Рідкісний природний та історичний комплекс, одне з Семи чудес України – Національний заповідник «Хортиця», розташований у Запоріжжі,– під загрозою втрати унікальності, б’ють на сполох екологи.
Забудова Хортиці
Всупереч тому, що 16 років тому Хортиця отримала статус Національного заповідника, десятки гектарів острова зайняті незаконними забудовами, стверджують громадські організації. Наприклад, 2 роки тому спритні ділки намагалися відхопити 15 гектарів заповідних місць нібито для туристів, але замість цього хотіли побудувати котеджне містечко, розповів Радіо Свобода директор заповідника Хортиця Максим Остапенко. Ще один спосіб незаконного захоплення території під забудову – підпал, який, на його думку, використовують не лише в Україні. «Навмисне підпалюють цілі ділянки - наносять величезну шкоду заповіднику. Подивіться на те, що було минулого року в Греції. Це може бути якраз відверта спроба вплинути на статус тієї чи іншої земельної ділянки. В пожежах у Греції були зацікавлені ті, хто хоче забудувати певні території. Земля у Греції коштує дуже дорого, а лісові ділянки нікому не відводяться під будівництво. Тому найлегше просто спалити цей ліс», - говорить Максим Остапенко.
Землю на Хортиці привласнюють і менш радикальними способами, хоча шкоди від цього острову не менше, констатують екологи. З території заповідника мали відселити всіх мешканців - генплан Запоріжжя передбачав це ще п’ять років тому. Однак досі на Хортиці є нелегальні селища, мешканці яких не збираються їх залишати без гідної компенсації. Тим часом нерухомість у хортицьких селищах купують і продають. І зрештою вона легалізується. Докладніше - запорізький журналіст Юрій Василенко.
«Судові процеси йдуть уже дуже довго. Є такий порядок у нас в Україні: якщо я вкрав, то я злодій. Але, якщо я вкрав і зумів передати по документам Вам, то ви вже чесна людина і законний власник. Ось так і виходить: хтось напівзаконно захопив якусь ділянку і там побудував палац. Суд не сказав, що це незаконно, значить - законно».
Один із тих, хто вирішив займатися забудовою на Хортиці, - запорізький підприємець Максим Дрозденко. Йдеться про базу відпочинку радянських часів, яку він хоче реконструювати для тих, хто відпочиває. Міськрада Запоріжжя документи не оформлює, і з цього приводу триває судова тяганина. Максим стверджує, що його бажання «абсолютно законне». «Ми намагалися будувати. Був гучний скандал, ми підписали угоду, згідно з якою ми мали певний обсяг робіт зробити. Керівництво заповідника змінилося, і тепер там заявляють: не починайте нічого робити, поки не оформите землю. Оренду землі нам не оформляють уже 2 з половиною роки». Тож бізнесмен продовжує судитися.
Закони забороняють будівництво на острові Хортиця, дозволити це може лише уряд, зазначає помічник голови запорізької природоохоронної прокуратури Ірина Макогонюк. За її словами, прокуратура порушувала кримінальні справи про незаконне будівництво. Але випадків приватизації землі на Хортиці не було. «Люди просто купують старе житло, через суд його узаконюють, а далі вже на тому старому фундаменті будують нові хати. В основному, ось такі порушення. Порушували кримінальну справу за фактом самовільного будівництва – наприклад, паркани споруджували. Справи такі направлялися до суду, паркани зносили. Але такого як приватизація землі на Хортиці - такого не було», - запевняє голова запорізької природоохоронної прокуратури.
Зі свого боку, запорізький журналіст Юрій Василенко стверджує, що землю на Хортиці приватизувати намагаються. І використовують для цього лазівки в законах. Взагалі, вважає він, одного лише статусу Національного заповідника для Хортиці замало. Адже острів залишається просто одним із районів Запоріжжя, звідси і зневажливе ставлення до нього. «Повинне бути рішення на державному рівні. Це має бути якась окрема державна адміністративна одиниця, як місто Севастополь», - переконаний журналіст.
Природа та її охорона
Крім самозахоплень землі, Хортиці завдають шкоди засмічення острова людьми й постійні пожежі. Вони руйнують екосистему острова. А на цьому найбільшому на Дніпрі острові, площа якого майже дві з половиною тисячі гектарів, є зразки всіх видів ландшафту України у мініатюрі. Степи, дубові та хвойні ліси, більше 1000 видів рослин, це унікальна флора Хортиці. А ще сотні видів тварин, 34 з яких занесені до Червоної книги України, 120 видів птахів і безліч риби у тамтешніх протоках та озерах.
Однак тварини й птахи залишають острів, а деякі види взагалі зникають. Як зауважує колишній міністр хорони довкілля України Сергій Курикін, руйнація Хортиці – це удар по всій природоохоронній системі держави. «Якщо немає державно-правових запобіжників для того, щоб уникнути руйнування екосистем Хортиці і подальшого її розвитку як осередку захисту природи, то відповідно годі говорити про можливість захисту природи в будь-якому іншому куточку України, який не є таким славетним і не так пов’язаний з історією України». Саме через брак політичної волі та інерцію сприйняття, на думку Сергія Курикіна, Хортиця втрачає свою унікальність. «Ми вперто не хочемо розуміти того, що для гармонійного розвитку суспільства треба дотримуватися принципу сталого розвитку. Тобто постійно в будь-якій діяльності узгоджувати економічні, господарські та інші інтереси з природоохоронними принципами, так як це намагаються робити країни Європейського союзу», - говорить експерт.
Поки що Хортиця є одним із найпривабливіших туристичних об'єктів України. Щороку острів відвідує в середньому 200 тисяч відвідувачів. Подальша доля Хортиці залежить від того, чи буде захищена і збережена її природа.
Всупереч тому, що 16 років тому Хортиця отримала статус Національного заповідника, десятки гектарів острова зайняті незаконними забудовами, стверджують громадські організації. Наприклад, 2 роки тому спритні ділки намагалися відхопити 15 гектарів заповідних місць нібито для туристів, але замість цього хотіли побудувати котеджне містечко, розповів Радіо Свобода директор заповідника Хортиця Максим Остапенко. Ще один спосіб незаконного захоплення території під забудову – підпал, який, на його думку, використовують не лише в Україні. «Навмисне підпалюють цілі ділянки - наносять величезну шкоду заповіднику. Подивіться на те, що було минулого року в Греції. Це може бути якраз відверта спроба вплинути на статус тієї чи іншої земельної ділянки. В пожежах у Греції були зацікавлені ті, хто хоче забудувати певні території. Земля у Греції коштує дуже дорого, а лісові ділянки нікому не відводяться під будівництво. Тому найлегше просто спалити цей ліс», - говорить Максим Остапенко.
Землю на Хортиці привласнюють і менш радикальними способами, хоча шкоди від цього острову не менше, констатують екологи. З території заповідника мали відселити всіх мешканців - генплан Запоріжжя передбачав це ще п’ять років тому. Однак досі на Хортиці є нелегальні селища, мешканці яких не збираються їх залишати без гідної компенсації. Тим часом нерухомість у хортицьких селищах купують і продають. І зрештою вона легалізується. Докладніше - запорізький журналіст Юрій Василенко.
«Судові процеси йдуть уже дуже довго. Є такий порядок у нас в Україні: якщо я вкрав, то я злодій. Але, якщо я вкрав і зумів передати по документам Вам, то ви вже чесна людина і законний власник. Ось так і виходить: хтось напівзаконно захопив якусь ділянку і там побудував палац. Суд не сказав, що це незаконно, значить - законно».
Один із тих, хто вирішив займатися забудовою на Хортиці, - запорізький підприємець Максим Дрозденко. Йдеться про базу відпочинку радянських часів, яку він хоче реконструювати для тих, хто відпочиває. Міськрада Запоріжжя документи не оформлює, і з цього приводу триває судова тяганина. Максим стверджує, що його бажання «абсолютно законне». «Ми намагалися будувати. Був гучний скандал, ми підписали угоду, згідно з якою ми мали певний обсяг робіт зробити. Керівництво заповідника змінилося, і тепер там заявляють: не починайте нічого робити, поки не оформите землю. Оренду землі нам не оформляють уже 2 з половиною роки». Тож бізнесмен продовжує судитися.
Закони забороняють будівництво на острові Хортиця, дозволити це може лише уряд, зазначає помічник голови запорізької природоохоронної прокуратури Ірина Макогонюк. За її словами, прокуратура порушувала кримінальні справи про незаконне будівництво. Але випадків приватизації землі на Хортиці не було. «Люди просто купують старе житло, через суд його узаконюють, а далі вже на тому старому фундаменті будують нові хати. В основному, ось такі порушення. Порушували кримінальну справу за фактом самовільного будівництва – наприклад, паркани споруджували. Справи такі направлялися до суду, паркани зносили. Але такого як приватизація землі на Хортиці - такого не було», - запевняє голова запорізької природоохоронної прокуратури.
Зі свого боку, запорізький журналіст Юрій Василенко стверджує, що землю на Хортиці приватизувати намагаються. І використовують для цього лазівки в законах. Взагалі, вважає він, одного лише статусу Національного заповідника для Хортиці замало. Адже острів залишається просто одним із районів Запоріжжя, звідси і зневажливе ставлення до нього. «Повинне бути рішення на державному рівні. Це має бути якась окрема державна адміністративна одиниця, як місто Севастополь», - переконаний журналіст.
Природа та її охорона
Крім самозахоплень землі, Хортиці завдають шкоди засмічення острова людьми й постійні пожежі. Вони руйнують екосистему острова. А на цьому найбільшому на Дніпрі острові, площа якого майже дві з половиною тисячі гектарів, є зразки всіх видів ландшафту України у мініатюрі. Степи, дубові та хвойні ліси, більше 1000 видів рослин, це унікальна флора Хортиці. А ще сотні видів тварин, 34 з яких занесені до Червоної книги України, 120 видів птахів і безліч риби у тамтешніх протоках та озерах.
Однак тварини й птахи залишають острів, а деякі види взагалі зникають. Як зауважує колишній міністр хорони довкілля України Сергій Курикін, руйнація Хортиці – це удар по всій природоохоронній системі держави. «Якщо немає державно-правових запобіжників для того, щоб уникнути руйнування екосистем Хортиці і подальшого її розвитку як осередку захисту природи, то відповідно годі говорити про можливість захисту природи в будь-якому іншому куточку України, який не є таким славетним і не так пов’язаний з історією України». Саме через брак політичної волі та інерцію сприйняття, на думку Сергія Курикіна, Хортиця втрачає свою унікальність. «Ми вперто не хочемо розуміти того, що для гармонійного розвитку суспільства треба дотримуватися принципу сталого розвитку. Тобто постійно в будь-якій діяльності узгоджувати економічні, господарські та інші інтереси з природоохоронними принципами, так як це намагаються робити країни Європейського союзу», - говорить експерт.
Поки що Хортиця є одним із найпривабливіших туристичних об'єктів України. Щороку острів відвідує в середньому 200 тисяч відвідувачів. Подальша доля Хортиці залежить від того, чи буде захищена і збережена її природа.