Київ – Світові лідери та науковці впродовж 12 днів спробують ухвалити Міжнародну угоду про боротьбу з кліматичними змінами. Документ має замінити нині чинний Кіотський протокол про скорочення викидів в атмосферу так званих парникових газів, що призводять до всесвітнього потепління.
Про серйозність саміту у Копенгагені свідчить кількість його учасників та цілі, які вони ставлять перед собою. Близько сотні світових лідерів та науковці мають домовитись, як попередити загрозу усій планеті – глобальне потепління, яке з кожним десятиріччям стає все ближче.
За оцінками ООН, якщо викиди вуглецю на планеті продовжуватимуть зростати нинішніми темпами, середня температура повітря підніметься ще на три градуси за Цельсієм. А це призведе до природних катаклізмів: буревіїв, посух, рівень води у морі підніметься, заллє прибережні території і міста. Таку невтішну картину у майбутньому прогнозують науковці. Завдання ж політиків – убезпечити людство від загрози і гарантувати зростання температури на найближчі десятиріччя не більше, ніж на 2 градуси за Цельсієм.
«Ми не можемо йти всупереч законам природи, всупереч науці. І те, що наука каже нам – два градуси за Цельсієм – це справді максимум, на який ми можемо погодитись, зважаючи на зростання глобальної температури повітря», – заявив напередодні президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу.
Багато залежить від США і Китаю
У центрі уваги на кліматичному саміті залишатиметься питання про те, чи погодяться Сполучені Штати та Китай скоротити викиди двоокису вуглецю. Ці дві країни вважаються найбільшими у світі забруднювачами повітря, половина всіх викидів в атмосферу відбувається саме тут.
До речі, ні Вашингтон, ні Пекін не підписали Кіотського протоколу, дія якого закінчується в 2012 році. Лише зараз – напередодні саміту – країни погодились обмежити викиди до 2020 року.
У неділю ввечері стало відомо, що президент США Барак Обама переніс свій візит до Данії. Замість участі у відкритті Конференції, американський лідер прибуде на її закінчення. В Європі це сприйняли як позитивний сигнал. Прем’єр-міністр Данії Ларс Локке Расмуссен заявив, що рішення Обами свідчить про зростання політичної рішучості досягти нової широкої домовленості щодо клімату.
Не менш важливе питання на порядку денному у Копенгагені – сума коштів, яку виділять розвинені країни на екологічні проекти країнам, що розвиваються. У Євросоюзі вважають, що для суттєвих змін необхідно щонайменше 150 мільярдів доларів.
До відповідальності закликав вчора світових лідерів і глава римо-католицької Церкви Папа Римський Бенедикт XVI.
«Захист творіння закликає нас до свідомого і відповідального способу життя, особливо зважаючи на бідність і на майбутні покоління», – заявив Понтифік.
За оцінками ООН, якщо викиди вуглецю на планеті продовжуватимуть зростати нинішніми темпами, середня температура повітря підніметься ще на три градуси за Цельсієм. А це призведе до природних катаклізмів: буревіїв, посух, рівень води у морі підніметься, заллє прибережні території і міста. Таку невтішну картину у майбутньому прогнозують науковці. Завдання ж політиків – убезпечити людство від загрози і гарантувати зростання температури на найближчі десятиріччя не більше, ніж на 2 градуси за Цельсієм.
«Ми не можемо йти всупереч законам природи, всупереч науці. І те, що наука каже нам – два градуси за Цельсієм – це справді максимум, на який ми можемо погодитись, зважаючи на зростання глобальної температури повітря», – заявив напередодні президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу.
Багато залежить від США і Китаю
У центрі уваги на кліматичному саміті залишатиметься питання про те, чи погодяться Сполучені Штати та Китай скоротити викиди двоокису вуглецю. Ці дві країни вважаються найбільшими у світі забруднювачами повітря, половина всіх викидів в атмосферу відбувається саме тут.
До речі, ні Вашингтон, ні Пекін не підписали Кіотського протоколу, дія якого закінчується в 2012 році. Лише зараз – напередодні саміту – країни погодились обмежити викиди до 2020 року.
У неділю ввечері стало відомо, що президент США Барак Обама переніс свій візит до Данії. Замість участі у відкритті Конференції, американський лідер прибуде на її закінчення. В Європі це сприйняли як позитивний сигнал. Прем’єр-міністр Данії Ларс Локке Расмуссен заявив, що рішення Обами свідчить про зростання політичної рішучості досягти нової широкої домовленості щодо клімату.
Не менш важливе питання на порядку денному у Копенгагені – сума коштів, яку виділять розвинені країни на екологічні проекти країнам, що розвиваються. У Євросоюзі вважають, що для суттєвих змін необхідно щонайменше 150 мільярдів доларів.
До відповідальності закликав вчора світових лідерів і глава римо-католицької Церкви Папа Римський Бенедикт XVI.
«Захист творіння закликає нас до свідомого і відповідального способу життя, особливо зважаючи на бідність і на майбутні покоління», – заявив Понтифік.