Севастополь – Чому російські військові приховують аварійну ситуацію на плавзасобах Чорноморського флоту Росії? Судно ПМ-138, яке поверталося із Середземномор’я, у вівторок у Севастопольську бухту завели два буксири. Раніше командування Чорноморського флоту назвало інформацію про аварію на цьому судні «провокацією» українських спецслужб.
24 січня інтернет-видання «Флот-2017» повідомило про те, що напередодні на допоміжному судні ЧФ Росії ПМ-138, яке перебувало південніше на100 км від Севастополя, виникла аварійна ситуація. Плавмайстерня входила до складу групи суден забезпечення Чорноморського флоту РФ, яка поверталася з пункту базування ВМФ Росії в сірійському порту Тартус.
23 січня під час шторму судно зазнало пробоїни паливних баків і до них стала потрапляти морська вода. Судно стишило хід, і екіпаж приготувався до евакуації. Зрештою, дірку вдалося залатати, але плавзасіб втратив багато пального.
Однак, прес-центр ЧФ Росії виступив із різким спростуванням цієї інформації, назвавши її неправдивою, а також провокацією українських спецслужб. Мовляв, низька швидкість судна – 4 вузли – пояснюється «складним погодними умовами» у морі. Прибуття ПМ-138, за даними флотського прес-центру, очікувався 24 січня – на добу пізніше, аніж прийшли інші плавзасоби з Тартуса – великі десантні кораблі «Ямал» і «Цезарь Куніков».
Під загрозою українські громадяни?
Проте ПМ-138 цього дня не прийшла, як і наступного. За судном довелося висилати два буксири, які затягнули плавмайстерню до Севастопольської бухти лише 26 січня. Слід сказати, що подібна надзвичайна ситуація склалася на ПМ-138 у лютому 2008 року в Егейському морі, тоді її екіпажу довелося подати сигнал SOS і прийняти допомогу від грецьких моряків, у тому числі – військових з НАТОвської бази.
Більша частина екіпажу цього допоміжного судна – українські громадяни. Саме тому, як каже головний редактор видання «Флот-2017» Дмитро Тимчук, ця обставина робить інцидент в Чорному морі важливим для українського суспільства та українських мас-медіа. До того ж, аварійні ситуації на ЧФ Росії на українській території почастішали. Лише останнім часом ЗМІ повідомляли про аварії на флагмані флоту ракетному крейсері «Москва», підводному човні «Алроса», про аварійний викид нафтопродуктів з військових кораблів у Південній бухті Севастополя.
Щоразу флотський прес-центр рішуче спростовував усі ці факти, зрештою, офіційна Москва, а потім і командування Чорноморського флоту РФ були змушені, хоч частково, але визнати аварійні ситуації.
Помічник міністра оборони України, контр-адмірал Сергій Близнюков у коментарі «Флоту-2017» сказав, що попри певні обмеження (державна таємниця), якщо наслідки аварії можуть стати загрозою життю і здоров’ю громадян, то в цьому випадку приховувати НП неможна: «Український уряд має бути готовим до того, щоб вжити екстрені заходи з ліквідації можливих наслідків надзвичайної ситуації. Наприклад, аварія на судні може призвести до вибуху боєприпасів, а для того, щоб уникнути людських жертв, слід вчасно отримати відповідну інформацію», – вважає адмірал.
Чому інформація заблокована?
Військовий експерт Дмитро Тимчук в інтерв’ю Радіо Свобода назвав дві ймовірні причини того, що командування Чорноморського флоту РФ обмежує поширення інформації про флотські надзвичайні ситуації. Банальність першої полягає в тому, що у командувача ЧФ Росії віце-адмірала Олександра Клєцкова, як пише російська преса, уже давно складні стосунки з міністром оборони Анатолієм Сердюковим. В останнього чимало претензій до того, як іде реформування російських Збройних Сил на Чорноморському флоті. Натомість, у штабі ЧФ Росії зростає невдоволення жорсткими директивами про значні скорочення як цивільних службовців, так і військових. Тож командування зайвий раз намагається не дратувати власне оборонне відомство.
Разом з тим НП на ПМ-138 у часі збіглось з приїздом до Києва російського посла Михайла Зурабова. Учора директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов на прес-конференції в Києві висловився в тому сенсі, що проблема перебування Чорноморського флоту Росії в Україні для нового посла буде пріоритетною у спілкуванні з українською владою. На думку Дмитра Тимчука, початок такого спілкування на програшному тлі надзвичайних ситуацій на плавзасобах флоту, де працюють українці, дав би офіційному Києву привід рішуче поставити перед Михайлом Зурабовим питання про безпеку перебування російського флоту на території України як зараз, так і в майбутньому.
23 січня під час шторму судно зазнало пробоїни паливних баків і до них стала потрапляти морська вода. Судно стишило хід, і екіпаж приготувався до евакуації. Зрештою, дірку вдалося залатати, але плавзасіб втратив багато пального.
Однак, прес-центр ЧФ Росії виступив із різким спростуванням цієї інформації, назвавши її неправдивою, а також провокацією українських спецслужб. Мовляв, низька швидкість судна – 4 вузли – пояснюється «складним погодними умовами» у морі. Прибуття ПМ-138, за даними флотського прес-центру, очікувався 24 січня – на добу пізніше, аніж прийшли інші плавзасоби з Тартуса – великі десантні кораблі «Ямал» і «Цезарь Куніков».
Під загрозою українські громадяни?
Проте ПМ-138 цього дня не прийшла, як і наступного. За судном довелося висилати два буксири, які затягнули плавмайстерню до Севастопольської бухти лише 26 січня. Слід сказати, що подібна надзвичайна ситуація склалася на ПМ-138 у лютому 2008 року в Егейському морі, тоді її екіпажу довелося подати сигнал SOS і прийняти допомогу від грецьких моряків, у тому числі – військових з НАТОвської бази.
Більша частина екіпажу цього допоміжного судна – українські громадяни. Саме тому, як каже головний редактор видання «Флот-2017» Дмитро Тимчук, ця обставина робить інцидент в Чорному морі важливим для українського суспільства та українських мас-медіа. До того ж, аварійні ситуації на ЧФ Росії на українській території почастішали. Лише останнім часом ЗМІ повідомляли про аварії на флагмані флоту ракетному крейсері «Москва», підводному човні «Алроса», про аварійний викид нафтопродуктів з військових кораблів у Південній бухті Севастополя.
Щоразу флотський прес-центр рішуче спростовував усі ці факти, зрештою, офіційна Москва, а потім і командування Чорноморського флоту РФ були змушені, хоч частково, але визнати аварійні ситуації.
Помічник міністра оборони України, контр-адмірал Сергій Близнюков у коментарі «Флоту-2017» сказав, що попри певні обмеження (державна таємниця), якщо наслідки аварії можуть стати загрозою життю і здоров’ю громадян, то в цьому випадку приховувати НП неможна: «Український уряд має бути готовим до того, щоб вжити екстрені заходи з ліквідації можливих наслідків надзвичайної ситуації. Наприклад, аварія на судні може призвести до вибуху боєприпасів, а для того, щоб уникнути людських жертв, слід вчасно отримати відповідну інформацію», – вважає адмірал.
Чому інформація заблокована?
Військовий експерт Дмитро Тимчук в інтерв’ю Радіо Свобода назвав дві ймовірні причини того, що командування Чорноморського флоту РФ обмежує поширення інформації про флотські надзвичайні ситуації. Банальність першої полягає в тому, що у командувача ЧФ Росії віце-адмірала Олександра Клєцкова, як пише російська преса, уже давно складні стосунки з міністром оборони Анатолієм Сердюковим. В останнього чимало претензій до того, як іде реформування російських Збройних Сил на Чорноморському флоті. Натомість, у штабі ЧФ Росії зростає невдоволення жорсткими директивами про значні скорочення як цивільних службовців, так і військових. Тож командування зайвий раз намагається не дратувати власне оборонне відомство.
Разом з тим НП на ПМ-138 у часі збіглось з приїздом до Києва російського посла Михайла Зурабова. Учора директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов на прес-конференції в Києві висловився в тому сенсі, що проблема перебування Чорноморського флоту Росії в Україні для нового посла буде пріоритетною у спілкуванні з українською владою. На думку Дмитра Тимчука, початок такого спілкування на програшному тлі надзвичайних ситуацій на плавзасобах флоту, де працюють українці, дав би офіційному Києву привід рішуче поставити перед Михайлом Зурабовим питання про безпеку перебування російського флоту на території України як зараз, так і в майбутньому.