Рига – Останнім часом зросла кількість жертв серед латвійців, які потерпіли від такої форми торгівлі людьми, як фіктивний шлюб. У Латвії діє кампанія «Фіктивний шлюб – це пастка», мета якої допомогти постраждалим та запобігти тенденції укладення фіктивних шлюбів.
Однією з причин, що спонукає латвійців, особливо жінок, укладати фіктивні шлюби з іноземцями є складна соціальна-економічна ситуація в країні, вважає голова правління недержавної організації «Надійний дім» Сандра Залцмане.
«Фіктивний шлюб, як форма торгівлі людьми, поширилася нещодавно, – каже вона. – Підставою для цього стала соціально-економічна ситуація. Люди шукають можливість, як себе забезпечити і стають досить неуважними. Тому організатори фіктивних шлюбів займаються пошуками людей, які у соціальному плані є найбільш ураженими»
«Нареченій» – кошти, «нареченому» – дозвіл проживання в ЄС
Усе починається з оголошення в інтернеті, де розміщуються привабливі пропозиції для незаміжніх латвійок, котрим за фіктивний шлюб пропонують кошти й роботу за кордоном. Статистика свідчить, що жертвами стають жінки різного віку з усіх регіонів Латвії.
Іншою стороною у фіктивному шлюбі виступають здебільшого громадяни третіх країн, зокрема, Пакистану, Індії, Бангладеш, Афганістану, Сирії та Єгипту. Мета «нареченого» – отримати дозвіл на постійне проживання в Євросоюзі.
Найчастіше укладення фіктивних шлюбів відбувається в Ірландії та на Кіпрі. Це обумовлено ліберальним законодавством цих країн щодо процедури укладення шлюбу та м’якими умовами подальшої перевірки осіб, які уклали шлюб з іноземцями.
Організатори фіктивних шлюбів уже не вмовляють
За словами начальника відділу боротьби та запобігання торгівлі людьми Управління боротьби з організованою злочинністю Латвії Артура Вайшля, якщо раніше організатори фіктивних шлюбів діяли за допомогою умовлянь та обіцянок легкого заробітку, то зараз усе частіше застосовують обман та насилля, щоб змусити латвійських громадян укласти фіктивний шлюб.
Посольство Латвії в Ірландії чим далі, тим більше отримує прохань від потерпілих надати допомогу для повернення додому.
«Наречена» потрапляє в сексуальне рабство
Укласти шлюб можна досить легко й швидко, а ось розлучитися – ні. Зокрема, в Ірландії подати заяву на розлучення можна тільки після чотирьох років шлюбу, а на Кіпрі подружжю за фіктивний шлюб загрожує кримінальна відповідальність.
«Отже, таким жінкам доводиться жити зі своїм фіктивним чоловіком, а також із іншими представниками цієї національності, оскільки найчастіше вони проживають спільно, такою комуною. Жінок просто продають. Тут має місце сексуальна експлуатація. Також є випадки, коли фіктивні чоловіки беруть кредит на ім’я жінки», – розповідає Сандра Залцмане.
Із 2008 року організація «Надійний дім» реалізує в Латвії державну програму з реабілітації жертв торгівлі людьми. Щоб попередити людей про можливі наслідки укладення фіктивних шлюбів, організація започаткувала інформаційну кампанію «Фіктивний шлюб – це пастка».
За словами Сандри Залцмане, помітні результати цієї кампанії. Оскільки раніше в організацію «Надійний дім» зверталися в основному ті, хто постраждав від фіктивних шлюбів, а зараз спостерігається активність серед осіб, які отримали пропозиції від вербувальників. Інформація про випадки вербування передається у державну поліцію та міністерство закордонних справ.
«Фіктивний шлюб, як форма торгівлі людьми, поширилася нещодавно, – каже вона. – Підставою для цього стала соціально-економічна ситуація. Люди шукають можливість, як себе забезпечити і стають досить неуважними. Тому організатори фіктивних шлюбів займаються пошуками людей, які у соціальному плані є найбільш ураженими»
«Нареченій» – кошти, «нареченому» – дозвіл проживання в ЄС
Усе починається з оголошення в інтернеті, де розміщуються привабливі пропозиції для незаміжніх латвійок, котрим за фіктивний шлюб пропонують кошти й роботу за кордоном. Статистика свідчить, що жертвами стають жінки різного віку з усіх регіонів Латвії.
Іншою стороною у фіктивному шлюбі виступають здебільшого громадяни третіх країн, зокрема, Пакистану, Індії, Бангладеш, Афганістану, Сирії та Єгипту. Мета «нареченого» – отримати дозвіл на постійне проживання в Євросоюзі.
Найчастіше укладення фіктивних шлюбів відбувається в Ірландії та на Кіпрі. Це обумовлено ліберальним законодавством цих країн щодо процедури укладення шлюбу та м’якими умовами подальшої перевірки осіб, які уклали шлюб з іноземцями.
Організатори фіктивних шлюбів уже не вмовляють
За словами начальника відділу боротьби та запобігання торгівлі людьми Управління боротьби з організованою злочинністю Латвії Артура Вайшля, якщо раніше організатори фіктивних шлюбів діяли за допомогою умовлянь та обіцянок легкого заробітку, то зараз усе частіше застосовують обман та насилля, щоб змусити латвійських громадян укласти фіктивний шлюб.
Посольство Латвії в Ірландії чим далі, тим більше отримує прохань від потерпілих надати допомогу для повернення додому.
«Наречена» потрапляє в сексуальне рабство
Укласти шлюб можна досить легко й швидко, а ось розлучитися – ні. Зокрема, в Ірландії подати заяву на розлучення можна тільки після чотирьох років шлюбу, а на Кіпрі подружжю за фіктивний шлюб загрожує кримінальна відповідальність.
«Отже, таким жінкам доводиться жити зі своїм фіктивним чоловіком, а також із іншими представниками цієї національності, оскільки найчастіше вони проживають спільно, такою комуною. Жінок просто продають. Тут має місце сексуальна експлуатація. Також є випадки, коли фіктивні чоловіки беруть кредит на ім’я жінки», – розповідає Сандра Залцмане.
Із 2008 року організація «Надійний дім» реалізує в Латвії державну програму з реабілітації жертв торгівлі людьми. Щоб попередити людей про можливі наслідки укладення фіктивних шлюбів, організація започаткувала інформаційну кампанію «Фіктивний шлюб – це пастка».
За словами Сандри Залцмане, помітні результати цієї кампанії. Оскільки раніше в організацію «Надійний дім» зверталися в основному ті, хто постраждав від фіктивних шлюбів, а зараз спостерігається активність серед осіб, які отримали пропозиції від вербувальників. Інформація про випадки вербування передається у державну поліцію та міністерство закордонних справ.