Прага – Відомий російський економіст Єгор Гайдар помер на 54 році життя. Його називають реформатором, чиї ініціативи повністю змінили модель економіки Росії.
Економіст, політик, ініціатор ринкових реформ у Росії 90-х років, автор так званої «шокової терапії». Єгор Гайдар свого часу працював міністром економіки та фінансів, а також виконував обов’язки прем’єра.
Найгучнішим рішенням уряду Гайдара стала цінова реформа 1992 року, яка, фактично, означала відмову від державного регулювання цін на більшість товарів, зокрема, і товари першої необхідності. Це дозволило миттєво наповнити порожні полиці магазинів. Але, зважаючи на те, що прибутки населення лишилися незмінними, «шокова терапія» призвела до різкого падіння рівня життя. Для прикладу: хліб коштував 2 рублі при зарплаті – 140.
Цього Гайдару не пробачили. Парламент фактично змусив Президента Єльцина прибрати Гайдара з уряду. А населення, починаючи з 1993 року, перестало підтримувати ліберальні партії.
Гайдар від приватизації – до централізації
У своєму останньому інтерв’ю Радіо Свобода Єгор Гайдар заявив, що був проти варіанту приватизації, за яким пішла Росія, а хотів втілити у життя естонську чи угорську модель, де державну власність продавали на аукціонах, за гроші. Але модель приватизаційних чеків була уже затверджена парламентом. Уряд не міг її змінити, а міг лише скасувати. А це означало б, що вся власність перейде до рук «червоних директорів». Саме через це, зазначив Гайдар, і було ухвалене рішення проводити приватизацію за наявним законодавством.
«Після тривалої дискусії ми вирішили, що все-таки краще мати приватизацію за недосконалим законодавством, – зауважив політик. – Щоб власність рано чи пізно опинилася в руках людей, здатних якнайкраще нею розпорядитися, ніж мати абсолютно хаотичну приватизацію за законом про оренду з правом викупу».
Єгор Гайдар критикував путінську політику, насамперед, через значну централізацію Росії.
«Я вважаю безглуздою ідею, що Кремль має відповідати за те, як прибирають сміття в Урюпинську. За це має відповідати місцева влада», – зауважив Гайдар.
Колишній міністр фінансів Росії Євген Ясін, який також брав учать у реформуванні економіки у 90-ті, говорить, що Єгор Гайдар став людиною, яка погодилася взяти на себе відповідальність.
«Для того, щоб країна могла перейти із постійного руху до занепаду, потрібно було ухвалювати дуже важкі рішення. І знайшлася людина, яка це зробила. Це був Гайдар», – каже Ясін.
Першість на пострадянському просторі – за Гайдаром
Єгора Гайдара польські газети назвали російським Бальцеровичем. Сам же польський реформатор Лешек Бальцерович в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що Росія має бути вдячна Гайдару насамперед за обмеження політичного втручання в економічне життя країни.
«Він взяв на себе відповідальність за рішуче обмеження політичного контролю над економікою, що було пов’язано із лібералізацією цін та іншими важливими заходами. Реформи Гайдара та його колег стали відправною точкою для побудови більш вільної економіки, без якої немає розвитку», – заявив Бальцерович.
Реформи, які проводилися в Росії у 90-ті роки, змогли вивести економіку цієї країни на новий рівень, і подібного «ноу-хау» у той час пострадянський простір ще не знав. Так дії Єгора Гайдара оцінює колишній міністр фінансів України Віктор Пинзеник, якого, до речі, російські газети неодноразово називали «українським Гайдаром».
«Гайдар першим започаткував процес трансформації країн колишнього Радянського Союзу. Йшлося про перехід від командної економіки до ринкової, – каже Пинзеник. – Такого досвіду не було, і він робив дуже непростий процес, і робив це професійно. Я б не вживав слова «шокова терапія», бо у Росії це відбувалося не так швидко, як у Польщі. Але він зробив необхідні правильні рішення, щоб російська економіка стала на нові рейки».
Останніми ж роками Єгор Гайдар не був у великій політиці. Після відставки він створив і очолив Інститут економіки перехідного періоду.
Найгучнішим рішенням уряду Гайдара стала цінова реформа 1992 року, яка, фактично, означала відмову від державного регулювання цін на більшість товарів, зокрема, і товари першої необхідності. Це дозволило миттєво наповнити порожні полиці магазинів. Але, зважаючи на те, що прибутки населення лишилися незмінними, «шокова терапія» призвела до різкого падіння рівня життя. Для прикладу: хліб коштував 2 рублі при зарплаті – 140.
Цього Гайдару не пробачили. Парламент фактично змусив Президента Єльцина прибрати Гайдара з уряду. А населення, починаючи з 1993 року, перестало підтримувати ліберальні партії.
Гайдар від приватизації – до централізації
У своєму останньому інтерв’ю Радіо Свобода Єгор Гайдар заявив, що був проти варіанту приватизації, за яким пішла Росія, а хотів втілити у життя естонську чи угорську модель, де державну власність продавали на аукціонах, за гроші. Але модель приватизаційних чеків була уже затверджена парламентом. Уряд не міг її змінити, а міг лише скасувати. А це означало б, що вся власність перейде до рук «червоних директорів». Саме через це, зазначив Гайдар, і було ухвалене рішення проводити приватизацію за наявним законодавством.
«Після тривалої дискусії ми вирішили, що все-таки краще мати приватизацію за недосконалим законодавством, – зауважив політик. – Щоб власність рано чи пізно опинилася в руках людей, здатних якнайкраще нею розпорядитися, ніж мати абсолютно хаотичну приватизацію за законом про оренду з правом викупу».
Єгор Гайдар критикував путінську політику, насамперед, через значну централізацію Росії.
«Я вважаю безглуздою ідею, що Кремль має відповідати за те, як прибирають сміття в Урюпинську. За це має відповідати місцева влада», – зауважив Гайдар.
Колишній міністр фінансів Росії Євген Ясін, який також брав учать у реформуванні економіки у 90-ті, говорить, що Єгор Гайдар став людиною, яка погодилася взяти на себе відповідальність.
«Для того, щоб країна могла перейти із постійного руху до занепаду, потрібно було ухвалювати дуже важкі рішення. І знайшлася людина, яка це зробила. Це був Гайдар», – каже Ясін.
Першість на пострадянському просторі – за Гайдаром
Єгора Гайдара польські газети назвали російським Бальцеровичем. Сам же польський реформатор Лешек Бальцерович в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що Росія має бути вдячна Гайдару насамперед за обмеження політичного втручання в економічне життя країни.
«Він взяв на себе відповідальність за рішуче обмеження політичного контролю над економікою, що було пов’язано із лібералізацією цін та іншими важливими заходами. Реформи Гайдара та його колег стали відправною точкою для побудови більш вільної економіки, без якої немає розвитку», – заявив Бальцерович.
Реформи, які проводилися в Росії у 90-ті роки, змогли вивести економіку цієї країни на новий рівень, і подібного «ноу-хау» у той час пострадянський простір ще не знав. Так дії Єгора Гайдара оцінює колишній міністр фінансів України Віктор Пинзеник, якого, до речі, російські газети неодноразово називали «українським Гайдаром».
«Гайдар першим започаткував процес трансформації країн колишнього Радянського Союзу. Йшлося про перехід від командної економіки до ринкової, – каже Пинзеник. – Такого досвіду не було, і він робив дуже непростий процес, і робив це професійно. Я б не вживав слова «шокова терапія», бо у Росії це відбувалося не так швидко, як у Польщі. Але він зробив необхідні правильні рішення, щоб російська економіка стала на нові рейки».
Останніми ж роками Єгор Гайдар не був у великій політиці. Після відставки він створив і очолив Інститут економіки перехідного періоду.