Брюссель – Перша зустріч міністрів країн-учасниць ініціативи «Східного партнерства» із представниками Євросоюзу завершилася у вівторок у Брюсселі. Ця нова схема відносин започаткована півроку тому і передбачає створення поглиблених зв’язків України, Білорусі, Молдови, Азербайджану, Вірменії та Грузії із Європейським Союзом. Інші виклики, що ставить перед собою «Східне партнерство», полягають у пожвавленні політичного діалогу та торговельних обмінів і між самими країнами-учасницями, а також із державами об’єднаної Європи. Протягом конференції міністри підбивали підсумки 6-місячної роботи цього багатостороннього партнерства.
Загалом, оцінки втілення програми «Східного партнерства» позитивні, хоча звучали й нарікання на повільне просування проектів, як двосторонніх – між Євросоюзом та країнами-учасницями, так і поміж самими східними партнерами Європи. Шведський міністр закордонних справ Карл Більдт зауважив, що нині формальності «Східного партнерства» почали набирати реальних обрисів.
Проте сьогоднішні багатосторонні дискусії стосувалися не лише пройденого шляху, але й планували майбутнє «Східного партнерства». Зокрема, європейські міністри разом із головами зовнішньополітичних відомств країн Східної Європи та Південного Кавказу ухвалили план дій на 2010 рік. Міністри закордонних справ Євросоюзу вирішили наступного року розпочати переговори щодо угоди про асоціацію із Азербайджаном, Вірменією та Грузією. На сьогодні з числа країн-учасниць ініціативи «Східного партнерства» тільки Україна та ЄС ведуть переговори щодо підписання угоди про асоціацію.
Наступні кроки з боку Європи також включатимуть відвідини кожної із країн європейськими експертами для вивчення ситуації та створення списку пропозиції з покрашення інституційних систем кожної окремої країни-учасниці. Єврокомісія також протягом конференції запропонувала програму макрофінансування Україні, Грузії та Вірменії.
Із чим приїхали до Брюсселя представники України?
Як стало відомо раніше, зовнішньополітичні відомства України та Білорусі, за участі Литви, перед конференцією погодили перелік проектів, із презентацією яких міністри виступили на конференції у вівторок. Міністр закордонних справ Білорусі Сергій Мартинов оцінив роботу програми «Східного партнерства» як дещо уповільнену.
«На зустрічі ми наголосили, що слід значно пришвидшити діяльність, пов'язану із втіленням проектів у рамках програми «Східного партнерства», – зазначив пан Мартинов. – Разом із нашими українськими та литовськими партнерами ми подали список із 20 спільних проектів та пропозицій, у яких ми чекаємо такої необхідної підтримки з боку Євросоюзу. Звичайно, що головною темою конференції було питання спрощення візових процедур. Наші громадяни потребують вільніших та дешевших можливостей для подорожей. Йдеться про те, аби зробити візи доступнішими для пересічних громадян».
Зокрема, серед згаданих проектів, мова йшла про облаштування українсько-білоруського кордону, в якому мають намір брати участь і литовські фахівці. Серед інших проектів також йшлося про розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури. Тут мається на увазі будівництво автомагістралей, які, як раніше заявляв міністр закордонних справ України Петро Порошенко, «мають пов’язати Балтійське море із Чорним». А також будівництво автомагістралі між Києвом та Мінськом.
Важливою темою була також енергетична співпраця, що стосувалася насамперед України – як держави-транзитера та Азербайджану – як потенційного постачальника енергоносіїв до європейської спільноти. Зокрема, представник Азербайджану запевнив Євросоюз, що його країна готова перейти від проектів до реальних енергетичних програм.
(Брюссель – Прага – Київ)
Проте сьогоднішні багатосторонні дискусії стосувалися не лише пройденого шляху, але й планували майбутнє «Східного партнерства». Зокрема, європейські міністри разом із головами зовнішньополітичних відомств країн Східної Європи та Південного Кавказу ухвалили план дій на 2010 рік. Міністри закордонних справ Євросоюзу вирішили наступного року розпочати переговори щодо угоди про асоціацію із Азербайджаном, Вірменією та Грузією. На сьогодні з числа країн-учасниць ініціативи «Східного партнерства» тільки Україна та ЄС ведуть переговори щодо підписання угоди про асоціацію.
Наступні кроки з боку Європи також включатимуть відвідини кожної із країн європейськими експертами для вивчення ситуації та створення списку пропозиції з покрашення інституційних систем кожної окремої країни-учасниці. Єврокомісія також протягом конференції запропонувала програму макрофінансування Україні, Грузії та Вірменії.
Із чим приїхали до Брюсселя представники України?
Як стало відомо раніше, зовнішньополітичні відомства України та Білорусі, за участі Литви, перед конференцією погодили перелік проектів, із презентацією яких міністри виступили на конференції у вівторок. Міністр закордонних справ Білорусі Сергій Мартинов оцінив роботу програми «Східного партнерства» як дещо уповільнену.
«На зустрічі ми наголосили, що слід значно пришвидшити діяльність, пов'язану із втіленням проектів у рамках програми «Східного партнерства», – зазначив пан Мартинов. – Разом із нашими українськими та литовськими партнерами ми подали список із 20 спільних проектів та пропозицій, у яких ми чекаємо такої необхідної підтримки з боку Євросоюзу. Звичайно, що головною темою конференції було питання спрощення візових процедур. Наші громадяни потребують вільніших та дешевших можливостей для подорожей. Йдеться про те, аби зробити візи доступнішими для пересічних громадян».
Зокрема, серед згаданих проектів, мова йшла про облаштування українсько-білоруського кордону, в якому мають намір брати участь і литовські фахівці. Серед інших проектів також йшлося про розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури. Тут мається на увазі будівництво автомагістралей, які, як раніше заявляв міністр закордонних справ України Петро Порошенко, «мають пов’язати Балтійське море із Чорним». А також будівництво автомагістралі між Києвом та Мінськом.
Важливою темою була також енергетична співпраця, що стосувалася насамперед України – як держави-транзитера та Азербайджану – як потенційного постачальника енергоносіїв до європейської спільноти. Зокрема, представник Азербайджану запевнив Євросоюз, що його країна готова перейти від проектів до реальних енергетичних програм.
(Брюссель – Прага – Київ)