Київ – 22 грудня Верховна Рада проголосувала за закон, який подовжує мораторій на продаж землі ще на два роки. Депутати віддали йому пріоритет, відклавши розгляд бюджетного та інших важливих законів. Чим зумовлена така увага до земельних питань наприкінці року? І які наслідки матиме це рішення для аграрного сектору? Думки депутатів, експертів та самих аграріїв з цього приводу розділилися.
Закон про зміни до земельного кодексу, який подовжує дію мораторію на продаж сільськогосподарських угідь до 2012 року, парламент проголосував у передостанній сесійний день року. Якби цього не зробили, з нового року в Україні запанував би земельний хаос, пояснює голова парламентського комітету з прав людини, депутат від блоку Литвина Олег Зарубінський.
«Земля аграрного призначення у вільному продажу не повинна бути. Для інших держав це може бути нормою, але пам’ятаймо, чим завжди була земля для українців. Наша фракція наполягає на створенні за період мораторію Земельного банку, який би міг купувати землю в охочих її продати, а потім віддавав в оренду тим, хто буде займатися сільським господарством, а не спекулювати, як це робиться в Україні», – наголошує депутат Зарубінський, який підтримав продовження мораторію.
Такої ж позиції дотримується більшість опитаних Радіо Свобода великих сільгоспвиробників. Фермер з Гуляйполя Запорізької області Віктор Савовський вважає мораторій гарантією своєї стабільної роботи.
«Якби його ухвалили на десять років, була б ще більша впевненість виробників, вони б не тисячі в землю вкладали, а мільйони. Два роки – хоч якесь полегшення: знаю, що ніхто не прийде і не забере землю. Її продавати не можна, як не можна матір продавати!» – обурюється фермер.
Фермерам-новаторам потрібний чесний ринок, олігархам – тіньовий?
Натомість, невеликі представники агробізнесу, передовсім ті, хто запроваджує новітні технології, вважають відсутність ринку землі перепоною в розвитку галузі. Зокрема, за вільний продаж землі виступає голова федерації органічного руху України Євген Милованов.
Народний депутат від НУНС Андрій Парубій пояснює, що мораторій найбільш вигідний гравцям тіньового ринку землі.
«Протягом року ключові фракції блокують врегулювання земельного законодавства, законопроекти про ринок землі та земельний кадастр, а наприкінці року розводять руками, що ринок землі не врегульований. Але ж вони мали його врегулювати! У чому ж секрет?» – запитує депутат. І сам відповідає: «А в тому, що земельні магнати БЮТ та Партії регіонів у спілці з комуністами якнайдовше уникають моменту, коли земля стане власністю тих, хто на ній працює», – каже Парубій.
Депутат припускає, що земельного кадастру не бачити і після 2012 року, а мораторій продовжуватимуть і далі, доки всі цінні землі не будуть розподілені між олігархами.
Скасування мораторію: добре, але передчасно?
Між тим, експерт Українського аграрного клубу Володимир Лапа вважає, що в умовах кризи та недосконалих законів вільний продаж землі матиме згубні наслідки.
«Не найкращий час для скасування мораторію, бо фінансовий стан більшості сільських господарств не дає їм змоги акумулювати кошти на купівлю землі. Якщо дозволити продаж землі зараз, її вартість буде вкрай низькою і постраждають передовсім власники паїв. Ринок землі буде досить хаотичним, бо, попри декілька відтермінувань, Україна досі нічого не зробила для його формування», – каже Лапа.
Загалом аналітики зазначають, що великі агровиробники та інвестори передбачали такий поворот подій, а тому застрахували себе угодами на довготермінову оренду та інвестиціями не в землю, а в переробну галузь, техніку та інфраструктуру.
«Земля аграрного призначення у вільному продажу не повинна бути. Для інших держав це може бути нормою, але пам’ятаймо, чим завжди була земля для українців. Наша фракція наполягає на створенні за період мораторію Земельного банку, який би міг купувати землю в охочих її продати, а потім віддавав в оренду тим, хто буде займатися сільським господарством, а не спекулювати, як це робиться в Україні», – наголошує депутат Зарубінський, який підтримав продовження мораторію.
Такої ж позиції дотримується більшість опитаних Радіо Свобода великих сільгоспвиробників. Фермер з Гуляйполя Запорізької області Віктор Савовський вважає мораторій гарантією своєї стабільної роботи.
«Якби його ухвалили на десять років, була б ще більша впевненість виробників, вони б не тисячі в землю вкладали, а мільйони. Два роки – хоч якесь полегшення: знаю, що ніхто не прийде і не забере землю. Її продавати не можна, як не можна матір продавати!» – обурюється фермер.
Фермерам-новаторам потрібний чесний ринок, олігархам – тіньовий?
Натомість, невеликі представники агробізнесу, передовсім ті, хто запроваджує новітні технології, вважають відсутність ринку землі перепоною в розвитку галузі. Зокрема, за вільний продаж землі виступає голова федерації органічного руху України Євген Милованов.
Народний депутат від НУНС Андрій Парубій пояснює, що мораторій найбільш вигідний гравцям тіньового ринку землі.
«Протягом року ключові фракції блокують врегулювання земельного законодавства, законопроекти про ринок землі та земельний кадастр, а наприкінці року розводять руками, що ринок землі не врегульований. Але ж вони мали його врегулювати! У чому ж секрет?» – запитує депутат. І сам відповідає: «А в тому, що земельні магнати БЮТ та Партії регіонів у спілці з комуністами якнайдовше уникають моменту, коли земля стане власністю тих, хто на ній працює», – каже Парубій.
Депутат припускає, що земельного кадастру не бачити і після 2012 року, а мораторій продовжуватимуть і далі, доки всі цінні землі не будуть розподілені між олігархами.
Скасування мораторію: добре, але передчасно?
Між тим, експерт Українського аграрного клубу Володимир Лапа вважає, що в умовах кризи та недосконалих законів вільний продаж землі матиме згубні наслідки.
«Не найкращий час для скасування мораторію, бо фінансовий стан більшості сільських господарств не дає їм змоги акумулювати кошти на купівлю землі. Якщо дозволити продаж землі зараз, її вартість буде вкрай низькою і постраждають передовсім власники паїв. Ринок землі буде досить хаотичним, бо, попри декілька відтермінувань, Україна досі нічого не зробила для його формування», – каже Лапа.
Загалом аналітики зазначають, що великі агровиробники та інвестори передбачали такий поворот подій, а тому застрахували себе угодами на довготермінову оренду та інвестиціями не в землю, а в переробну галузь, техніку та інфраструктуру.