Прага – Напередодні президентських виборів в Україні західних оглядачів цікавить не лише тема гіркоти розчарування в Україні після Помаранчевої революції, а також нові загрози послабленій політичними чварами українській демократії. Газети Європи знову занепокоєні новими тривожними сигналами з Москви щодо газової платоспроможності Києва. У зв’язку з цим аналітики попереджають про те, що цього разу «російська політична карта» є чи не вирішальною у визначенні результатів виборів Президента України 17 січня.
Провідний аналітик Британського королівського інституту міжнародних відносин «Чатем-Гаус» Джеймз Шерр попереджає про загрози й виклики, які стоять перед Україною у переддень президентський виборів 17 січня 2010 року і в новорічній перспективі. Цей експерт у галузі російських та українських проблем вважає, що за час після Помаранчевої революції, після трьох виборчих кампаній, Україна здала свої позиції у розвитку демократії, «сповзла з дійсної демократії, яка розвивається, до демократії незрілої, яка тупцює на місці» та може бути у найближчий час послаблена ще більше. Джеймз Шерр наголошує, що сукупність нинішніх політико-економічних проблем України, які включають політичний хаос із наростаючими політичними спекуляціями, загрозливу економічну кризу та непрозорі стосунки з Росією і нарешті – президентські вибори, все це таїть загрози для успішного розв’язання українською владою нинішніх проблем із демократичними процесами. Провідний аналітик «Чатем-Гаус» вважає, що на сьогодні одна з найбільших проблем української політичної еліти полягає у тому, що у її середовищі фактично «немає чільника, який би ставив національні інтереси вище своїх власних амбіцій». Хоча помаранчевий лідер Віктор Ющенко і проголошував такий принцип, але він став лише його жертвою, що призвело в результаті до такого постпомаранчевого явища в українській політичній культурі, як «недовір’я суспільства до влади». Тому, як зауважує Джеймз Шерр, від наступних президентських виборів в Україні залежить, кому виявить довір’я більшість виборців (наприклад, Януковичу чи Тимошенко) і чи буде у цьому довір’ї підтримка подальшого демократичного розвитку, політичного плюралізму, чи підсвідоме підштовхування до авторитаризму. Адже в Україні немає навіть 30 відсотків суспільства, котрі б підтримували авторитарний стиль правління Володимира Путіна, а про 50 відсотків годі й думати. Ці вибори, на думку «Чатем-Гаус», також покажуть настільки їхній переможець, наприклад Янукович, є проєвропейський, не кажучи вже пронатовський, і чи вистачить у нього прагматизму, як колись у Леоніда Кучми, не стати «васалом Росії». Експерт із Британського королівського інституту міжнародних відносин сумнівається тут у тому, що кожен із головних лідерів нинішніх президентських перегонів в Україні готовий, у разі своєї перемоги, подолати «непрозорість у стосунках влади й бізнесу», кримінал і корупцію в судах, владу грошей у політиці та відновити процес зближення Києва з ЄС, довір’я міжнародних фінансів і іноземних приватних інвесторів. Тут же експерт із «Чатем-Гаус» наводить низку прикладів передвиборної політичної корупції (зокрема, на грипові), політичних спекуляцій найвищих посадових осіб в Києві і виголошення ними напередодні 17 січня популістських, нездійсненних насправді обіцянок на наступний вже 2010 рік. Хоча, як наголошено у цьому політичному прогнозі, майбутній президент змушений буде раціонально розподілити функції влади і за допомогою нової конституції збалансувати управління, щоб надалі не ставити у політичні тиски уряд держави. Джеймз Шерр на завершення свого прогнозу на 2010 рік для України наголошує, що найбільше занепокоєння щодо майбутнього української демократії викликає ситуація в енергетиці і присутність у нинішній політиці
всередині України саме Росії, з якою один із провідних претендентів на президентське крісло уклала декілька загадкових компромісів у тій же Ялті. Газове питання, невирішеність низки аспектів українсько-російських газових стосунків, непрозорість у відносинах прем’єрів і неясність, у зв’язку з цим, які загрози можливих політичних поступок, чи невступ до НАТО, чи залишення російського флоту в Севастополі, нависатимуть над основою нової політичної влади в Києві після виборів 17 січня 2010 року.
Чеська «Лідове новіни» інформує, з посиланнями на експертів, що Україна не має на даний момент грошей для оплати 800 мільйонів доларів за російський газ до 11 січня 2010 року. Газета наводить сумніви у платоспроможності України з боку чільника «Газпрому» Олексія Міллера, а також аргументи речника цього російського газового монополіста Сергія Купріянова, котрий вважає, що без кредиту МВФ Тимошенко не буде в змозі успішно розрахуватися з Москвою. «Лідове новіни» також зауважує, що «так звана російська політична карта є, без сумніву, однією з найважливіших у сучасному передвиборчому протистоянні в Україні».
Інша чеська газета – «Днес» – разом із побоюваннями про нову газову війну між Росією та Україною, заспокоює своїх читачів, що сьогодні «Чехія підготувалася до можливої газової кризи краще» і має чималі запаси блакитного палива на зиму. Ця ж газета друкує заяву Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, котра сердито відкинула російські побоювання і заявила, що подібні страхи нагніталися щомісяця упродовж цілого минулого року, а Україна розрахується за газ у січні 2010 року.
всередині України саме Росії, з якою один із провідних претендентів на президентське крісло уклала декілька загадкових компромісів у тій же Ялті. Газове питання, невирішеність низки аспектів українсько-російських газових стосунків, непрозорість у відносинах прем’єрів і неясність, у зв’язку з цим, які загрози можливих політичних поступок, чи невступ до НАТО, чи залишення російського флоту в Севастополі, нависатимуть над основою нової політичної влади в Києві після виборів 17 січня 2010 року.
Чеська «Лідове новіни» інформує, з посиланнями на експертів, що Україна не має на даний момент грошей для оплати 800 мільйонів доларів за російський газ до 11 січня 2010 року. Газета наводить сумніви у платоспроможності України з боку чільника «Газпрому» Олексія Міллера, а також аргументи речника цього російського газового монополіста Сергія Купріянова, котрий вважає, що без кредиту МВФ Тимошенко не буде в змозі успішно розрахуватися з Москвою. «Лідове новіни» також зауважує, що «так звана російська політична карта є, без сумніву, однією з найважливіших у сучасному передвиборчому протистоянні в Україні».
Інша чеська газета – «Днес» – разом із побоюваннями про нову газову війну між Росією та Україною, заспокоює своїх читачів, що сьогодні «Чехія підготувалася до можливої газової кризи краще» і має чималі запаси блакитного палива на зиму. Ця ж газета друкує заяву Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, котра сердито відкинула російські побоювання і заявила, що подібні страхи нагніталися щомісяця упродовж цілого минулого року, а Україна розрахується за газ у січні 2010 року.