Варшава – Міністерство державного майна Польщі заявляє, що кожен громадянин країни матиме шанси отримати досі засекречену інформацію про те, які заводи приватизуються, хто їх купив та за які гроші.
Уряд переконує, що проект прозорої приватизації дозволить кожному полякові заглянути в досі засекречені адміністративні процедури. В кінцевому рахунку уряд сподівається таким чином уникнути корупційних скандалів, що досі розгорялися навколо продажу інвесторам державного майна та призвели до майже повної затримки процесу приватизації.
На думку урядовців, вирішення цієї проблеми матиме ключове значення для балансу бюджету країни. Прем’єр-міністр Дональд Туск висловлює сподівання, що наступного року прибутки від приватизації затримають зростання дефіциту державного бюджету.
У Міністерстві державного майна Радіо Свобода сказали, що наступного року планується завершити 450 приватизаційних проектів. Фахівці підраховують майбутні прибутки від приватизації на суму від 5 до 9 мільярдів євро.
Подолати негативні стереотипи
Яким способом уряд хоче переконати поляків до того, щоб вони дали «зелене світло» приватизації великих державних підприємств, зокрема у сфері енергетики, транспорту, а також великих хімічно-переробних комбінатів?
Нова інформаційна політика сприятиме доланню в суспільстві негативних стереотипів стосовно приватизації, переконує речник Міністерства державного майна Польщі Мацєй Вевюр.
«На жаль, упродовж останніх років приватизація в суспільстві прямо асоціювалася з «сірою економікою», де за таємних обставин, у таємних палатах, осторонь від людського ока проводили ділові зустрічі якісь темні персонажі, – каже він. – Вважаємо, що зараз треба пояснити людям суть приватизації – те, що кожен може стати суб’єктом приватизації, бо це ж у дійсності звичайні бізнесові проекти».
Суть проекту прозорості приватизації полягатиме в тому, що кожен охочий може зайти на сайт Міністерства державного майна Польщі та взяти всю інформацію стосовно інвесторів, які хочуть купити державне майно.
Люди мають володіти інформацією про те, за яких умов та за які гроші продаватиметься завод, а що найважливіше – на які цілі держава призначатиме надходження від приватизації, зазначає Мацєй Вевюр.
«Відомо, що багато людей, які живуть у різних регіонах Польщі, хоче знати, які державні заводи будуть приватизовані. Тим людям рекомендуємо відкрити на нашому веб-сайті закладку під назвою «Карта приватизації». Ось там на території усієї країни різними кольорами позначено окремі міста і розміщені там державні заводи з зазначенням етапів приватизаційних процедур, що вони їх проходять», – розповів речник.
Сумна наука невдалої приватизації
На думку оглядачів, уряд не випадково оголосив про початок проекту прозорої приватизації в середу – в період, коли завершується другий тендер на продаж нерухомості, що належить двом суднобудівним заводам «Ґдиня» та «Щецін». Перший тендер нещодавно завершився скандалом, бо ж інвестор із держави Катар хоч і сплатив завдаток, однак урешті-решт не купив заводів.
Унаслідок невдалої приватизації робочі місця втратили близько 10 тисяч робітників. Профспілки анонсують, що вони у грудні проводитимуть у Варшаві багатолюдні мітинги протесту.
Нині уряд, навчений гірким досвідом невдалої приватизації головних суднобудівних заводів, каже, що тепер активніше працюватиме з майбутніми інвесторами.
«Поляки щораз більше розуміють потребу приватизації державного майна, а міністерство налаштоване тяжко працювати задля того, щоб у період кризи шукати по всьому світу серйозних інвесторів для приватизовуваних заводів», – каже речник Міністерства державного майна Польщі Мацєй Вевюр.
Варто зауважити, що з часу краху приватизації заводів «Ґдиня» та «Щецін» єдиним повноцінним суднобудівним заводом у Польщі залишається завод «Ґданськ», що його купила українська компанія «Індустріальний союз Донбасу».
(Варшава – Прага – Київ)
На думку урядовців, вирішення цієї проблеми матиме ключове значення для балансу бюджету країни. Прем’єр-міністр Дональд Туск висловлює сподівання, що наступного року прибутки від приватизації затримають зростання дефіциту державного бюджету.
У Міністерстві державного майна Радіо Свобода сказали, що наступного року планується завершити 450 приватизаційних проектів. Фахівці підраховують майбутні прибутки від приватизації на суму від 5 до 9 мільярдів євро.
Подолати негативні стереотипи
Яким способом уряд хоче переконати поляків до того, щоб вони дали «зелене світло» приватизації великих державних підприємств, зокрема у сфері енергетики, транспорту, а також великих хімічно-переробних комбінатів?
Нова інформаційна політика сприятиме доланню в суспільстві негативних стереотипів стосовно приватизації, переконує речник Міністерства державного майна Польщі Мацєй Вевюр.
«На жаль, упродовж останніх років приватизація в суспільстві прямо асоціювалася з «сірою економікою», де за таємних обставин, у таємних палатах, осторонь від людського ока проводили ділові зустрічі якісь темні персонажі, – каже він. – Вважаємо, що зараз треба пояснити людям суть приватизації – те, що кожен може стати суб’єктом приватизації, бо це ж у дійсності звичайні бізнесові проекти».
Суть проекту прозорості приватизації полягатиме в тому, що кожен охочий може зайти на сайт Міністерства державного майна Польщі та взяти всю інформацію стосовно інвесторів, які хочуть купити державне майно.
Люди мають володіти інформацією про те, за яких умов та за які гроші продаватиметься завод, а що найважливіше – на які цілі держава призначатиме надходження від приватизації, зазначає Мацєй Вевюр.
«Відомо, що багато людей, які живуть у різних регіонах Польщі, хоче знати, які державні заводи будуть приватизовані. Тим людям рекомендуємо відкрити на нашому веб-сайті закладку під назвою «Карта приватизації». Ось там на території усієї країни різними кольорами позначено окремі міста і розміщені там державні заводи з зазначенням етапів приватизаційних процедур, що вони їх проходять», – розповів речник.
Сумна наука невдалої приватизації
На думку оглядачів, уряд не випадково оголосив про початок проекту прозорої приватизації в середу – в період, коли завершується другий тендер на продаж нерухомості, що належить двом суднобудівним заводам «Ґдиня» та «Щецін». Перший тендер нещодавно завершився скандалом, бо ж інвестор із держави Катар хоч і сплатив завдаток, однак урешті-решт не купив заводів.
Унаслідок невдалої приватизації робочі місця втратили близько 10 тисяч робітників. Профспілки анонсують, що вони у грудні проводитимуть у Варшаві багатолюдні мітинги протесту.
Нині уряд, навчений гірким досвідом невдалої приватизації головних суднобудівних заводів, каже, що тепер активніше працюватиме з майбутніми інвесторами.
«Поляки щораз більше розуміють потребу приватизації державного майна, а міністерство налаштоване тяжко працювати задля того, щоб у період кризи шукати по всьому світу серйозних інвесторів для приватизовуваних заводів», – каже речник Міністерства державного майна Польщі Мацєй Вевюр.
Варто зауважити, що з часу краху приватизації заводів «Ґдиня» та «Щецін» єдиним повноцінним суднобудівним заводом у Польщі залишається завод «Ґданськ», що його купила українська компанія «Індустріальний союз Донбасу».
(Варшава – Прага – Київ)