Брюссель – Голови зовнішньополітичних відомств 27 країн Євросоюзу у понеділок зібралися у Брюсселі. Під керівництвом Кетрін Аштон, що координує європейську дипломатію, вони вирішили, як далі діяти із відбудовою та безпекою у Гаїті. Стратегія ЄС щодо загрози міжнародного тероризму, походженням із Афганістану та Ємену, також була на порядку денному переговорів європейських дипломатів.
За даними різних джерел, на реконструкцію Гаїті, зруйнованого землетрусом, потрібно близько 10 мільярдів доларів. Європейські міністри сьогодні підтвердили, що ЄС бере на себе короткотермінове й тривале фінансування, загальною сумою майже півмільярда євро. Крім цього, до Гаїті будуть надіслані сотні військових та понад 200 жандармів, які підтримуватимуть порядок у зруйнованій стихією країні.
Верховний представник із зовнішньої та безпекової політики ЄС Кетрін Аштон закликала представників країн-членів до активних дій. Останніми днями її багато критикували, звинувачуючи у повільній реакції на трагічні події на Гаїті. Тому по закінченні зустрічі вона, спілкуючись зі ЗМІ детально описала допомогу, яку Європейський Союз має надати постраждалим від землетрусу.
«Рада міністрів закликала мене продовжувати пильне спостереження за ситуацією та розвивати подальші плани дій. Аби ще раз підтвердити наш внесок у відновлення Гаїті, зауважу, що тільки на гуманітарну допомогу ми виділяємо 222 мільйони євро від 18 країн-членів та Єврокомісії», – заявила Кетрін Аштон, зачитавши весь список допомоги, що включав і допомогу в цивільному захисті, і польові шпипталі, і гелікоптери та інженерні підрозділи, а також техніку для розчищення доріг та багато іншого.
Стратегії від терористів та піратів
Європейський внесок у боротьбу із загрозою тероризму також був одним із важливих аспектів дискусій міністрів. Зокрема, Європейський Союз і далі докладатиме зусиль, щоб допомогти урядам Ємену та Афганістану в налагодженні ефективних антитерористичних операцій. Особливо актуальним було це питання, з огляду на конференцію на високому рівні, присвячену Ємену, яка має відбутися в середу у Лондоні.
Для поглиблення координацій дій у боротьбі проти сомалійських піратів ЄС ухвалив рішення щодо проведення тренувальних місій за участі європейських військово-морських сил.
Іранська ядерна програма, також непокоїть ЄС та залишається одним із пріоритетів її зовнішньополітичної діяльності. У понеділок, у рамках зустрічі Ради міністрів також йшлося про Іран, хоча письмових висновків цих переговорів зроблено не було.
«Україна варта особливого статусу» – голова МЗС Литви
З огляду на вибори в Україні, у Брюсселі цікавилися, яким може бути майбутній формат відносин між Києвом та європейською співдружністю.
Для міністра закордонних справ Литовської республіки Вигаудаса Ушауцкаса Україна потребує експертної підтримки з боку європейських країн.
«На мою думку, Україна заслуговує особливого статусу у стосунках із Євросоюзом, – заявив у Брюсселі литовський міністр Вигаудас Ушацкас. –Звичайно, нам слід зачекати обрання нового Президента у другому турі виборів. Це очевидно, що «Східне партнерство» Україну не задовольняє, але й для набуття членства в ЄС вони ще не готові. Як на мене, то вони дуже потребують доброго наставника».
Верховний представник із зовнішньої та безпекової політики ЄС Кетрін Аштон закликала представників країн-членів до активних дій. Останніми днями її багато критикували, звинувачуючи у повільній реакції на трагічні події на Гаїті. Тому по закінченні зустрічі вона, спілкуючись зі ЗМІ детально описала допомогу, яку Європейський Союз має надати постраждалим від землетрусу.
«Рада міністрів закликала мене продовжувати пильне спостереження за ситуацією та розвивати подальші плани дій. Аби ще раз підтвердити наш внесок у відновлення Гаїті, зауважу, що тільки на гуманітарну допомогу ми виділяємо 222 мільйони євро від 18 країн-членів та Єврокомісії», – заявила Кетрін Аштон, зачитавши весь список допомоги, що включав і допомогу в цивільному захисті, і польові шпипталі, і гелікоптери та інженерні підрозділи, а також техніку для розчищення доріг та багато іншого.
Стратегії від терористів та піратів
Європейський внесок у боротьбу із загрозою тероризму також був одним із важливих аспектів дискусій міністрів. Зокрема, Європейський Союз і далі докладатиме зусиль, щоб допомогти урядам Ємену та Афганістану в налагодженні ефективних антитерористичних операцій. Особливо актуальним було це питання, з огляду на конференцію на високому рівні, присвячену Ємену, яка має відбутися в середу у Лондоні.
Для поглиблення координацій дій у боротьбі проти сомалійських піратів ЄС ухвалив рішення щодо проведення тренувальних місій за участі європейських військово-морських сил.
Іранська ядерна програма, також непокоїть ЄС та залишається одним із пріоритетів її зовнішньополітичної діяльності. У понеділок, у рамках зустрічі Ради міністрів також йшлося про Іран, хоча письмових висновків цих переговорів зроблено не було.
«Україна варта особливого статусу» – голова МЗС Литви
З огляду на вибори в Україні, у Брюсселі цікавилися, яким може бути майбутній формат відносин між Києвом та європейською співдружністю.
Для міністра закордонних справ Литовської республіки Вигаудаса Ушауцкаса Україна потребує експертної підтримки з боку європейських країн.
«На мою думку, Україна заслуговує особливого статусу у стосунках із Євросоюзом, – заявив у Брюсселі литовський міністр Вигаудас Ушацкас. –Звичайно, нам слід зачекати обрання нового Президента у другому турі виборів. Це очевидно, що «Східне партнерство» Україну не задовольняє, але й для набуття членства в ЄС вони ще не готові. Як на мене, то вони дуже потребують доброго наставника».