Рига – Завідувач кафедри Міжнародного й порівняльного права Талліннської школи права Талліннського технічного університету, професор Євген Цибуленко вважає, що за вироком Апеляційного суду міста Києва стосовно визнання комуністичних лідерів винними за Голодомор в Україні 1932-33 років відповідне рішення має винести міжнародний трибунал.
Євген Цибуленко, виходець із України, наприкінці минулого року за особливі заслуги отримав громадянство Естонії. На рішення Апеляційного суду Києва відреагував статтею під назвою «Нюрнберг над комунізмом відбувся», в якій, зокрема, зазначив, що останній аргумент для тих, хто заперечував злочини сталінського режиму втратив силу. Водночас, в інтерв’ю Радіо Свобода Євген Цибуленко наголосив, що правова оцінка має бути надана не тільки Голодомору, але й усім злочинам комунізму.
– Це тільки перший крок. Тому що, по-перше, цей вирок стосувався тільки певних осіб, а не був винесений проти комуністичної системи в цілому. Я вважаю, що комунізм, як і нацизм, повинен бути засуджений. І друге, це стосувалося тільки Голодомору. Але ж відомо, що комуністичні злочини набагато більші, ніж тільки Голодомор. Я впевнений, що будуть й інші кроки. Комунізм буде визнаний злочинною ідеологією і буде надана правова оцінка усім злочинам комунізму, не тільки Голодомору.
– На Вашу думку, яка структура могла б це зробити?
– Мені здається, що слід зробити «отхок» трибунал, щось на зразок Нюрнберзького міжнародного трибуналу. Тому що, зокрема міжнародний кримінальний суд цього зробити не може, оскільки існують певні обмеження в його статуті. Була ж ініціатива скликати міжнародний трибунал східноєвропейськими державами. Це вірно, оскільки ці держави найбільше постраждали від комунізму і мають в наявності багато фактів та доказів. Але, якщо на міжнародному рівні це буде важко зробити, то звичайно можна і на національному рівні. Рішення національного суду має не меншу юридичну вагу, ніж рішення міжнародного трибуналу.
– Яка позиція Естонії у питанні про засудження злочинів комунізму?
– Естонія завжди підтримувала цю позицію і є багато естонських політиків, які вважають, що такий трибунал необхідно провести. Зокрема такі політики, як Март Лаар та інші відомі естонські політики. За ініціативою Естонії навіть була створена фундація, яка збирає інформацію про комуністичні злочини.
– Питання щодо визнання Голодомору геноцидом проти українського народу актуалізувалося під час президентства Віктора Ющенка. Як Ви вважаєте, чи наслідуватиме це наступний Президент?
– Може статися так, що Віктор Янукович стане Президентом. Якщо він стане Президентом, то тоді питання про Голодомор буде заморожене. Як відомо, Партія регіонів офіційно заперечує, що Голодомор був геноцидом проти українського народу. Щодо Тимошенко, то тут важко сказати. Звичайно, вона не така антиукраїнська, як Янукович, але у Тимошенко є інша проблема. Якщо подивитися на її політичні кроки за останні роки, то бачимо, що вона може змінювати свою погляди, причому у найбільш принципових питаннях – на 180 градусів. Тому важко прогнозувати. Але за певних обставин вона може продовжити цю роботу. Але я ще раз кажу, прогнозувати важко.
– Це тільки перший крок. Тому що, по-перше, цей вирок стосувався тільки певних осіб, а не був винесений проти комуністичної системи в цілому. Я вважаю, що комунізм, як і нацизм, повинен бути засуджений. І друге, це стосувалося тільки Голодомору. Але ж відомо, що комуністичні злочини набагато більші, ніж тільки Голодомор. Я впевнений, що будуть й інші кроки. Комунізм буде визнаний злочинною ідеологією і буде надана правова оцінка усім злочинам комунізму, не тільки Голодомору.
– На Вашу думку, яка структура могла б це зробити?
– Мені здається, що слід зробити «отхок» трибунал, щось на зразок Нюрнберзького міжнародного трибуналу. Тому що, зокрема міжнародний кримінальний суд цього зробити не може, оскільки існують певні обмеження в його статуті. Була ж ініціатива скликати міжнародний трибунал східноєвропейськими державами. Це вірно, оскільки ці держави найбільше постраждали від комунізму і мають в наявності багато фактів та доказів. Але, якщо на міжнародному рівні це буде важко зробити, то звичайно можна і на національному рівні. Рішення національного суду має не меншу юридичну вагу, ніж рішення міжнародного трибуналу.
– Яка позиція Естонії у питанні про засудження злочинів комунізму?
– Естонія завжди підтримувала цю позицію і є багато естонських політиків, які вважають, що такий трибунал необхідно провести. Зокрема такі політики, як Март Лаар та інші відомі естонські політики. За ініціативою Естонії навіть була створена фундація, яка збирає інформацію про комуністичні злочини.
– Питання щодо визнання Голодомору геноцидом проти українського народу актуалізувалося під час президентства Віктора Ющенка. Як Ви вважаєте, чи наслідуватиме це наступний Президент?
– Може статися так, що Віктор Янукович стане Президентом. Якщо він стане Президентом, то тоді питання про Голодомор буде заморожене. Як відомо, Партія регіонів офіційно заперечує, що Голодомор був геноцидом проти українського народу. Щодо Тимошенко, то тут важко сказати. Звичайно, вона не така антиукраїнська, як Янукович, але у Тимошенко є інша проблема. Якщо подивитися на її політичні кроки за останні роки, то бачимо, що вона може змінювати свою погляди, причому у найбільш принципових питаннях – на 180 градусів. Тому важко прогнозувати. Але за певних обставин вона може продовжити цю роботу. Але я ще раз кажу, прогнозувати важко.