових об’єднань», – цитує їхню заяву одна із західних інформаційних агенцій.
Представники країн-учасниць лондонської конференції звернулися до афганського президента Хаміда Карзая із зауваженням, мовляв, ми інвестуємо задля миру в Афганістані, але за умови, що ви як лідер країни візьмете на себе низку зобов’язань. Насамперед, поступовий перехід контролю над військовими операціями у державі й припинення корупції у правлячих колах Афганістану.
Що для Карзая складніше: корупція чи «навернення» талібів?
«Подолання корупції стане ключовим завданням другого терміну мого перебування на посту президента, – пообіцяв президент Хамід Карзай. – Мій уряд має намір боротися із корупцією всіма можливими способам, включно із покаранням тих, хто замішаний у корупції, та винагородженням тих, хто від неї ухилився».
З огляду на те, що це явище серед афганських політиків дуже поширене, західні експерти зауважують, що наразі невідомо, яке із завдань, що стоять перед афганським лідером, слід вважати складнішим: боротьбу із корупцією чи «навернення» до суспільства представників Талібану.