Гості: незалежні експерти Ігор Полховський і Олексій Куценко
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрін: Сьогодні Міжнародний день боротьби з корупцією.
Президент Віктор Ющенко заявив, що корупція в Україні починається знайвищих державних чиновників.
Цим, можливо, можна пояснити те, що основною проблемою в Україні, як свідчить багато опитувань, є брак довіри. І брак довіри вдарив по вкрай важливих секторах економіки і по фінансовому сектору. Про це ми неодноразово говорили в ефірі Радіо Свобода.
Відновити ж довіру можна лише відкритістю, професійністю і послідовністю. Рівень інформаційної відкритості банків досліджувався в рамках проекту USAID, Агенції США з міжнародного розвитку.
І ось Віктор Стеценко, старший радник з питань розвитку ринків і капіталу проекту USA-ID наголошує, що моніторинг засвідчив позитивну тенденцію.
Віктор Стеценко: Ми спостерігаємо останні 3-4 роки щорічне покращення результатів.
Інша справа, що результати поки що відстають, набагато відстають від середнього рівня в розвинутих економіках. Мова йде про 48% - середній рівень розкриття інформації по українських банках, то в банках, скажімо, Західної Європи, американських банках цей середній рівень приблизно 70%.
Тобто, є прекрасний позитивний тренд. Інша справа, що нам ще працювати і працювати, і працювати.
Люди почали вже потихеньку все розуміти, що краще трошки подумати, трошки взнати про цей банк, люди почали розуміти, що це ризики. Чим вищі гроші вам пропонують, тим більші ризики ви повинні розділити з цим банком.
- Пане Куценко, Ви долучалися до роботи у цьому проекті. Чи справді так важливо, що люди тепер зацікавлені в отримуванні більшої інформації про те, якими є банки?
Олексій Куценко: Давайте, можливо, ми трошки почнемо з іншого боку.
Ми не повинні, на мій погляд, перекладати це питання в площину виключно людей, тобто фізичних осіб. Справа в тому, що дослідження інформаційної прозорості…
- Інвестори ще є.
Олексій Куценко: Абсолютно.
Дослідження інформаційної прозорості банків України, яке проводилося вже чотири рази, і де ми дійсно фіксуємо позитивний трент, воно проводилося з точки зору так званого невідомого інвестора, тобто інвестора, який зацікавлений у встановленні відносин з банком або в підтриманні цих відносин.
Це інвестор, перш за все ми кажемо про осіб юридичних. Тобто, не людей, не наших пересічних громадян, а того інвестора, для якого це є бізнес, який зацікавлений не тільки в розміщенні коштів на депозит, в чому є основний сенс для населення наших банків, а й взагалі в придбанні банку як такого.
З нашої точки зору, дослідження інформаційної прозорості якраз і опиралося на ті питання, які ставлять собі інвестори, перш за все іноземні інвестори, наскільки відкритою чи закритою є банківська установа окрема чи взагалі банківська система тієї чи іншої країни для такого інвестора.
- Погодьтеся, це все ж речі взаємопов’язані.
Олексій Куценко: Абсолютно.
- Якщо хтось захоче довіряти цьому банку, і це юридична особа, яка купить цей банк або вкладе туди свої кошти, то це означатиме, що населення матиме можливість співпрацювати з банком, який може надати ті послуги, які людина хоче отримати від банку.
Олексій Куценко: Я не тільки погоджуся з Вами, я доведу статистично Вашу тезу.
Так склалося в Україні, що саме населення фінансувало вітчизняну банківську систему. У нас досить тривалий період часу залишок коштів фізичних осіб в банківській системі значно перевищував залишок коштів юридичних осіб.
Тобто, фактично ми кажемо, що наша банківська система відрізнялася і навіть зараз ще відрізняється від інших країн саме через основне наполягання роботи з фізичними особами. Це фінансовий посередник, який, в основному, був зорієнтований на населення, на той бізнес, на який в інших країнах, можливо, не такий акцент робиться.
І звідси, якщо ми будемо переходити до питання втрати довіри, якраз і пішов корінь тих проблем. Коли ми говорили про втрату довіри до банківської системи, перш за все з боку населення, а відновлення довіри від населення – це дуже-дуже тривалий процес, це процес, який не можна зробити моментально.
- Але рівень прозорості відновлює довіру. Це я так собі думаю як людина, яка теж звертається до банків за послугами.
Чи, можливо, я помиляюся, пане Полховський?
Ігор Полховський: На мій погляд, немає обмежень для прозорості. Можна дивитися, дивитися і дивитися, але нічого не розуміти.
- Ви як фахівець кажете, бо Ви маєте досвід моніторингу і вивчення ситуації в конкретних банках, в яких були проблеми.
Ігор Полховський: Так.
І ще одне. Якщо зараз подивитися на сайт Асоціації українських банків, там є фінансовий результат всіх банківських банків, то він показує, що і банки з іноземним капіталом мають збитки, і банки з українським капіталом мають збитки.
Але якщо банки з іноземним капіталом, де є рівень прозорості материнських банків значно більший, то знову питання: до якої категорії ми будемо відносити ті чи інші банки і їхню прозорість?
На мій погляд, зараз питання не в цьому, а зараз питання в ключовому факторі. Треба підняти відповідальність і ключових акціонерів, і топ-менеджменту.
Ми ж бачимо з різних видань, наприклад, там про банк «Надра» казали, які великі частки проблемних активів, які згенерували кримінальні структури. І це в других банках є.
Але хто за це буде відповідати? Якщо тільки одна сторона, ті, хто взяв гроші, то це неправильно. Повинен за це і топ-менеджмент відповідати.
Тому прозорість – це один із факторів, який значною мірою, мені здається, заспокоює.
- Пане Куценко, ці результати, загальний середній бал – 48,8.
Олексій Куценко: Так.
- Але ми маємо цю топ-10, умовно кажучи, основних банків, які показали найкращі показники у сфері прозорості.
Олексій Куценко: Дійсно, ми маємо ці топ-10 банків.
Взагалі-то досліджувалося топ-30 українських банків. Тобто, це є банки, які були найбільшими за величиною так званих чистих активів. Тобто, за тією величиною, за якою їх виставляє в чергу, виставляє в пріоритетність НБУ. Це офіційна класифікація банківського регулятора.
Після дослідження 30 банків, виявилося, що 10 із них є найкращими. Фінішували вони в такій послідовності…
Однак перш, ніж я це назву, я ще раз наголошу на ключовому і принциповому моменті.
Бал прозорості або індекс прозорості не стосується кредитного рейтингу, тобто індексу надійності комерційного банку чи взагалі комерційної установи.
- Це підтвердив і пан Полховський попередньо. Так?
Олексій Куценко: Так. Я просто на цьому буду наголошувати, мабуть, неодноразово через те, що все ж таки є певне нерозуміння, що таке є прозорість. Це досить новий продукт для українського ринку.
Дослідження прозорості проводилися один раз по корпораціях і чотири рази по банках. Тобто, це ще не така поширена практика. Тоді, як присудження кредитного рейтингу – це практика досить поширена. Навіть емітенти України зобов’язані отримувати кредитні рейтинги.
Так от, перша десятка банків України. Першим у цьому році був виявлений «VAB Банк» із загальним балом 71,4%. Це дуже велика, дуже значна прозорість.
Більше того, за одним з блоків дослідження (це є блок, який стосувався процесів структури власності) цей банк отримав результат на рівні, що перевищує, можливо, й міжнародні. Це 89,2.
Ми взагалі відмічаємо, що «VAB Банк» є стабільно у трійці лідерів наших досліджень. Він і в минулому році входив у трійку, але був на третьому місці.
- Чи означає це, що якщо людина прийде у цей банк, наприклад, якщо вона вирішуватиме для себе, чи отримати кредит, чи розміщувати депозит, то вона зможе там отримати дуже широку інформацію про те, як це зробити. От оце і є рівень прозорості.
Олексій Куценко: Абсолютно…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрін: Сьогодні Міжнародний день боротьби з корупцією.
Президент Віктор Ющенко заявив, що корупція в Україні починається знайвищих державних чиновників.
Цим, можливо, можна пояснити те, що основною проблемою в Україні, як свідчить багато опитувань, є брак довіри. І брак довіри вдарив по вкрай важливих секторах економіки і по фінансовому сектору. Про це ми неодноразово говорили в ефірі Радіо Свобода.
Відновити ж довіру можна лише відкритістю, професійністю і послідовністю. Рівень інформаційної відкритості банків досліджувався в рамках проекту USAID, Агенції США з міжнародного розвитку.
І ось Віктор Стеценко, старший радник з питань розвитку ринків і капіталу проекту USA-ID наголошує, що моніторинг засвідчив позитивну тенденцію.
Віктор Стеценко: Ми спостерігаємо останні 3-4 роки щорічне покращення результатів.
Віктор Стеценко: 48% - середній рівень розкриття інформації по українських банках, в банках Західної Європи, американських банках 70%.
Інша справа, що результати поки що відстають, набагато відстають від середнього рівня в розвинутих економіках. Мова йде про 48% - середній рівень розкриття інформації по українських банках, то в банках, скажімо, Західної Європи, американських банках цей середній рівень приблизно 70%.
Тобто, є прекрасний позитивний тренд. Інша справа, що нам ще працювати і працювати, і працювати.
Люди почали вже потихеньку все розуміти, що краще трошки подумати, трошки взнати про цей банк, люди почали розуміти, що це ризики. Чим вищі гроші вам пропонують, тим більші ризики ви повинні розділити з цим банком.
- Пане Куценко, Ви долучалися до роботи у цьому проекті. Чи справді так важливо, що люди тепер зацікавлені в отримуванні більшої інформації про те, якими є банки?
Олексій Куценко: Давайте, можливо, ми трошки почнемо з іншого боку.
Ми не повинні, на мій погляд, перекладати це питання в площину виключно людей, тобто фізичних осіб. Справа в тому, що дослідження інформаційної прозорості…
- Інвестори ще є.
Олексій Куценко: Абсолютно.
Дослідження інформаційної прозорості банків України, яке проводилося вже чотири рази, і де ми дійсно фіксуємо позитивний трент, воно проводилося з точки зору так званого невідомого інвестора, тобто інвестора, який зацікавлений у встановленні відносин з банком або в підтриманні цих відносин.
Це інвестор, перш за все ми кажемо про осіб юридичних. Тобто, не людей, не наших пересічних громадян, а того інвестора, для якого це є бізнес, який зацікавлений не тільки в розміщенні коштів на депозит, в чому є основний сенс для населення наших банків, а й взагалі в придбанні банку як такого.
З нашої точки зору, дослідження інформаційної прозорості якраз і опиралося на ті питання, які ставлять собі інвестори, перш за все іноземні інвестори, наскільки відкритою чи закритою є банківська установа окрема чи взагалі банківська система тієї чи іншої країни для такого інвестора.
- Погодьтеся, це все ж речі взаємопов’язані.
Олексій Куценко: Абсолютно.
- Якщо хтось захоче довіряти цьому банку, і це юридична особа, яка купить цей банк або вкладе туди свої кошти, то це означатиме, що населення матиме можливість співпрацювати з банком, який може надати ті послуги, які людина хоче отримати від банку.
Олексій Куценко: Я не тільки погоджуся з Вами, я доведу статистично Вашу тезу.
Олексій Куценко: Саме населення фінансувало вітчизняну банківську систему.
Так склалося в Україні, що саме населення фінансувало вітчизняну банківську систему. У нас досить тривалий період часу залишок коштів фізичних осіб в банківській системі значно перевищував залишок коштів юридичних осіб.
Тобто, фактично ми кажемо, що наша банківська система відрізнялася і навіть зараз ще відрізняється від інших країн саме через основне наполягання роботи з фізичними особами. Це фінансовий посередник, який, в основному, був зорієнтований на населення, на той бізнес, на який в інших країнах, можливо, не такий акцент робиться.
І звідси, якщо ми будемо переходити до питання втрати довіри, якраз і пішов корінь тих проблем. Коли ми говорили про втрату довіри до банківської системи, перш за все з боку населення, а відновлення довіри від населення – це дуже-дуже тривалий процес, це процес, який не можна зробити моментально.
- Але рівень прозорості відновлює довіру. Це я так собі думаю як людина, яка теж звертається до банків за послугами.
Чи, можливо, я помиляюся, пане Полховський?
Ігор Полховський: На мій погляд, немає обмежень для прозорості. Можна дивитися, дивитися і дивитися, але нічого не розуміти.
- Ви як фахівець кажете, бо Ви маєте досвід моніторингу і вивчення ситуації в конкретних банках, в яких були проблеми.
Ігор Полховський: Так.
І ще одне. Якщо зараз подивитися на сайт Асоціації українських банків, там є фінансовий результат всіх банківських банків, то він показує, що і банки з іноземним капіталом мають збитки, і банки з українським капіталом мають збитки.
Але якщо банки з іноземним капіталом, де є рівень прозорості материнських банків значно більший, то знову питання: до якої категорії ми будемо відносити ті чи інші банки і їхню прозорість?
На мій погляд, зараз питання не в цьому, а зараз питання в ключовому факторі. Треба підняти відповідальність і ключових акціонерів, і топ-менеджменту.
Ми ж бачимо з різних видань, наприклад, там про банк «Надра» казали, які великі частки проблемних активів, які згенерували кримінальні структури. І це в других банках є.
Але хто за це буде відповідати? Якщо тільки одна сторона, ті, хто взяв гроші, то це неправильно. Повинен за це і топ-менеджмент відповідати.
Ігор Полховський: Прозорість – це один із факторів, який значною мірою заспокоює.
Тому прозорість – це один із факторів, який значною мірою, мені здається, заспокоює.
- Пане Куценко, ці результати, загальний середній бал – 48,8.
Олексій Куценко: Так.
- Але ми маємо цю топ-10, умовно кажучи, основних банків, які показали найкращі показники у сфері прозорості.
Олексій Куценко: Дійсно, ми маємо ці топ-10 банків.
Взагалі-то досліджувалося топ-30 українських банків. Тобто, це є банки, які були найбільшими за величиною так званих чистих активів. Тобто, за тією величиною, за якою їх виставляє в чергу, виставляє в пріоритетність НБУ. Це офіційна класифікація банківського регулятора.
Після дослідження 30 банків, виявилося, що 10 із них є найкращими. Фінішували вони в такій послідовності…
Однак перш, ніж я це назву, я ще раз наголошу на ключовому і принциповому моменті.
Олексій Куценко: Бал прозорості не стосується кредитного рейтингу.
Бал прозорості або індекс прозорості не стосується кредитного рейтингу, тобто індексу надійності комерційного банку чи взагалі комерційної установи.
- Це підтвердив і пан Полховський попередньо. Так?
Олексій Куценко: Так. Я просто на цьому буду наголошувати, мабуть, неодноразово через те, що все ж таки є певне нерозуміння, що таке є прозорість. Це досить новий продукт для українського ринку.
Дослідження прозорості проводилися один раз по корпораціях і чотири рази по банках. Тобто, це ще не така поширена практика. Тоді, як присудження кредитного рейтингу – це практика досить поширена. Навіть емітенти України зобов’язані отримувати кредитні рейтинги.
Олексій Куценко: Першим в цьому році був виявлений «VAB Банк» з загальним балом 71,4%. Це дуже велика прозорість.
Так от, перша десятка банків України. Першим у цьому році був виявлений «VAB Банк» із загальним балом 71,4%. Це дуже велика, дуже значна прозорість.
Більше того, за одним з блоків дослідження (це є блок, який стосувався процесів структури власності) цей банк отримав результат на рівні, що перевищує, можливо, й міжнародні. Це 89,2.
Ми взагалі відмічаємо, що «VAB Банк» є стабільно у трійці лідерів наших досліджень. Він і в минулому році входив у трійку, але був на третьому місці.
- Чи означає це, що якщо людина прийде у цей банк, наприклад, якщо вона вирішуватиме для себе, чи отримати кредит, чи розміщувати депозит, то вона зможе там отримати дуже широку інформацію про те, як це зробити. От оце і є рівень прозорості.
Олексій Куценко: Абсолютно…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)