Брюссель – Із наближенням виборів Президента України свої думки щодо можливого розвитку подій висловлюють і європейські експерти. Якими, на думку брюссельських політологів, є можливі симпатії Євросоюзу до кандидатів на цю посаду? Чи зміняться перспективи українсько-європейського політичного діалогу після виборів? Із такими запитаннями Радіо Свобода звернулося до Марка-Антуана Ейла-Маззеґа, фахівця з відносин між ЄС та Росією й Україною з дослідницького центру «Фундація Роберта Шумана».
– Україна готується до виборів нового президента. Пане Ейл-Маззеґа, кому з кандидатів, на Вашу думку, представники європейської співдружності віддали б перевагу?
– Об’єднана Європа дуже розчарована нищівним суперництвом між Юлею Тимошенко та Президентом Віктором Ющенком, що триває протягом кількох останніх років. На мій погляд, особисті чвари не тільки розчарували Європейський Союз, але й призвели до того, що тут, у Брюсселі, вже мають «оскому» на всю Україну. До того ж, суперництво українських лідерів знівелювало й пам’ять про Помаранчеву революцію. Я не думаю, що у європейців є особливі симпатії до когось із кандидатів на посаду Президента України. Тут, насамперед, хочуть, щоб самі вибори пройшли без зауважень, тобто чесно і прозоро.Чого тут щиро бажають, так це щоб Україна нарешті вступила у фазу стабільності. Проте, на мій погляд, незалежно від того, хто стане Президентом, – Тимошенко чи Янукович, – нестабільність в Україні триватиме. Причина в тому, що немає кандидата-фаворита, бо в дійсності ніхто із цих двох осіб не має підтримки більшості українців. Тому й напрошується думка, що нестабільність та «бардак» у державі триватимуть.
– Українці кажуть, нова мітла мете по-новому, тож чи може Україна після виборів обрати інші напрямки зовнішньої політики? Або, скажімо, змінити політичний діалог із ЄС?
– Європа свідома того, що в зовнішній політиці України незабаром можуть відбутися деякі зміни. Проте, і при Тимошенко, і при Януковичу перспектива майбутньої інтеграції до Європейського Союзу чи принаймні до європейських ринків не зміниться. Хоч це і довготермінова мета, проте у будь-якому разі Україна не повернеться до Європи спиною. Водночас очевидно, що Київ все більше працюватиме із Росією. Причина у тому, що Кремль щодо України перебуває у позиції сили. Тому Москва, використавши свій політичний тиск, тільки посилюватиме там свій вплив. Можливо також, що росіяни надаватимуть українцям вигідні переваги в економічній співпраці. Скажімо, у хімічній промисловості, портовій галузі чи, наприклад, у авіакосмічній сфері.
– Ви постійно говорите про Тимошенко та Януковича. Чи означає це, що у кандидата Ющенка геть мало шансів?
– У Президента Ющенка немає ніяких шансів. Він також повністю втратив довіру серед європейців. Насправді, у нього було багато прихильників і в Євросоюзі, і в Сполучених Штатах. Але відносно вдалим був тільки перший рік президенства. Все, що було потім, і особливо після «газової справи», дуже похитнуло довіру до Віктора Ющенка. Я гадаю, що він і сам свідомий того, що у нього дуже мало шансів на перемогу. Складається враження, що він тільки те й робить, що шукає спосіб дискредитувати свою суперницю пані Тимошенко.
(Брюссель – Прага – Київ)