Низька активність українських виборців в Іспанії

Прага – В Іспанії офіційно зареєстровано 67 тисяч трудових мігрантів із України. Тоді як, за неофіційними даними, кількість українських заробітчан у цій країні становить 200-300 тисяч осіб. Скільки з них візьме участь у виборах Президента України 17 січня? Якої активності виборців слід очікувати? З цим запитанням Радіо Свобода звернулося до президента Асоціації українців Іспанії Лариси Пономаренко.
– В Іспанії активність українських громадян на президентських виборах 2004 року, потім на виборах до Верховної Ради 2007-го, і на виборах, що нас чекають 17 січня не можна порівняти. Якщо в 2004 було загальне піднесення, українські громадяни йшли до виборчих дільниць із вірою в краще майбутнє, з вірою в те, що їхні голоси дійсно щось вирішують, що громадяни України дійсно потрібні своїй державі, то, на превеликий жаль, на парламентських виборах 2007-го і зараз – на президентських – велика частина людей відчуває себе, до певної міри, обманутою. Якщо порівнювати у відсотковому відношенні, те, що ми спостерігаємо, як громадська організація (Асоціація українців Іспанії), то у 2004 році, щоб проголосувати, нашим громадянам доводилось їхати за 600 кілометрів до Барселони. Зараз відкрили нову виборчу дільницю в місті Малага при нещодавно відкритому консульстві – це вже ближче від нас, 400 кілометрів, проте бажаючих проголосувати набагато менше.

– На Вашу думку, в чому причина такої низької активності?

– Перш за все – це недовіра. Багато людей говорять, що вже не довіряють жодному кандидату на Президента. По-друге – це дійсно досить велика відстань для того, щоб їхати голосувати за свій рахунок і люди вже просто не вірять, що можна щось змінити. На превеликий жаль трудові мігранти не відчули турботи своєї держави, Президента, Верховної Ради саме про них і тому зараз вони почуваються непотрібними.

– Чи відомо, скільки зареєстровано українських виборців у Іспанії?

– Я можу говорити лише про наш регіон, Мурсія – це більше, ніж 6 тисяч осіб, котрі належать до виборчої дільниці в місті Малага. По Іспанії, я думаю, що це десь 237 тисяч українців перебуває в країні.

– А скільки всього українців зареєстровано в Іспанії?

– Офіційно зареєстрованих і прописаних – 67 тисяч, але говорять, загалом, про цифру – до 300 тисяч.

– Чи відкриті нові виборчі дільниці в Іспанії?

– У 2004-му і 2007 роках було дві виборчі дільниці: в Мадриді при посольстві та при Генеральному консульстві в Барселоні. Оскільки відкрилося ще одне консульство в місті Малага, то відкрилася і третя виборча дільниця. Ми якраз належимо до неї. Ми дуже вчасно і об’єктивно поінформовані про всі зміни, які надсилає ЦВК до виборчих дільниць і таке інше.

– На Вашу думку, чи готові виборчі дільниці до виборів? Чи є достатня кількість бюлетенів, обслуговуючого персоналу тощо?

– Зважаючи на те, що піде голосувати дуже малий відсоток виборців, думаю, що готові. Насправді, якби була стовідсоткова явка виборців, то напевне потрібні були б і більші приміщення, і більша кількість бюлетенів, і більше працівників комісій.

– Чи, на вашу думку, виборці достатньо поінформовані про правила голосування за кордоном? Адже відомо, що цього року ЦВК спростила правила голосування для закордонних українців.

– В Іспанії добре працюють і виборчі дільниці, і до цього підключилися громадські організації, тому про зміни повідомляють. Я не можу говорити про кожне місто, містечко в Іспанії, проте основна маса досить ознайомлена, в тому числі й завдяки активній роботі громадських організацій.

– На Вашу думку, кому виборці віддадуть свої голоси цього разу?

– Немає єдиного кандидата. Кожен вибирає за своїми вподобаннями. Частина людей залишаються вірними нашому чинному Президентові, частина хоче щось змінити, хтось підтримає зовсім нових кандидатів, тобто неможливо передбачити результат. Ми чекаємо, щоб хоч один із претендентів на посаду Президента звернувся в своїй передвиборчій програмі саме до трудових мігрантів. Насправді низьку активність виборців можна пояснити ще й тим, що ми відчуваємо себе непотрібними. На превеликий жаль, ми не почули ні від одного кандидата на Президента окремого звернення до нас. Зараз така безнадія більше читається в людей і зневіра в те, що можна щось змінити. Доречі, ні одна з партій до нас не звернулася, ми тут не маємо навіть агітаційних плакатів. Тобто таке враження, що наші голоси нікого не цікавлять.