Гості: Ганна Обиход, експерт відділу регіональних проблем нацбезпеки Ради з вивчення продуктивних сил України НАНУ, і Олександр Лещенко, заступник директора Департаменту цивільного захисту МНС України
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрін: Готуючись до програми, я собі знайшла найпростіше визначення, що таке «техногенна безпека». (А порушення її, якихось факторів, приводить зразу у зону небезпеки).
Це сукупність дій і забезпечення проектування, будівництва і експлуатації складних технічних пристроїв з дотриманням необхідних умов їх безаварійної роботи.
Тут додається ще й екологічний фактор.
І цих складних технічних пристроїв і конструкцій в Україні вистачає. Багато з них уже давно використали свій термін експлуатації, більшість на межі.
А тут ще й рекордні морози. У деяких областях вони вже сягнули вночі позначки -30. Перед цим Україну засипало мокрим снігом, було обледеніння, обриви ліній електромереж. Через надмірне споживання вдень електроенергії для обігрівачів відбуваються автоматичні відключення електропостачання.
І ще вранці сьогодні внаслідок несприятливих погодних умов було знеструмлено 14 населених пунктів. Це у Житомирській області, в Криму. Сподіваємося, що вже там поновлене електропостачання.
Пане Лещенко, які Ви назвали б больові точки України з точки зору техногенної безпеки?
Олександр Лещенко: Саме ставлення нашого міністерства, тобто МНС, до питання запобігання виникнення надзвичайних ситуацій має свої пріоритети.
Як свідчить практика проведення рятувальних операцій, можна менше потратити коштів на запобігання і попередження надзвичайних ситуацій, ніж на ліквідацію надзвичайних ситуацій і виплату всіх соціальних необхідних виплат для того, щоб компенсувати постраждалим ті чи інші їхні збитки.
Тому міністерство і остання колегія, яка відбулася 21 січня, підтвердила, що основним пріоритетом діяльності міністерства є попередження надзвичайний ситуацій і особливо попередження можливих техногенних надзвичайних ситуацій, тому що це найбільший той пласт надзвичайних ситуацій, які є у сфері управління нашого міністерства.
Попереджувати природні надзвичайні ситуацій складно.
Відповідно напрямками діяльності нашого міністерства є заходи, направлені на попередження надзвичайних ситуацій шляхом здійснення державного нагляду за потенційно небезпечними об’єктами та об’єктами підвищеної небезпеки…
- Такими, як…?
Олександр Лещенко: В Україні, відповідно до чинної нормативної бази, класифікуються наступні потенційно небезпечні об’єкти.
Це об’єкти хімічно небезпечні, які використовують у своїх технологіях ті чи інші хімічні речовини, об’єкти пожежовибухонебезпечні, на яких ризик виникнення вибухів, пожеж значний, дуже ймовірний.
Це гідрогеологічні об’єкти. Україна має на своїй гідрогеологічній мережі дуже велику кількість гідроспоруд, які становлять відповідно гідрогеологічну безпеку. І ряд інших об’єктів, пов’язаних з експлуатацією небезпечних токсичних відходів, радіаційних відходів, таке інше.
У міністерстві для реалізації цієї функції створені і ефективно діють дві державні інспекції. Це Державна пожежна інспекція і Державна інспекція цивільного захисту техногенної безпеки. Це напрямок запобігання, який пов'язаний з посиленням державного нагляду.
Але, як показує практика, найбільш ефективними є заходи, які реалізуються на етапі проектування, будівництва і введення в дію цих об’єктів.
Тому останні роки міністерством плідно проводиться робота з Міністерством регіонального розвитку і будівництва, направлена на врахування в проектній документації цих об’єктів та ряду інших об’єктів вимог інженерно-технічних та цивільного захисту, які направлені на створення безпечних умов функціонування цих об’єктів, а також створення відповідної інфраструктури, яка дозволяла б захищати ці об’єкти у разі виникнення на них надзвичайних ситуацій.
- Пані Обиход, а які Ви можете назвати центральні больові точки техногенної безпеки в Україні?
Ганна Обиход: Я хочу додати, що ті об’єкти інфраструктури, ті об’єкти потенційно небезпечні, які є у нас на території, які функціонують, становлять значну загрозу як для території, так і для населення, яке проживає.
У Раді з вивчення продуктивних сил України, де я працюю, проводиться ряд досліджень, зокрема відділом регіональних проблем національної безпеки, де ми намагаємося довести, що прогнозування і запобігання виникненню надзвичайних ситуацій є актуальним напрямом діяльності на відміну від подолання наслідків.
У зв’язку з тим, що кількість потенційно небезпечних об’єктів збільшується стрибкоподібно, то відповідно і техногенна небезпека буде значно зростати у нас на території України…
Олександр Лещенко: Ми говорили про гідрогеологічні небезпечні об’єкти. Щодо греблі Київської ГЕС, то вона розташована територіально вище міста Києва, і в разі якихось аварійних ситуацій, які приведуть до руйнування цієї греблі, місто Київ буде мати відповідну проблему – затоплення і таке інше.
Я брав участь у 2008 році в роботі комплексної міжвідомчої комісії, яка обстежувала всі гідротехнічні споруди київського каскаду, в тому числі і Київську ГЕС. Технічний стан (Київської ГЕС), греблі і інших споруд не викликає у фахівців ніякого занепокоєння. Це по-перше.
По-друге, організація, яка експлуатує цю ГЕС, вкладає в її безпеку значні кошти. Тому ми говоримо про те, що дійсно гідротехнічна споруда при недбалій її експлуатації може спричини певні надзвичайні ситуації, але об’єктивних причин для того, щоб викликати занепокоєння, на даний момент немає...
- МНС веде статистику. Вона на сайті є. Якщо ви зараз туди зайдете, то побачите, що від початку року трапилося 7 надзвичайних ситуацій. Серед них техногенного характеру – 5. Загинуло 30 людей, постраждало 15.
Пані Ганно, чи веде Академія наук статистику з аналізом?
Ганна Обиход: Так, звичайно, Академія наук, Рада з вивчення продуктивних сил України веде певну статистичну базу, аналізує цю статистичну базу.
Наприклад, у період з 1998 року по 2008 рік в Україні було зареєстровано понад 2400 надзвичайних ситуацій, які були прокласифіковані як надзвичайні ситуації техногенного характеру.
У результаті загинуло майже 3600 осіб, було травмовано, поранено 4000 осіб і матеріальні збитки становили близько 750 мільйонів гривень від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
Ми аналізуємо, що найперше – це людський фактор, колосальна цифра. Це говорить про те, що ситуація з техногенними надзвичайними ситуаціями має бути на порядку денному.
- Чи можна сказати, що зростає кількість техногенних аварій з року в рік, чи ні?
Ганна Обиход: Абсолютно можна сказати, що кількість надзвичайних ситуацій техногенних зростає.
- Що каже Академія наук? Яка причина?
Ганна Обиход: Перш за все це значний знос інфраструктури, значний знос тих об’єктів, які експлуатуються.
І ще хочу додати, що останнім часом, оскільки змінюється форма власності цих об’єктів, дуже складно прослідкувати за об’єктами, що є у приватній власності…
- І наостанок про основні моменти, на які люди мають звертати увагу в першу чергу, коли такі рекордно високі морози стоять в Україні.
Скажіть, будь ласка, де потенційно посилюється небезпека, на яких об’єктах при таких рекордно низьких температурах, пане Лещенко?
Олександр Лещенко: Пониження температури навколишнього повітря супроводжує наступні такі різкі хвилі надзвичайних подій, які фіксуються нашим міністерством. І не тільки фіксуються, а ми навіть здійснюємо відповідні реагування на це.
Це, по-перше, значне збільшення пожеж. Це об’єктивно, тому що люди намагаються обігрітися різними способами, в тому числі й ті, які викликають виникнення пожеж. Тому наші підрозділи в цілому десь близько 300 виїздів за добу роблять по Україні для ліквідації цих пожеж.
Другий напрямок – це значне ускладнення роботи комунальних служб, електропостачання, газопостачання, тому що мережі, як вже звучало в нашій передачі, зношені і відповідне пониження температури провокує їх відімкнення і таке інше.
- Як газові мережі реагують на цю температуру?
Олександр Лещенко: Негативно реагують газові мережі низького тиску, тобто ті, де газ поступає вже безпосередньо до будівель. Відбувається десь перемерзання, можливо, якісь збільшення і пониження тиску, а це призводить до тих чи інших проблем. Магістральні газопроводи працюють у штатному режимі.
Друге – це ускладнення руху на різних видах транспорту, в першу чергу автомобільного транспорту.
І ще хотів би звернути увагу всіх присутніх, що такі низькі умови не заважають любителям підводного лову виходити на тонкий лід. І ми зараз маємо значну негативну статистику по кількості людей, які вже загинули і потенційно можуть загинути на цьому льоду…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрін: Готуючись до програми, я собі знайшла найпростіше визначення, що таке «техногенна безпека». (А порушення її, якихось факторів, приводить зразу у зону небезпеки).
Це сукупність дій і забезпечення проектування, будівництва і експлуатації складних технічних пристроїв з дотриманням необхідних умов їх безаварійної роботи.
Тут додається ще й екологічний фактор.
І цих складних технічних пристроїв і конструкцій в Україні вистачає. Багато з них уже давно використали свій термін експлуатації, більшість на межі.
А тут ще й рекордні морози. У деяких областях вони вже сягнули вночі позначки -30. Перед цим Україну засипало мокрим снігом, було обледеніння, обриви ліній електромереж. Через надмірне споживання вдень електроенергії для обігрівачів відбуваються автоматичні відключення електропостачання.
І ще вранці сьогодні внаслідок несприятливих погодних умов було знеструмлено 14 населених пунктів. Це у Житомирській області, в Криму. Сподіваємося, що вже там поновлене електропостачання.
Пане Лещенко, які Ви назвали б больові точки України з точки зору техногенної безпеки?
Олександр Лещенко: Саме ставлення нашого міністерства, тобто МНС, до питання запобігання виникнення надзвичайних ситуацій має свої пріоритети.
Як свідчить практика проведення рятувальних операцій, можна менше потратити коштів на запобігання і попередження надзвичайних ситуацій, ніж на ліквідацію надзвичайних ситуацій і виплату всіх соціальних необхідних виплат для того, щоб компенсувати постраждалим ті чи інші їхні збитки.
Тому міністерство і остання колегія, яка відбулася 21 січня, підтвердила, що основним пріоритетом діяльності міністерства є попередження надзвичайний ситуацій і особливо попередження можливих техногенних надзвичайних ситуацій, тому що це найбільший той пласт надзвичайних ситуацій, які є у сфері управління нашого міністерства.
Попереджувати природні надзвичайні ситуацій складно.
Відповідно напрямками діяльності нашого міністерства є заходи, направлені на попередження надзвичайних ситуацій шляхом здійснення державного нагляду за потенційно небезпечними об’єктами та об’єктами підвищеної небезпеки…
- Такими, як…?
Олександр Лещенко: В Україні, відповідно до чинної нормативної бази, класифікуються наступні потенційно небезпечні об’єкти.
Це об’єкти хімічно небезпечні, які використовують у своїх технологіях ті чи інші хімічні речовини, об’єкти пожежовибухонебезпечні, на яких ризик виникнення вибухів, пожеж значний, дуже ймовірний.
Це гідрогеологічні об’єкти. Україна має на своїй гідрогеологічній мережі дуже велику кількість гідроспоруд, які становлять відповідно гідрогеологічну безпеку. І ряд інших об’єктів, пов’язаних з експлуатацією небезпечних токсичних відходів, радіаційних відходів, таке інше.
У міністерстві для реалізації цієї функції створені і ефективно діють дві державні інспекції. Це Державна пожежна інспекція і Державна інспекція цивільного захисту техногенної безпеки. Це напрямок запобігання, який пов'язаний з посиленням державного нагляду.
Але, як показує практика, найбільш ефективними є заходи, які реалізуються на етапі проектування, будівництва і введення в дію цих об’єктів.
Тому останні роки міністерством плідно проводиться робота з Міністерством регіонального розвитку і будівництва, направлена на врахування в проектній документації цих об’єктів та ряду інших об’єктів вимог інженерно-технічних та цивільного захисту, які направлені на створення безпечних умов функціонування цих об’єктів, а також створення відповідної інфраструктури, яка дозволяла б захищати ці об’єкти у разі виникнення на них надзвичайних ситуацій.
- Пані Обиход, а які Ви можете назвати центральні больові точки техногенної безпеки в Україні?
Ганна Обиход: Кількість потенційно небезпечних об’єктів збільшується стрибкоподібно.
У Раді з вивчення продуктивних сил України, де я працюю, проводиться ряд досліджень, зокрема відділом регіональних проблем національної безпеки, де ми намагаємося довести, що прогнозування і запобігання виникненню надзвичайних ситуацій є актуальним напрямом діяльності на відміну від подолання наслідків.
У зв’язку з тим, що кількість потенційно небезпечних об’єктів збільшується стрибкоподібно, то відповідно і техногенна небезпека буде значно зростати у нас на території України…
Олександр Лещенко: Ми говорили про гідрогеологічні небезпечні об’єкти. Щодо греблі Київської ГЕС, то вона розташована територіально вище міста Києва, і в разі якихось аварійних ситуацій, які приведуть до руйнування цієї греблі, місто Київ буде мати відповідну проблему – затоплення і таке інше.
Олександр Лещенко: Технічний стан (Київської ГЕС), не викликає у фахівців ніякого занепокоєння.
Я брав участь у 2008 році в роботі комплексної міжвідомчої комісії, яка обстежувала всі гідротехнічні споруди київського каскаду, в тому числі і Київську ГЕС. Технічний стан (Київської ГЕС), греблі і інших споруд не викликає у фахівців ніякого занепокоєння. Це по-перше.
По-друге, організація, яка експлуатує цю ГЕС, вкладає в її безпеку значні кошти. Тому ми говоримо про те, що дійсно гідротехнічна споруда при недбалій її експлуатації може спричини певні надзвичайні ситуації, але об’єктивних причин для того, щоб викликати занепокоєння, на даний момент немає...
- МНС веде статистику. Вона на сайті є. Якщо ви зараз туди зайдете, то побачите, що від початку року трапилося 7 надзвичайних ситуацій. Серед них техногенного характеру – 5. Загинуло 30 людей, постраждало 15.
Пані Ганно, чи веде Академія наук статистику з аналізом?
Ганна Обиход: Так, звичайно, Академія наук, Рада з вивчення продуктивних сил України веде певну статистичну базу, аналізує цю статистичну базу.
Ганна Обиход: З 1998 року по 2008 рік в Україні було зареєстровано понад 2400 надзвичайних ситуацій.
Наприклад, у період з 1998 року по 2008 рік в Україні було зареєстровано понад 2400 надзвичайних ситуацій, які були прокласифіковані як надзвичайні ситуації техногенного характеру.
У результаті загинуло майже 3600 осіб, було травмовано, поранено 4000 осіб і матеріальні збитки становили близько 750 мільйонів гривень від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
Ми аналізуємо, що найперше – це людський фактор, колосальна цифра. Це говорить про те, що ситуація з техногенними надзвичайними ситуаціями має бути на порядку денному.
- Чи можна сказати, що зростає кількість техногенних аварій з року в рік, чи ні?
Ганна Обиход: Абсолютно можна сказати, що кількість надзвичайних ситуацій техногенних зростає.
- Що каже Академія наук? Яка причина?
Ганна Обиход: Перш за все це значний знос інфраструктури, значний знос тих об’єктів, які експлуатуються.
І ще хочу додати, що останнім часом, оскільки змінюється форма власності цих об’єктів, дуже складно прослідкувати за об’єктами, що є у приватній власності…
- І наостанок про основні моменти, на які люди мають звертати увагу в першу чергу, коли такі рекордно високі морози стоять в Україні.
Скажіть, будь ласка, де потенційно посилюється небезпека, на яких об’єктах при таких рекордно низьких температурах, пане Лещенко?
Олександр Лещенко: Пониження температури навколишнього повітря супроводжує наступні такі різкі хвилі надзвичайних подій, які фіксуються нашим міністерством. І не тільки фіксуються, а ми навіть здійснюємо відповідні реагування на це.
Це, по-перше, значне збільшення пожеж. Це об’єктивно, тому що люди намагаються обігрітися різними способами, в тому числі й ті, які викликають виникнення пожеж. Тому наші підрозділи в цілому десь близько 300 виїздів за добу роблять по Україні для ліквідації цих пожеж.
Другий напрямок – це значне ускладнення роботи комунальних служб, електропостачання, газопостачання, тому що мережі, як вже звучало в нашій передачі, зношені і відповідне пониження температури провокує їх відімкнення і таке інше.
- Як газові мережі реагують на цю температуру?
Олександр Лещенко: Негативно реагують газові мережі низького тиску, тобто ті, де газ поступає вже безпосередньо до будівель. Відбувається десь перемерзання, можливо, якісь збільшення і пониження тиску, а це призводить до тих чи інших проблем. Магістральні газопроводи працюють у штатному режимі.
Друге – це ускладнення руху на різних видах транспорту, в першу чергу автомобільного транспорту.
І ще хотів би звернути увагу всіх присутніх, що такі низькі умови не заважають любителям підводного лову виходити на тонкий лід. І ми зараз маємо значну негативну статистику по кількості людей, які вже загинули і потенційно можуть загинути на цьому льоду…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)