Лондон – Шотландці та інші шанувальники великого національного поета Шотландії Роберта Бернса у понеділок святкують його день народження традиційним заходом, що називається Вечерею Роберта Бернса або Ніччю Роберта Бернса. Цілий захід нагадує якусь химерну виставу.
Шотландці святкують день народження свого великого поета. Серед інших його відзначають і в шотландському автономному парламенті у час, коли шотландський уряд готується оприлюднити законопроект про референдум, який дозволив би провести цього року плебісцит щодо виходу Шотландії зі складу Великої Британії. А Роберт Бернс є невід’ємною часткою шотландської національної тотожності. Для шотландців він значить приблизно те саме, що Тарас Шевченко для українців.
Вечері на честь Бернса сьогодні пройдуть чи не в кожній шотландській домівці, а також у шотландських соціальних клубах і товариствах, пабах і ресторанах по всій Великій Британії. Під час вечері згадується життя поета, 250-річчя якого відзначалося торік, читають його вірші, які він писав шотландським діалектом англійської.Більшість шотландців скажуть, що скотс – це окрема мова. Серед віршів, можливо, прозвучить і іронічна поезія 1785 року «До воші».
Гаґґіс запивають шотландським віскі
А споживається на вечері національна шотландська страва – гаґґіс, яку запивають шотландським віскі. Найперші такі вечері організували друзі поета на річницю його смерті наприкінці 18 століття у шотландському графстві Ейршир, і з того часу вони не припинялися, хоча пізніше були перенесені на його день народження.
Вечеря Бернса може бути формальною або неформальною. Вона включає вже згадану страву гаґґіс. Шотландці жартують, що гаґґіс – це тварина, що водиться в їхній країні. Існує відома гумористична поема Бернса, в якій він звертається до гаґґіс. Саме цей вірш неодмінно читають на вечерях, коли гаґґіс подається на стіл. Для невтаємничених повідомимо, що насправді гаґґіс робиться із нутрощів вівці, включно з печінкою, серцем та легенями, які перекручуються на фарш і варяться із сумішшю вівсянки і спецій. Відтак усе набивається до міхура вівці і вариться.
Формальні вечері влаштовують організації на кшталт Вільних масонів та товариств святого Андрія – покровителя Шотландії. На них здебільшого присутні лише чоловіки, і проводяться вони за суворим стандартним сценарієм, включаючи обов’язкові тексти Бернса, що їх читають присутні.У центрі церемонії – внесення гаґґіс до кімнати під звуки шотландської волинки.
Вечері на честь Бернса сьогодні пройдуть чи не в кожній шотландській домівці, а також у шотландських соціальних клубах і товариствах, пабах і ресторанах по всій Великій Британії. Під час вечері згадується життя поета, 250-річчя якого відзначалося торік, читають його вірші, які він писав шотландським діалектом англійської.Більшість шотландців скажуть, що скотс – це окрема мова. Серед віршів, можливо, прозвучить і іронічна поезія 1785 року «До воші».
Гаґґіс запивають шотландським віскі
А споживається на вечері національна шотландська страва – гаґґіс, яку запивають шотландським віскі. Найперші такі вечері організували друзі поета на річницю його смерті наприкінці 18 століття у шотландському графстві Ейршир, і з того часу вони не припинялися, хоча пізніше були перенесені на його день народження.
Вечеря Бернса може бути формальною або неформальною. Вона включає вже згадану страву гаґґіс. Шотландці жартують, що гаґґіс – це тварина, що водиться в їхній країні. Існує відома гумористична поема Бернса, в якій він звертається до гаґґіс. Саме цей вірш неодмінно читають на вечерях, коли гаґґіс подається на стіл. Для невтаємничених повідомимо, що насправді гаґґіс робиться із нутрощів вівці, включно з печінкою, серцем та легенями, які перекручуються на фарш і варяться із сумішшю вівсянки і спецій. Відтак усе набивається до міхура вівці і вариться.
Формальні вечері влаштовують організації на кшталт Вільних масонів та товариств святого Андрія – покровителя Шотландії. На них здебільшого присутні лише чоловіки, і проводяться вони за суворим стандартним сценарієм, включаючи обов’язкові тексти Бернса, що їх читають присутні.У центрі церемонії – внесення гаґґіс до кімнати під звуки шотландської волинки.