Київ – Українські екологи протестують проти спроб українського уряду збільшити квоту держави на викиди. Активісти зазначають, що пакет пропозицій України до майбутнього саміту ООН зі змін клімату в Копенгагені готується без громадського обговорення, і оскаржують його через суд. Натомість представники Мінприроди говорять про зменшення викидів і обіцяють врахувати думку суспільства.
2 грудня офіс Міністерства охорони навколишнього природного середовища взяли в облогу полярні ведмеді та люди в зелених плащах. У руках протестувальників – чорні кульки, які символізують шкідливі викиди. Головні вимоги – зменшити квоти на парникові гази, які розглядатимуть 7 грудня, на саміті ООН зі зміни клімату в Копенгагені.
Більшість зі 192 країн, запрошених на саміт, погоджуються зменшити реальні обсяги своїх викидів. Тоді як Україна пропонує аби їй дозволили забруднювати повітря трохи менше, аніж у 1990 році коли викиди були максимальними (900 тисяч тонн парникових газів на рік).
На викидах заробляють, тому зменшувати їх невигідно – екологи
Але таке «зниження» означає майже удвічі більші викиди, ніж тепер, пояснює координатор програм зі змін клімату Національного екологічного центру України Ірина Ставчук.
«Україна є індустріально розвиненою державою, тому також має скорочувати викиди парникових газів. Проте, насправді українська позиція означає не скорочення, а ріст викидів до 2020 року. Тобто через якісь приватні інтереси ставляться під питання конструктивні міжнародні переговори. Там дуже серйозні корупційні схеми: нафта, газ, вугілля. Тому уряд не зацікавлений брати на себе зобов’язання запроваджувати реформи», – заявляє еколог.
Громадські активісти вимагають, аби Мінприроди запропонувало квоти на парникові гази, не більші за нинішні викиди української промисловості, і зобов’язалося фінансувати їхнє зменшення. Втім, на думку директора департаменту атмосферного повітря та моніторингу міністерства Миколи Кудіна, до таких вимог Україна не готова.
«Зараз говорити про це передчасно, бо Україні буде важко забезпечити таке зниження, – наголошує представник Мінприроди. – Розумієте, наша економіка дісталася нам із радянських часів у вкрай занедбаному стані, із застарілими технологіями... Проект позиції України зі зміни клімату розглядає уряд, а сьогодні – й профільний комітет Верховної Ради. Не знаю, може вони його й змінять…»
Екологи: за приховування інформації про квоти – до суду!
Верховна Рада та Кабмін розглядають пропозиції до саміту, які не пройшли громадського обговорення, говорить представник Групи неурядових організацій зі зміни клімату Христина Рудницька. Вона звертає увагу, що в цих пропозиціях квота парникових газів завищена, аби була змога продавати право на викиди. Розпорядником отриманих коштів є Національна агенція екологічних інвестицій. Однак, куди витрачені 300 мільйонів доларів, вже отримані від продажу права на викиди Японії, заступник директора департаменту правової роботи агенції Микола Корабльов відповісти не зміг.
«Ми ще ніяк не використовували ці кошти, – каже він. – Розумієте, це тривала процедура – розробка та узгодження проектів зі змін клімату, на які мають піти гроші від продажу квот».
Тим часом представники Групи неурядових організацій зі зміни клімату подали на агенцію екологічних інвестицій позов до суду. Громадська активістка Мар’яна Булгакова звинувачує агенцію в приховуванні інформації про продаж українських квот, оскільки договори з продажу та постанови про використання отриманих коштів ніде повністю не оприлюднюються.
(Київ – Прага)
Більшість зі 192 країн, запрошених на саміт, погоджуються зменшити реальні обсяги своїх викидів. Тоді як Україна пропонує аби їй дозволили забруднювати повітря трохи менше, аніж у 1990 році коли викиди були максимальними (900 тисяч тонн парникових газів на рік).
На викидах заробляють, тому зменшувати їх невигідно – екологи
Але таке «зниження» означає майже удвічі більші викиди, ніж тепер, пояснює координатор програм зі змін клімату Національного екологічного центру України Ірина Ставчук.
«Україна є індустріально розвиненою державою, тому також має скорочувати викиди парникових газів. Проте, насправді українська позиція означає не скорочення, а ріст викидів до 2020 року. Тобто через якісь приватні інтереси ставляться під питання конструктивні міжнародні переговори. Там дуже серйозні корупційні схеми: нафта, газ, вугілля. Тому уряд не зацікавлений брати на себе зобов’язання запроваджувати реформи», – заявляє еколог.
Громадські активісти вимагають, аби Мінприроди запропонувало квоти на парникові гази, не більші за нинішні викиди української промисловості, і зобов’язалося фінансувати їхнє зменшення. Втім, на думку директора департаменту атмосферного повітря та моніторингу міністерства Миколи Кудіна, до таких вимог Україна не готова.
«Зараз говорити про це передчасно, бо Україні буде важко забезпечити таке зниження, – наголошує представник Мінприроди. – Розумієте, наша економіка дісталася нам із радянських часів у вкрай занедбаному стані, із застарілими технологіями... Проект позиції України зі зміни клімату розглядає уряд, а сьогодні – й профільний комітет Верховної Ради. Не знаю, може вони його й змінять…»
Екологи: за приховування інформації про квоти – до суду!
Верховна Рада та Кабмін розглядають пропозиції до саміту, які не пройшли громадського обговорення, говорить представник Групи неурядових організацій зі зміни клімату Христина Рудницька. Вона звертає увагу, що в цих пропозиціях квота парникових газів завищена, аби була змога продавати право на викиди. Розпорядником отриманих коштів є Національна агенція екологічних інвестицій. Однак, куди витрачені 300 мільйонів доларів, вже отримані від продажу права на викиди Японії, заступник директора департаменту правової роботи агенції Микола Корабльов відповісти не зміг.
«Ми ще ніяк не використовували ці кошти, – каже він. – Розумієте, це тривала процедура – розробка та узгодження проектів зі змін клімату, на які мають піти гроші від продажу квот».
Тим часом представники Групи неурядових організацій зі зміни клімату подали на агенцію екологічних інвестицій позов до суду. Громадська активістка Мар’яна Булгакова звинувачує агенцію в приховуванні інформації про продаж українських квот, оскільки договори з продажу та постанови про використання отриманих коштів ніде повністю не оприлюднюються.
(Київ – Прага)