Прага – Європейські газети не лише виділяють висновки європейських спостерігачів про в цілому чесний характер першого туру президентських виборів в Україні, але й прогнозують, що переможця цих перегонів, чи Януковича, чи Тимошенко, чекає реальна ймовірність фінансової катастрофи держави чи навіть загроза втрати незалежності. Чи зможе новий Президент України протистояти цим складним викликам, запитує преса.
Відомий на Заході фінансовий менеджер та експерт із питань Росії та України, колишній британський дипломат у Москві Крістофер Ґренвіл стверджує на сторінках «Волл Стріт Джорнал», що президентські вибори в Україні підтвердили очевидність поразки чинного Президента Віктора Ющенка і зближення України з Росією. Але набагато складніша проблема, на думку Ґренвіла, полягає в тому, що ці вибори протікають «на фоні фінансової катастрофи». Британський експерт нагадує, що вже у січні МВФ дозволив вивести 2 мільярди доларів золотовалютних резервів Національного банку у Києві для оплати російського газу, але «нині фінансова калитка порожня». Чи вдасться новому Президентові та урядові в Києві провести непопулярні рішення для «введення режиму суворої економії і зберегти національні валютні резерви, … враховуючи велетентський обсяг державних та приватних боргів, деномінованих в іноземній валюті (понад 100 відсотків ВВП на початок кризи)? Адже відразу ж після перемоги 7 лютого нова влада змушена буде відмовитися від передвиборчих обіцянок, скорочуючи державні витрати і підвищуючи тарифи на енергію для приватних споживачів, вважає автор. Ґренвіл зауважує на сторінках «Волл Стріт Джорнал», що такі кроки були б навіть «непростим завданням для лідера, якого обрали на хвилі національного згуртування і який має мандат народу на подолання кризи… Але президентські вибори в Україні не можуть створити такого політичного капіталу». Експерт також вказує на низку інших проблем держави – розкол по лінії Схід-Захід, боротьбу між Президентом, урядом і парламентом, тобто на відсутність сприятливої бази для єдиного рятівного рішення – радикальної конституційної реформи, яка затвердила б верховенство парламенту як інституту, котрий чи не єдиний, на думку Ґренвіла, може вирішувати внутрішні суперечності країни. Але, як зауважує далі експерт, замість політичної консолідації на Україну чекає низка наступних виборів (парламентські, місцеві), які супроводжуватимуться несприятливим економічними факторами – вирівнюванням цін на експортну продукцію України та подорожчанням енергоносіїв із Росії, що супроводжуватиметься різким зростанням виробництва сталі в Китаї. Ґренвіл запитує, чи буде у змозі Україна у 2010 році сплатити 37 мільярдів доларів зовнішнього боргу або подолати, у разі рефінансування половини цієї суми, фінансовий дефіцит, більший за 10 мільярдів доларів, котрий буде щороку зростати разом із припиненням фінансової допомоги МВФ, яку також потрібно буде скоро повертати? Ось тут і постане питання про рятівну роль сусідки Росії, яка буде єдиним реалістичним способом подолання цього українського дефіциту, тим більше, що для Москви невигідна дестабілізація в регіоні та важливі двосторонні економічні стосунки з Україною. Автор статті в «Волл Стріт Джорнал» також вважає, що «національна неплатоспроможність буде сприйматися як більша загроза для суверенітету, аніж порятунок економіки за допомогою Росії, і, перш за все, поставить під загрозу владу й багатства всього політичного та ділового істеблішменту України». Тому, на думку Ґренвіла, «фінансовий порятунок України Росією варто розглядати як нормальний перебіг подій, … так само, як колись реакцію США на кризу в Мексиці у 1994 році».
Чеська «Днес», окрім оцінок шансів на перемогу 7 лютого Януковича чи Тимошенко, запитує, хто ж із українських політиків «витягне Україну з економічного провалу», і відзначає, що обидва кандидати звертають свої погляди на Москву.
Австрійська «Дер Штандард» не лише повідомляє, що 7 лютого у фіналі президентських виборів в Україні зустрінуться Віктор Янукович і Юлія Тимошенко, але й наголошує, що ці вибори відбуваються на фоні важких наслідків для України світової фінансової кризи, які держава зустріла лише за допомогою кредитів МВФ, але без «вкрай необхідних економічних реформ».
Британська «Файненшел Таймз» наголошує на лідерстві після першого туру виборів в Україні лідера Партії регіонів Віктора Януковича і міркує над факторами, які допомогли б Юлії Тимошенко наздогнати й перемогти 7 лютого свого суперника. Серед таких газета називає проблематичну ймовірність підтримки Тимошенко електоратом Сергія Тігіпка, який набрав понад 13 відсотків голосів і вже відмовився в неділю ввечері підтримувати двох фіналістів цих виборів. Лондонське видання також наголошує на перемозі Москви у цих перегонах в Україні, котра «була цього разу на відстані, але задоволена, бо обидва кандидати підкреслювали їхнє бажання дружити з Москвою, разом із планами членства України в ЄС».
Чеська «Днес», окрім оцінок шансів на перемогу 7 лютого Януковича чи Тимошенко, запитує, хто ж із українських політиків «витягне Україну з економічного провалу», і відзначає, що обидва кандидати звертають свої погляди на Москву.
Австрійська «Дер Штандард» не лише повідомляє, що 7 лютого у фіналі президентських виборів в Україні зустрінуться Віктор Янукович і Юлія Тимошенко, але й наголошує, що ці вибори відбуваються на фоні важких наслідків для України світової фінансової кризи, які держава зустріла лише за допомогою кредитів МВФ, але без «вкрай необхідних економічних реформ».
Британська «Файненшел Таймз» наголошує на лідерстві після першого туру виборів в Україні лідера Партії регіонів Віктора Януковича і міркує над факторами, які допомогли б Юлії Тимошенко наздогнати й перемогти 7 лютого свого суперника. Серед таких газета називає проблематичну ймовірність підтримки Тимошенко електоратом Сергія Тігіпка, який набрав понад 13 відсотків голосів і вже відмовився в неділю ввечері підтримувати двох фіналістів цих виборів. Лондонське видання також наголошує на перемозі Москви у цих перегонах в Україні, котра «була цього разу на відстані, але задоволена, бо обидва кандидати підкреслювали їхнє бажання дружити з Москвою, разом із планами членства України в ЄС».