Гості: Андрій Куликов, журналіст, ведучий програми «Свобода слова» на ІСТV та Роман Чайка, журналіст, ведучий програми «5 копійок» на 5 каналі
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Віталій Портников: Наближаючись до закінчення цього року, маючи на увазі, що вже фактично це таке велике щастя, може, нещастя для журналістів - закінчуються новини, в католицькому і протестантському світі святкують Різдво. І є таке сподівання…
Андрій Куликов: І у великій частині православного світу теж.
- І у великій частині православного світу святкують Різдво, де перейшли на новий стиль.
Ми можемо вже до певної міри говорити про те, наскільки легко Україні буде жити без новин ці кілька тижнів.
Чи заспокояться наші політики? Чи дадуть вони нам можливість спокійно відсвяткувати?
Андрій Куликов: Ні, я гадаю, що у них дуже багато заготовок, які час від часу все рівно потраплятимуть у новини.
Роман Чайка: А оскільки цей рік взагалі став традицією, що журналісти здебільшого є рухомими підставками для мікрофону, і таким чином їхні заяви, політиків і кандидатів, сприймають за новини і подають як новини, то навпаки, я сказав би, що відстежуючи сьогоднішню Інтернет-стрічку, я зрозумів, що новин стало більше, бо всі щось заявляють проти одного.
Андрій Куликов: А уявіть, скільки ми почуємо новорічних привітань, і в кожному з них буде якась новина, принаймні те, що захочуть політики видати за новину на завтра, післязавтра і так далі.
Роман Чайка: А між Новим роком і Різдвом вони ще точно обов’язково запустять третю стадію виборів. Тобто, якісь чергові скандали ще мають бути.
Андрій Куликов: Вважаєш?
Роман Чайка: Вони так ніби готуються. Тобто, всі снаряди вже були випущені заздалегідь, я маю на увазі від артеківсько-педофільського до інших. Я думаю, що мають бути.
Тобто, логічно навіть всі рекламні кампанії підійшли до третього етапу.
Андрій Куликов: Себто там має бути якась міна уповільненої дії.
Роман Чайка: Цілком може бути. Починаючи навіть від того самого Пукача чи Лозинського.
Андрій Куликов: А може, скандалом року стане те, що скандалів не буде?
Роман Чайка: Це вже не може бути, тому що цей рік взагалі суцільний скандал.
Андрій Куликов: Ну, так у нас же почнеться Новий рік. Я маю на увазі якраз отой маленький-маленький період, не знаю, мовчанки, блаженного спокою, що буде між першим і четвертим або шостим і сьомим числами.
Роман Чайка: Я думав, що турами, бо я зрозумів, що це почнеться з великих скандалів.
Тобто, цей рік завершується тим, що фактично сфальсифікована виборча кампанія вже завершена, тобто фальсифікація вже завершена, її треба тільки легітимізувати.
Андрій Куликов: Я тобі так скажу: тур – це питома українська тварина. Тому ми завжди за відновлення нашої природи, нашого звіриного населення. І чим більше турів, тим воно для України, звичайно, є природніше.
Роман Чайка: Це приємніше може бути. Я просто дивився сьогодні на молодих дівчаток, які ходять в шаликах виборчих, я зрозумів, що бізнес іде, тобто це святковий, це той, на якому велика кількість людей нарешті у ці свята зможуть залатати собі бюджетну дірку початку 2010 року.
Андрій Куликов: Бюджетна дірка 2010 року може бути залатана, чи вона отак і триватиме? Адже парламент пішов у відпустку, і ніякого бюджету немає.
Роман Чайка: Парламент пішов у відпустку саме тому, щоб не було бюджету і щоб була легітимізована фальсифікація.
Андрій Куликов: Та що Ви кажете.
Роман Чайка: Це ж якраз і є частина цієї великої гри.
Андрій Куликов: Це високі технології чи якісь невисокі технології? Ми зараз живемо у світі високих технологій. Наскільки високі технології поширилися на Україну?
Роман Чайка: Ми живемо у світі якраз відсутності високих технологій. У нас все зубодробильно, по дубовому і відповідно…
Андрій Куликов: А чого це Ви кажете відсутності? Ви ж можете вжити питомо українське слово «брак». Ми живемо у світі браку високих технологій. Себто високі технології є, але вони якісь браковані.
Роман Чайка: Я вважаю так, що наші люди зустрічають Новий рік в режимі браку і з великою продукцією браку як у своїх головах, так і назовні. Так що в нас катастрофічний, у принципі, Новий рік буде.
- Ви сказали, Романе, що журналісти цього року були підставками для мікрофонів. А що, це новини цього року, який закінчується? Що, з українською журналістикою все було так гаразд перед цим?
Роман Чайка: Це є просто ланцюгова реакція. Ми просто бачили, що були острівці новин, острівці підставок, а тепер фактично всі ЗМІ, в тому числі навіть інтернет-ЗМІ, які зазвичай старалися давати, по-перше, альтернативні новини, по-друге, аналітику, теж перетворилися на оці підставки для мікрофонів тільки тепер вони поділилися між штабами, якщо ви помітили.
Таким чином велика кількість Інтернет-ресурсів, які ми ще донедавна вважали як своєрідну альтернативу електронним ЗМІ, теж перетворилися на оці підставки штабів…
- Шляхи порятунку взагалі потрібні для української журналістики насправді. Розмови про свободу слова, які тривали абсолютно серйозно до нинішнього року, закінчилися визнанням того факту, що це все ж таки свобода олігархічного слова, тобто така «російська» свобода слова, якщо хочете, яка була в Росії за єльцинських часів.
Там теж думали, що це свобода слова, а потім, коли відбулася передача влади від Бориса Єльцина Володимиру Путіну, раптом зрозуміли, що вплив цієї свободи слова настільки незначний, що її можна закрити буквально за кілька місяців.
Роман Чайка: Ми на шляху, до речі, до другого етапу російської свободи слова. Якщо ці всі тенденції і тренди цих виборів збережуться, ми теж можемо прийти до режиму контрольованої державної свободи слова.
Андрій Куликов: Я не певен хоча б тому, що у нас не так і багато державних ЗМІ, а ті, кому належать провідні зокрема і великою частиною друковані ЗМІ, достатньо потужні, щоб опиратися тиску держави на них.
Роман Чайка: Я тут не є таким оптимістом.
- Я теж, до речі, не є оптимістом…
Роман Чайка: Інститут Горшеніна, вони роблять таку багатотривалу гру, яка називається «ментальний зріз українського народу». Це роками триває оця соціологія. І остання показує, що понад 70% українців очікують кардинальних змін у своєму життя від однієї людини – майбутнього Президента.
Уявляєте собі, 70%!
Андрій Куликов: І от це, до речі, що було 5 років тому. Очікували змін у житті саме від Президента.
- З тією тільки різницею, що той Президент мав величезні повноваження для зміни, якщо не зміни життя українців, так, принаймні, ситуації політичної в країні.
А новий Президент таких можливостей мати не буде, якщо він не буде мати більшості в парламенті, він буде просто такою ж декоративною за більшістю повноважень постаттю, якою зараз є чинний Президент Віктор Ющенко.
Роман Чайка: Якщо Віктор Медведчук не втілить у блозі написану мрію, що «я збираю свої слова назад і політреформу теж». І тоді знову Президент може бути таким, як Кучма...
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Віталій Портников: Наближаючись до закінчення цього року, маючи на увазі, що вже фактично це таке велике щастя, може, нещастя для журналістів - закінчуються новини, в католицькому і протестантському світі святкують Різдво. І є таке сподівання…
Андрій Куликов: І у великій частині православного світу теж.
- І у великій частині православного світу святкують Різдво, де перейшли на новий стиль.
Ми можемо вже до певної міри говорити про те, наскільки легко Україні буде жити без новин ці кілька тижнів.
Чи заспокояться наші політики? Чи дадуть вони нам можливість спокійно відсвяткувати?
Андрій Куликов: Ні, я гадаю, що у них дуже багато заготовок, які час від часу все рівно потраплятимуть у новини.
Роман Чайка: А оскільки цей рік взагалі став традицією, що журналісти здебільшого є рухомими підставками для мікрофону, і таким чином їхні заяви, політиків і кандидатів, сприймають за новини і подають як новини, то навпаки, я сказав би, що відстежуючи сьогоднішню Інтернет-стрічку, я зрозумів, що новин стало більше, бо всі щось заявляють проти одного.
Андрій Куликов: А уявіть, скільки ми почуємо новорічних привітань, і в кожному з них буде якась новина, принаймні те, що захочуть політики видати за новину на завтра, післязавтра і так далі.
Роман Чайка: А між Новим роком і Різдвом вони ще точно обов’язково запустять третю стадію виборів. Тобто, якісь чергові скандали ще мають бути.
Андрій Куликов: Вважаєш?
Роман Чайка: Вони так ніби готуються. Тобто, всі снаряди вже були випущені заздалегідь, я маю на увазі від артеківсько-педофільського до інших. Я думаю, що мають бути.
Тобто, логічно навіть всі рекламні кампанії підійшли до третього етапу.
Андрій Куликов: Себто там має бути якась міна уповільненої дії.
Роман Чайка: Цілком може бути. Починаючи навіть від того самого Пукача чи Лозинського.
Андрій Куликов: А може, скандалом року стане те, що скандалів не буде?
Роман Чайка: Це вже не може бути, тому що цей рік взагалі суцільний скандал.
Андрій Куликов: Ну, так у нас же почнеться Новий рік. Я маю на увазі якраз отой маленький-маленький період, не знаю, мовчанки, блаженного спокою, що буде між першим і четвертим або шостим і сьомим числами.
Роман Чайка: Я думав, що турами, бо я зрозумів, що це почнеться з великих скандалів.
Тобто, цей рік завершується тим, що фактично сфальсифікована виборча кампанія вже завершена, тобто фальсифікація вже завершена, її треба тільки легітимізувати.
Андрій Куликов: Я тобі так скажу: тур – це питома українська тварина. Тому ми завжди за відновлення нашої природи, нашого звіриного населення. І чим більше турів, тим воно для України, звичайно, є природніше.
Роман Чайка: Це приємніше може бути. Я просто дивився сьогодні на молодих дівчаток, які ходять в шаликах виборчих, я зрозумів, що бізнес іде, тобто це святковий, це той, на якому велика кількість людей нарешті у ці свята зможуть залатати собі бюджетну дірку початку 2010 року.
Андрій Куликов: Бюджетна дірка 2010 року може бути залатана, чи вона отак і триватиме? Адже парламент пішов у відпустку, і ніякого бюджету немає.
Роман Чайка: Парламент пішов у відпустку саме тому, щоб не було бюджету і щоб була легітимізована фальсифікація.
Андрій Куликов: Та що Ви кажете.
Роман Чайка: Це ж якраз і є частина цієї великої гри.
Андрій Куликов: Це високі технології чи якісь невисокі технології? Ми зараз живемо у світі високих технологій. Наскільки високі технології поширилися на Україну?
Роман Чайка: Ми живемо у світі якраз відсутності високих технологій. У нас все зубодробильно, по дубовому і відповідно…
Андрій Куликов: А чого це Ви кажете відсутності? Ви ж можете вжити питомо українське слово «брак». Ми живемо у світі браку високих технологій. Себто високі технології є, але вони якісь браковані.
Роман Чайка: Я вважаю так, що наші люди зустрічають Новий рік в режимі браку і з великою продукцією браку як у своїх головах, так і назовні. Так що в нас катастрофічний, у принципі, Новий рік буде.
- Ви сказали, Романе, що журналісти цього року були підставками для мікрофонів. А що, це новини цього року, який закінчується? Що, з українською журналістикою все було так гаразд перед цим?
Роман Чайка: Це є просто ланцюгова реакція. Ми просто бачили, що були острівці новин, острівці підставок, а тепер фактично всі ЗМІ, в тому числі навіть інтернет-ЗМІ, які зазвичай старалися давати, по-перше, альтернативні новини, по-друге, аналітику, теж перетворилися на оці підставки для мікрофонів тільки тепер вони поділилися між штабами, якщо ви помітили.
Таким чином велика кількість Інтернет-ресурсів, які ми ще донедавна вважали як своєрідну альтернативу електронним ЗМІ, теж перетворилися на оці підставки штабів…
- Шляхи порятунку взагалі потрібні для української журналістики насправді. Розмови про свободу слова, які тривали абсолютно серйозно до нинішнього року, закінчилися визнанням того факту, що це все ж таки свобода олігархічного слова, тобто така «російська» свобода слова, якщо хочете, яка була в Росії за єльцинських часів.
Там теж думали, що це свобода слова, а потім, коли відбулася передача влади від Бориса Єльцина Володимиру Путіну, раптом зрозуміли, що вплив цієї свободи слова настільки незначний, що її можна закрити буквально за кілька місяців.
Роман Чайка: Ми на шляху, до речі, до другого етапу російської свободи слова. Якщо ці всі тенденції і тренди цих виборів збережуться, ми теж можемо прийти до режиму контрольованої державної свободи слова.
Андрій Куликов: Я не певен хоча б тому, що у нас не так і багато державних ЗМІ, а ті, кому належать провідні зокрема і великою частиною друковані ЗМІ, достатньо потужні, щоб опиратися тиску держави на них.
Роман Чайка: Я тут не є таким оптимістом.
- Я теж, до речі, не є оптимістом…
Роман Чайка: Інститут Горшеніна, вони роблять таку багатотривалу гру, яка називається «ментальний зріз українського народу». Це роками триває оця соціологія. І остання показує, що понад 70% українців очікують кардинальних змін у своєму життя від однієї людини – майбутнього Президента.
Уявляєте собі, 70%!
Андрій Куликов: І от це, до речі, що було 5 років тому. Очікували змін у житті саме від Президента.
- З тією тільки різницею, що той Президент мав величезні повноваження для зміни, якщо не зміни життя українців, так, принаймні, ситуації політичної в країні.
А новий Президент таких можливостей мати не буде, якщо він не буде мати більшості в парламенті, він буде просто такою ж декоративною за більшістю повноважень постаттю, якою зараз є чинний Президент Віктор Ющенко.
Роман Чайка: Якщо Віктор Медведчук не втілить у блозі написану мрію, що «я збираю свої слова назад і політреформу теж». І тоді знову Президент може бути таким, як Кучма...
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)