Міжнародна місія спостерігачів: вибори в Україні були вільними
Міжнародна місія зі спостереження за виборами, до складу якої входять представники Європейського парламенту, Організації з безпеки і співпраці в Європі, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Ради Європи і НАТО, заявляє, що перший тур виборів Президента в Україні відбувався вільно і демократично.
Як заявили учасники місії спостереження, представляючи попередній звіт про роботу місії, голосування в день виборів було проведене на високому рівні, показало значний прогрес порівняно з попередніми виборами і відповідало більшості зобов’язань України в рамках ОБСЄ і Ради Європи.
«Це були нормальні і конкурентні вибори, до того ж багатообіцяючі для майбутнього української демократії, я з нетерпінням очікую продовження цього позитивного досвіду під час другого туру», – сказав Жоао Соареш, голова Парламентської асамблеї ОБСЄ.
За його словами, всі побоювання про можливості масових фальсифікацій не виправдалися. «Всіх стандартів ОБСЄ щодо дотримання прав і свобод на виборах було дотримано», – сказав Соареш.
Зі свого боку, голова делегації ПАРЄ Матяш Ерші заявив, що Україна довела здатність проводити прозорі вибори, навіть за умови недосконалого і нечіткого виборчого законодавства. За його словами, це підтверджує бажання українців обирати своїх лідерів, ґрунтуючись на свободі слова і вільному доступі до інформації.
Серед недоліків голосування спостерігачі вказали на недосконалість законодавчої бази. При цьому вони застерегли владу України від зміни виборчого законодавства в період між двома турами виборів Президента.
Американський конгресмен, представник ОБСЄ: вибори в Україні були чесними
Заступник голови місії спостерігачів Парламентської асамблеї ОБСЄ, американський конгресмен Алсі Гейстінґз заявляє, що вибори Президента в Україні були чесними і відповідали міжнародним стандартам. За його словами, порівняно з виборами Президента 2004 року та парламенту 2006 року, за якими він теж стежив, спостерігається поліпшення.
«Взаємні звинувачення опонентів у намірах сфальсифікувати вибори не справдилися в день голосування. Той факт, що виборці насправді не знали, хто переможе в цих виборах, свідчить про те, що демократія процвітає в Україні. Люди мають право вибору в цій країні. Кандидати демонструють здорову конкуренцію та мають змогу вільно агітувати за себе серед громадян», – мовиться в заяві конгресмена.
Серед недоліків Гейстінґз згадав недосконалий виборчий закон в Україні.
«На жаль, недосконалий та неясний закон про вибори залишив працівників дільниць без єдиного стандарту, як діяти з внесенням людей до списків у день виборів, а це призвело до того, що деякі люди не змогли проголосувати», – заявив заступник голови місії спостерігачів Парламентської асамблеї ОБСЄ.
Водночас конгресмен наголосив, що безвідносно до результатів другого туру виборів в Україні він сподівається «на продовження співпраці США з цією важливою країною та на те, що український народ продовжить відігравати активну роль у становленні їхньої молодої демократії».
Американський конгресмен Алсі Гейстінґз раніше був спостерігачем в Україні під час виборів 2004 року та керував місією спостерігачів ОБСЄ на парламентських виборах в Україні 2006 року.
Спостерігачі від СНД: організація виборів відповідала демократичним нормам
Місія Міжпарламентської асамблеї країн СНД заявила, що організація проведення виборів Президента України відповідала демократичним нормам.
«Виборча кампанія, хід голосування, незважаючи на окремі недоліки, відповідають критеріям вільних, справжніх виборів на основі загального рівного виборчого права таємниці голосування», – заявив керівник місії, перший заступник голови Ради федерації Федеральних зборів Росії Олександр Торшин.
Канадські спостерігачі: вибори в Україні відповідали стандартам
Місія міжнародних спостерігачів від Канадсько-української фундації й Конгресу українців Канади заявляє, що вибори Президента відповідають українському законодавству й міжнародним стандартам, повідомив головний спостерігач Любомир Маркевич, посилаючись на попередній звіт спостереження.
«Як свідчать наші попередні висновки, у загальному в областях, де велося спостереження, були вжиті адекватні зусилля, щоб вибори відповідали міжнародним стандартам вільних і справедливих виборів», – сказав він.
У звіті місії позитивними моментами виборчого процесу в Україні зазначені такі факти, як відсутність масштабного використання адмінресурсу, створення правових механізмів для вирішення проблем, пов’язаних із виборами, на місцевому рівні, широка представленість жінок у виборчих органах, що, однак, також може свідчити про низький рівень винагороди за роботу на виборах.
Канадські спостерігачі також бачать позитивні моменти в тому, що члени виборчих комісій чітко виконували свої обов’язки, незважаючи на стислі терміни й несприятливі умови роботи, а також у тому факті, що голосування вдома не перевищило загальноприйнятих меж.
Спостерігачі зафіксували такі недоліки: Верховна Рада не внесла необхідні рекомендовані поправки до виборчого законодавства до дня виборів Президента; процес акредитації міжнародних спостерігачів був важким у плані процедури й термінів; незадовільні умови роботи виборчкомів, низька оплата праці, що було викликано систематичними проблемами фінансування; низький рівень підготовки членів виборчкомів на деяких дільницях.
Польські спостерігачі: вибори в Україні відповідали стандартам
Спостерігачі від Польщі заявляють, що президентські вибори в Україні 17 січня відбулися з дотриманням усіх європейських стандартів. «Як громадяни ви складаєте іспит на «відмінно», – заявив депутат від Сейму в зовнішніх справах і комісії з питань оборони Маріуш Камінський сьогодні в Києві.
Зі свого боку, спостерігач від Польщі, віце-мер Любліна Кшиштоф Лонтка наголосив, що помічені факти порушень на виборчих дільницях, де побували польські спостерігачі, не можуть значно вплинути на результати голосування.
Проте польські спостерігачі бачать загрозу подальшої прозорості виборів у неврегульованій процедурі голосування вдома.
Як заявив Кшиштоф Лонтка, якщо в Сумах близько 1,5% виборців хотіли проголосувати вдома, то в районах ця цифра доходила до 10%, а місцями – навіть до 20%.
«Цей відсоток може мати вплив на прозорість виборів», – сказав він. Спостерігач назвав аномальною таку велику кількість охочих проголосувати за межами виборчих дільниць.
Проте спостерігачі вважають, що в умовах першого туру виїзні комісії з трьох людей змогли гарантувати прозорість виборів, тоді як у другому турі, де візьмуть участь лише два кандидати, при формуванні виїзних комісій можуть виникнути розбіжності.
Група з 24 польських спостерігачів відвідала 50 виборчих дільниць у Сумській області, а також виборчі штаби основних кандидатів у Києві.
Виборчу базу України треба привести до міжнародних норм – спостерігачі
Спостерігачі ОБСЄ наполягають на необхідності суттєвого вдосконалення виборчої законодавчої бази України та приведенні її у відповідність до міжнародних норм і стандартів, заявляє голова місії ОБСЄ зі спостереження за президентськими виборами Гайді Тальявіні.
«Ми б хотіли відзначити, що хоча деякі закони були ухвалені (виборче законодавство України), проте ми наполягаємо, щоб законодавча база була узгоджена з міжнародними нормами», – заявила Тальявіні.
Водночас голова Парламентської асамблеї ОБСЄ Жоао Суареш наголосив, що у Венеціанській комісії раніше були розроблені достатньо чіткі рекомендації щодо удосконалення виборчого законодавства, і «ми були б щасливі, якби ці рекомендації були взяті до відома».
У свою чергу, голова делегації Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Матяш Ерші відзначив доцільність єдиного уніфікованого виборчого кодексу.
«Після того, як відбудеться другий раунд (президентських виборів), Україна виконає своє завдання, і має виконати своє зобов’язання створити та ухвалити уніфікований закон про вибори. І після того, як його обговорять експерти як в Україні, так і на міжнародній арені, в Україні з’явиться законодавча база для наступних виборів, яка не потребуватиме жодних доповнень, змін або удосконалень», – заявив Ерші.
Зі свого боку, голова делегації Парламентської асамблеї НАТО Асен Аґов наголосив, що часто під час президентської виборчої кампанії в країні низка ЗМІ при поданні матеріалів користувалася швидше «фінансовими інтересами, ніж інтересами правди і демократичних свобод».
Аґов заявляє, що в Україні для вирішення цієї проблеми, необхідно на законодавчому рівні внести зміни, згідно з якими державний комітет з телерадіомовлення та Центральна виборча комісія отримали б реальні важелі впливу на ті ЗМІ, які під час президентської кампанії грубо порушували закони про вибори».