Мінськ – Білорусь і Росія не змогли до кінця 2009 року врегулювати питання постачань нафти з 1 січня цього року. Залишається загроза повторення ситуації 2007 року, коли транзит нафти до Польщі й Німеччини через Білорусь був на три дні припинений.
Незважаючи на те, що анонімні джерела серед російських нафтотрейдерів і білоруських переробників казали про зупинення постачання російської нафти до Білорусі з 1 січня, офіційного підтвердження ця інформація не отримала.У концерні «Бєлнафтахім» заявили, що галузь працює у звичному режимі, нафта до країни надходить. Але Радіо Свобода вдалося поговорити з працівниками двох білоруських нафтопереробних заводів, вони кажуть, що обсяг виробництва 1 січня скоротився на 25-30 відсотків.
Нова партія російської нафти дійсно прийшла до білоруських НПЗ, але це нафта дорога, з виплатою 100 відсотків російського експортного мита, саме на тих умовах, на яких наполягає Москва. Щодо транзиту російської нафти через Білорусь, то інформації про його зупинення немає.
Позиція Росії порушує угоду про Митний союз
Суперечка пов’язана з тим, що Білорусь від 1 січня приєдналася до Митного союзу з Росією і Казахстаном, заявивши, що хотіла б одержувати російську нафту без сплати експортного мита, фактично за внутрішніми російськими цінами. Росія ж погодилася продавати білорусам за своїми внутрішніми цінами лише ту частину нафти, яку вони мають споживати на власному ринкові, – 5-6 мільйонів тонн.
Ще 15 мільйонів тонн нафти білоруси хочуть переробити у себе й продати на Захід. У цьому випадку мито на продаж нафтопродуктів піде в білоруський бюджет. Росія не згодна. Справа йде про немалі гроші – 5-6 мільярдів доларів. Але позиція Росії порушує угоду про створення Митного союзу, тому Білорусь неофіційно твердить, що може залишити цей союз.
Від цього конфлікту можуть постраждати і європейські країни. Такий досвід уже був. Після 1 січня 2007 року Москва зупинила постачання нафти до Білорусі, а Білорусь почала несанкціонований відбір транзитної нафти, внаслідок чого Росія зупинила постачання нафти і на Захід. Три дні тривала гостра фаза конфлікту. Європейські споживачі не отримували нафти. Справа в тому, що Білорусь фактично є монополістом на транзит російської нафти, через її територію проходить більшість обсягів транзиту до Польщі, Німеччини – одною гілкою, а другою – до України, Словаччини й Чехії. Цей нафтовий конфлікт можна порівняти із минулорічним газовим конфліктом між Росією та Україною.
Нова партія російської нафти дійсно прийшла до білоруських НПЗ, але це нафта дорога, з виплатою 100 відсотків російського експортного мита, саме на тих умовах, на яких наполягає Москва. Щодо транзиту російської нафти через Білорусь, то інформації про його зупинення немає.
Позиція Росії порушує угоду про Митний союз
Суперечка пов’язана з тим, що Білорусь від 1 січня приєдналася до Митного союзу з Росією і Казахстаном, заявивши, що хотіла б одержувати російську нафту без сплати експортного мита, фактично за внутрішніми російськими цінами. Росія ж погодилася продавати білорусам за своїми внутрішніми цінами лише ту частину нафти, яку вони мають споживати на власному ринкові, – 5-6 мільйонів тонн.
Ще 15 мільйонів тонн нафти білоруси хочуть переробити у себе й продати на Захід. У цьому випадку мито на продаж нафтопродуктів піде в білоруський бюджет. Росія не згодна. Справа йде про немалі гроші – 5-6 мільярдів доларів. Але позиція Росії порушує угоду про створення Митного союзу, тому Білорусь неофіційно твердить, що може залишити цей союз.
Від цього конфлікту можуть постраждати і європейські країни. Такий досвід уже був. Після 1 січня 2007 року Москва зупинила постачання нафти до Білорусі, а Білорусь почала несанкціонований відбір транзитної нафти, внаслідок чого Росія зупинила постачання нафти і на Захід. Три дні тривала гостра фаза конфлікту. Європейські споживачі не отримували нафти. Справа в тому, що Білорусь фактично є монополістом на транзит російської нафти, через її територію проходить більшість обсягів транзиту до Польщі, Німеччини – одною гілкою, а другою – до України, Словаччини й Чехії. Цей нафтовий конфлікт можна порівняти із минулорічним газовим конфліктом між Росією та Україною.