Брюссель – Франція сьогодні відкрила свої дипломатичні архіви, які стосуються періоду повалення Берлінської стіни та возз’єднання Німеччини. Ці документи підтвердили, що історичні події листопада 1989 року сприймалися офіційним Лондоном вороже. Водночас у лідерів Франції, зокрема тодішнього президента Франсуа Міттерана, події біля Брандербурзьких воріт викликали побоювання.
Оприлюднення документів епохи падіння Берлінської стіни відбулося на п’ять років раніше, ніж це передбачене звичайною процедурою. Звіти різноманітних дипломатичних джерел того часу свідчать, що у Парижі з чималим запізненням усвідомили справжнє історичне значення подій у Німеччині. Наприклад, лист Франсуа Міттерана, адресований останньому німецькому лідерові-комуністу Еґонові Кренцу 24 листопада 1989 року, свідчить про наміри французького президента «надалі розвивати стосунки Німецької Демократичної Республіки з Європейською спільнотою».
«Позиція Міттерана була дуже проста, – розповідає про сприйняття тодішніх подій президентом Франсуа Міттераном його тодішній речник Юбер Ведрін. – Він раніше заявляв, що все це може статися упродовж 10–15 років. Навіть німці не могли і не хотіли вірити, (що все трапиться так швидко). Коли процес почав прискорюватися у 1988–89 роках, Міттеран уточнив умови, бажаючи, щоб усе відбулося злагоджено, мирно й демократично. В ідеалі він бажав, щоб це не призвело до падіння (останнього керівника СРСР Михайла) Горбачова».
Документальний аналіз французького Міністерства закордонних справ, датований жовтнем 1989-го, свідчить, що паризькі дипломати за місяць до падіння муру навіть не припускали такого розвитку подій. «Це наразі виглядає нереалістично», – мовиться в одному з документів.
«Гельмут Коль здатен на все» – Марґарет Тетчер
Архіви, оприлюднені сьогодні в Парижі, також свідчать, що Марґарет Тетчер, британський прем’єр-міністр того часу, була налаштована вороже до самої ідеї возз’єнання Німеччини. У телеграмі від 13 березня 1990 року посол Франції у Лондоні Люк де Ла Бар де Нантой доповів про висловлювання пані Тетчер на одному зі званих вечорів. «Гельмут Коль здатен на все. Він став іншою людиною і не знає сам, чого від себе чекати. Він почувається господарем і починає діяти, як господар», – цитує слова британського прем’єр-міністра французький посол.
У Західній Європі того часу побоювалися Німеччини, що вона може знову набрати потужності, а згодом і диктувати свої умови.
Колишній речник французького президента Франсуа Міттерана Юбер Ведрін так коментує ворожі настрої щодо об’єднання Німеччини серед деяких європейських політиків кінця вісімдесятих років: «Політики того часу критикували не агресивних німецьких націоналістів, а ідею, що Німеччина, ставши потужною, може розбалансувати Європу. Тому й бажали, щоб зміни відбувалися мирним, демократичним шляхом і не призвели б до втрати стабільності у Європі».
«Позиція Міттерана була дуже проста, – розповідає про сприйняття тодішніх подій президентом Франсуа Міттераном його тодішній речник Юбер Ведрін. – Він раніше заявляв, що все це може статися упродовж 10–15 років. Навіть німці не могли і не хотіли вірити, (що все трапиться так швидко). Коли процес почав прискорюватися у 1988–89 роках, Міттеран уточнив умови, бажаючи, щоб усе відбулося злагоджено, мирно й демократично. В ідеалі він бажав, щоб це не призвело до падіння (останнього керівника СРСР Михайла) Горбачова».
Документальний аналіз французького Міністерства закордонних справ, датований жовтнем 1989-го, свідчить, що паризькі дипломати за місяць до падіння муру навіть не припускали такого розвитку подій. «Це наразі виглядає нереалістично», – мовиться в одному з документів.
«Гельмут Коль здатен на все» – Марґарет Тетчер
Архіви, оприлюднені сьогодні в Парижі, також свідчать, що Марґарет Тетчер, британський прем’єр-міністр того часу, була налаштована вороже до самої ідеї возз’єнання Німеччини. У телеграмі від 13 березня 1990 року посол Франції у Лондоні Люк де Ла Бар де Нантой доповів про висловлювання пані Тетчер на одному зі званих вечорів. «Гельмут Коль здатен на все. Він став іншою людиною і не знає сам, чого від себе чекати. Він почувається господарем і починає діяти, як господар», – цитує слова британського прем’єр-міністра французький посол.
У Західній Європі того часу побоювалися Німеччини, що вона може знову набрати потужності, а згодом і диктувати свої умови.
Колишній речник французького президента Франсуа Міттерана Юбер Ведрін так коментує ворожі настрої щодо об’єднання Німеччини серед деяких європейських політиків кінця вісімдесятих років: «Політики того часу критикували не агресивних німецьких націоналістів, а ідею, що Німеччина, ставши потужною, може розбалансувати Європу. Тому й бажали, щоб зміни відбувалися мирним, демократичним шляхом і не призвели б до втрати стабільності у Європі».