Брюссель – Після нещодавнього подання Сербією заявки на приєднання до ЄС, у Брюсселі розпочалися жваві консультації. Сьогодні відбувся перший політичний діалог ЄС із сербськими дипломатами щодо європейського майбутнього цієї країни. Проте, серйозними перешкодами на цьому шляху залишаються незалежність Косова та генерал Ратко Младич, який все ще перебуває на волі.
Хоч офіційно діалог щодо зближення Сербії з європейською співдружністю вже розпочався, сербів ще очікує багато роботи. Ця країна, дві третини населення якої прагнуть вступу до ЄС, повинна довести Євросоюзу, що вона на 100 відсотків співпрацює з Міжнародним трибуналом у Гаазі, де розглядають військові злочини, здійснені у колишній Югославії. Тим часом, розшукуваний військовий лідер боснійських сербів Ратко Младич все ще перебуває на волі.
Представники іспанського головування в ЄС сьогодні запевнили, що проводять консультації щодо Сербії з країнами-членами. 27 держав Євросоюзу все ще не поспішають ухвалити так звану Угоду про стабілізацію та асоціацію з Белградом. А це – обов’язковий етап на шляху членства у європейській співдружності. «Ми маємо надію, що об’єднана Європа піде назустріч сербам», – заявив сьогодні Вук Єреміч, міністр закордонних справ Сербії.
«Я сподіваюсь, що минулорічний консенсус (усередині) Європейського Союзу щодо повного співробітництва Сербії із гаазьким трибуналом, залишатиметься у силі й надалі, – додає лідер сербської дипломатії. – Наступний крок – процес ратифікації Угоди про стабілізацію та асоціацію – я сподіваюсь буде здійснений якомога швидше».
«Перед нами нове майбутнє, але незалежності Косова не визнаємо» – Тадич
Президент Сербії Борис Тадич наприкінці минулого року, подаючи заявку на членство в ЄС, заявив, що для його країни «розпочинається нове майбутнє».
Дійсно, Євросоюз проявив неабияку прихильність до Сербії, нещодавно скасувавши візовий режим для її громадян. Але правда й те, що серед країн ЄС є чимало скептиків щодо швидкої зміни позиції Белграда відносно Косова, незалежність якого сербські лідери не визнають.
Як, власне, й деякі країни Євросоюзу. Перша серед них Іспанія – великий супротивник сепаратизму, з огляду на її власні регіональні проблеми. Тому, сьогодні у Брюсселі питання Косова ретельно оминали, а представники Сербії, якщо й згадували, то у контексті спільного із косовцями й одночасного вступу до Європейського Союзу.
Нещодавно сербський президент Борис Тадич заявив: «Сербія має стати опорою стабільності на Балканах. Нам для цього треба докласти чимало зусиль, але це не означає, що ми визнаємо незалежність Косова».
Та загалом, за 10 років, котрі минули з часів військових заворушень на Балканах, країни регіону досягли чималого прогресу в наближенні до ЄС. Міністр закордонних справ Іспанії Міґель Моратінос, підсумовуючи поступ у євроінтеграції цього регіону, зауважив: «Протягом іспанського головування (в ЄС) ми б хотіли завершити переговори про вступ Хорватії. Звичайно ж, ми будемо намагатися розв’язати проблему між Грецією та Македонією, а також розглядатимемо заяви щодо кандидатського статусу Албанії, Чорногорії та Сербії».
«Ми спробуємо позитивно впливати на стабільність Західних Балкан, особливо, щодо спокою та майбутнього Боснії та Герцеговини», – додає представник Іспанії, яка наразі провадить своє піврічне головування у Раді Євросоюзу.
Серед країн регіону наразі тільки Хорватія є реальним претендентом на місце серед членів ЄС, що очікується у 2012 році.
Представники іспанського головування в ЄС сьогодні запевнили, що проводять консультації щодо Сербії з країнами-членами. 27 держав Євросоюзу все ще не поспішають ухвалити так звану Угоду про стабілізацію та асоціацію з Белградом. А це – обов’язковий етап на шляху членства у європейській співдружності. «Ми маємо надію, що об’єднана Європа піде назустріч сербам», – заявив сьогодні Вук Єреміч, міністр закордонних справ Сербії.
«Я сподіваюсь, що минулорічний консенсус (усередині) Європейського Союзу щодо повного співробітництва Сербії із гаазьким трибуналом, залишатиметься у силі й надалі, – додає лідер сербської дипломатії. – Наступний крок – процес ратифікації Угоди про стабілізацію та асоціацію – я сподіваюсь буде здійснений якомога швидше».
«Перед нами нове майбутнє, але незалежності Косова не визнаємо» – Тадич
Президент Сербії Борис Тадич наприкінці минулого року, подаючи заявку на членство в ЄС, заявив, що для його країни «розпочинається нове майбутнє».
Дійсно, Євросоюз проявив неабияку прихильність до Сербії, нещодавно скасувавши візовий режим для її громадян. Але правда й те, що серед країн ЄС є чимало скептиків щодо швидкої зміни позиції Белграда відносно Косова, незалежність якого сербські лідери не визнають.
Як, власне, й деякі країни Євросоюзу. Перша серед них Іспанія – великий супротивник сепаратизму, з огляду на її власні регіональні проблеми. Тому, сьогодні у Брюсселі питання Косова ретельно оминали, а представники Сербії, якщо й згадували, то у контексті спільного із косовцями й одночасного вступу до Європейського Союзу.
Нещодавно сербський президент Борис Тадич заявив: «Сербія має стати опорою стабільності на Балканах. Нам для цього треба докласти чимало зусиль, але це не означає, що ми визнаємо незалежність Косова».
Та загалом, за 10 років, котрі минули з часів військових заворушень на Балканах, країни регіону досягли чималого прогресу в наближенні до ЄС. Міністр закордонних справ Іспанії Міґель Моратінос, підсумовуючи поступ у євроінтеграції цього регіону, зауважив: «Протягом іспанського головування (в ЄС) ми б хотіли завершити переговори про вступ Хорватії. Звичайно ж, ми будемо намагатися розв’язати проблему між Грецією та Македонією, а також розглядатимемо заяви щодо кандидатського статусу Албанії, Чорногорії та Сербії».
«Ми спробуємо позитивно впливати на стабільність Західних Балкан, особливо, щодо спокою та майбутнього Боснії та Герцеговини», – додає представник Іспанії, яка наразі провадить своє піврічне головування у Раді Євросоюзу.
Серед країн регіону наразі тільки Хорватія є реальним претендентом на місце серед членів ЄС, що очікується у 2012 році.