Луганськ – Вчені Луганського аграрного університету пропонують каналізаційний мул, що тоннами накопичується на очисних спорудах, використовувати у будівництві. Виявляється, асфальт від такої добавки стає лише міцнішим, а цегла краще зберігає тепло. Але найбільший зиск – природі.
Каналізаційний осад, що утворюється після очистки стічних вод, складають просто неба, на спеціальних полях. Територія постійно розширюється, займаючи все більше цінної землі.
Біля Луганська каналізаційного мулу накопичилося вже більше ста тисяч тонн. До того ж, ці відходи легкозаймисті, і їх складно загасити так само, як і торф. Свіжий приклад: цієї осені під Києвом, у Бортничах, горіли саме такі поля. Тому у Луганському аграрному університеті вирішили відправити мул на переробку – допомогти одразу і екологам, і будівельникам.
Професор Геннадій Дрозд розповідає, що після певної обробки відходи перетворюються на порошок. Ним можна замінити один із компонентів асфальтобетону, який додають для міцності дорожнього покриття. Заради експерименту науковці разом з дорожниками заасфальтували 150 метрів автошляху, а також майданчик під важку техніку. Якість отримали відмінну, запевняє Геннадій Дрозд: «Ми отримуємо матеріал, який за своїми фізико-механічними властивостями в два, в три, в чотири рази кращий, ніж звичайний асфальтобетон».
За словами професора, порошок можна додавати не тільки в асфальт, а і в цеглу. Будматеріал виходить легший, в середині пористий, з доброю теплоізоляцією. При виготовлені такої цегли економиться до десяти відсотків енергоносіїв.
Бракує державної уваги
Доцент Роман Бреус на тему використання каналізаційного бруду захистив кандидатську дисертацію. Каже, подібні дослідження проводили білоруські вчені, але їх результати виявилися менш успішними.
Луганські вчені вже отримали три патенти, проте далі справа не йде. Дорожники й раді були б узяти на озброєння цю технологію, але вона не сертифікована. Для цього потрібно сотні тисяч гривень. Науковці розраховують на увагу з боку держави. Однак поки що, безрезультатно.
Біля Луганська каналізаційного мулу накопичилося вже більше ста тисяч тонн. До того ж, ці відходи легкозаймисті, і їх складно загасити так само, як і торф. Свіжий приклад: цієї осені під Києвом, у Бортничах, горіли саме такі поля. Тому у Луганському аграрному університеті вирішили відправити мул на переробку – допомогти одразу і екологам, і будівельникам.
Професор Геннадій Дрозд розповідає, що після певної обробки відходи перетворюються на порошок. Ним можна замінити один із компонентів асфальтобетону, який додають для міцності дорожнього покриття. Заради експерименту науковці разом з дорожниками заасфальтували 150 метрів автошляху, а також майданчик під важку техніку. Якість отримали відмінну, запевняє Геннадій Дрозд: «Ми отримуємо матеріал, який за своїми фізико-механічними властивостями в два, в три, в чотири рази кращий, ніж звичайний асфальтобетон».
За словами професора, порошок можна додавати не тільки в асфальт, а і в цеглу. Будматеріал виходить легший, в середині пористий, з доброю теплоізоляцією. При виготовлені такої цегли економиться до десяти відсотків енергоносіїв.
Бракує державної уваги
Доцент Роман Бреус на тему використання каналізаційного бруду захистив кандидатську дисертацію. Каже, подібні дослідження проводили білоруські вчені, але їх результати виявилися менш успішними.
Каналізаційний осад, що утворюється після очистки стічних вод, складають просто неба, на спеціальних полях
«Республіка Білорусь проводила аналогічні, паралельно з нами дослідження. Вони заклали експериментальні ділянки. Але в них серйозніше відношення до цього. Все було проведено на державному рівні. Єдине, що там показники гірші і технологія явно не доопрацьована», – розповідає Роман Бреус. 
Луганські вчені вже отримали три патенти, проте далі справа не йде. Дорожники й раді були б узяти на озброєння цю технологію, але вона не сертифікована. Для цього потрібно сотні тисяч гривень. Науковці розраховують на увагу з боку держави. Однак поки що, безрезультатно.