Рівне – Рівненські архітектори презентували проект майбутнього музею на території Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви».
Берестецька битва стала уроком для козацької верхівки і щитом для великої частини війська. Її учасники під проводом Івана Богуна змогли вирватися зі шляхетсько-ханського оточення і згодом провести переможний бій під Білою Церквою.
Пантеон козацької слави на місці боїв поміж селами Пляшева та Острів існує з початку минулого століття. Тут монастир з унікальним українським бароковим розписом, саркофаги з віднайденими кістками загиблих. Під час світових воєн пам’ятку нищили і розкрадали іноземні солдати, у радянські часи монастир спочатку намагалися ліквідувати.
Експонатам у келіях тісно
Згодом ряд українських письменників стали на захист священного місця, в будиночку, де до Першої світової війни були келії ченців, відкрили музей.
Результатом експедицій відомого археолога Ігоря Свєшникова стали унікальні знахідки – зброя, одяг та предмети побуту учасників битви. Картина Берестецького бою з кожним роком вимальовується дедалі чіткіше, адже тут продовжують роботу рівненські археологи.
Як зауважив директор заповідника Леонід Галабуз, такої колекції предметів часів козацтва немає більше ніде. Окрім того, це не муляжі, а натуральні речі,знайдені тут же, на полі, де 358 років тому відбувалася битва: «Тут , у болотах, не було доступу повітря, й вони збереглися в дуже хорошому стані й досі не втрачають свого вигляду. Але ми не можемо всіх експонатів виставити – мале приміщення…». Тому велику частину експонатів виставили у Рівненському краєзнавчому музеї.
З 90-го року до музею, створеного на місці однієї з найбільших битв середньовіччя, потік відвідувачів зріс у сотні разів. Щороку у річницю битви тут збираються десятки, а то й сотні тисяч українців, віддаючи шану героїзмові полеглих. У дні пам’яті тіснота музейних кімнат особливо відчутна, розповідає Леонід Галабуз.
Сучасний проект у старовинному стилі
Як повідомив керівник творчої групи Валентин Дем’янов, новий музейний комплекс розташується напроти головного входу до монастиря і складатиметься з двох корпусів. У південному розміщуватиметься експозиція з діарамою битви та десятьма експозиційними залами. У північному розташують службові приміщення, бібліотеку, конференц-залу та велику виставкову залу. Корпуси з’єднає склепіння, у яке з обох сторін проглядатимуться монастир і пам’ятник козакам.
Перехід над склепінням слугуватиме оглядовим майданчиком, розповідає архітектор. Для глядача він повинен виглядати як український музей, однак за технологіями і «начинкою» бути сучасним, європейським, світовим музеєм, де б можна було проводити наукові конференцій і мистецькі акції.
На майдані поряд з музеєм виросте пам’ятник одній з центральних фігур Берестецької битви – Іванові Богуну (робота рівненського скульптора Володимира Стасюка).
Новий музейний комплекс планують збудувати за два роки. Орієнтовна вартість реалізації проекту – 30 мільйонів гривень. Ці кошти окупляться, адже останнім часом музей все частіше відвідують не лише українські, а й іноземні туристи.
Пантеон козацької слави на місці боїв поміж селами Пляшева та Острів існує з початку минулого століття. Тут монастир з унікальним українським бароковим розписом, саркофаги з віднайденими кістками загиблих. Під час світових воєн пам’ятку нищили і розкрадали іноземні солдати, у радянські часи монастир спочатку намагалися ліквідувати.
Експонатам у келіях тісно
Згодом ряд українських письменників стали на захист священного місця, в будиночку, де до Першої світової війни були келії ченців, відкрили музей.
Результатом експедицій відомого археолога Ігоря Свєшникова стали унікальні знахідки – зброя, одяг та предмети побуту учасників битви. Картина Берестецького бою з кожним роком вимальовується дедалі чіткіше, адже тут продовжують роботу рівненські археологи.
Як зауважив директор заповідника Леонід Галабуз, такої колекції предметів часів козацтва немає більше ніде. Окрім того, це не муляжі, а натуральні речі,знайдені тут же, на полі, де 358 років тому відбувалася битва: «Тут , у болотах, не було доступу повітря, й вони збереглися в дуже хорошому стані й досі не втрачають свого вигляду. Але ми не можемо всіх експонатів виставити – мале приміщення…». Тому велику частину експонатів виставили у Рівненському краєзнавчому музеї.
З 90-го року до музею, створеного на місці однієї з найбільших битв середньовіччя, потік відвідувачів зріс у сотні разів. Щороку у річницю битви тут збираються десятки, а то й сотні тисяч українців, віддаючи шану героїзмові полеглих. У дні пам’яті тіснота музейних кімнат особливо відчутна, розповідає Леонід Галабуз.
Сучасний проект у старовинному стилі
Як повідомив керівник творчої групи Валентин Дем’янов, новий музейний комплекс розташується напроти головного входу до монастиря і складатиметься з двох корпусів. У південному розміщуватиметься експозиція з діарамою битви та десятьма експозиційними залами. У північному розташують службові приміщення, бібліотеку, конференц-залу та велику виставкову залу. Корпуси з’єднає склепіння, у яке з обох сторін проглядатимуться монастир і пам’ятник козакам.
Перехід над склепінням слугуватиме оглядовим майданчиком, розповідає архітектор. Для глядача він повинен виглядати як український музей, однак за технологіями і «начинкою» бути сучасним, європейським, світовим музеєм, де б можна було проводити наукові конференцій і мистецькі акції.
На майдані поряд з музеєм виросте пам’ятник одній з центральних фігур Берестецької битви – Іванові Богуну (робота рівненського скульптора Володимира Стасюка).
Новий музейний комплекс планують збудувати за два роки. Орієнтовна вартість реалізації проекту – 30 мільйонів гривень. Ці кошти окупляться, адже останнім часом музей все частіше відвідують не лише українські, а й іноземні туристи.