Німеччина – Новий уряд, нові плани, нові дискусії – в Німеччині нині спалахнули бурхливі дебати навколо намірів консервативно-ліберальної коаліції скоротити обов’язкову військову повинність із дев’яти місяців до півроку. Проти цього повстали передусім ті установи, які мають зиск від альтернативної служби.
Досі в Німеччині все відносно просто й зрозуміло: той, хто з етичних міркувань не хоче служити зі зброєю в руках, може відбути так звану альтернативну службу. Це означає – дев’ять місяців працювати в дитячому садку, будинку для людей старшого віку, лікарні або в іншій подібній соціальні установі, яка потребує допоміжну робочу силу. За своєю тривалістю альтернативна служба орієнтується на службу в бундесвері – отже, дев’ять місяців.
Коаліційна угода, яку підписали християнські демократи й ліберали, передбачає скорочення обов’язкової військової повинності. Автори документа висловлюють сподівання, що завдяки такому скороченню вдасться забезпечити справедливий призов в армію. Річ у тім, що через зменшення чисельності війська й зміни завдань, призивають далеко не всіх. Тепер же через казарму можна буде пропустити більшу кількість юнаків одного року народження.
Благодійники хапаються за голову
Скорочення служби в армії, однак, означає і скорочення альтернативної служби. Таким чином у структур, які активно користуються послугами юнаків, котрі проходять альтернативну службу, виникають серйозні проблеми. Представник Спілки благодійних організацій Ґеорґ Баум, зокрема, застеріг: «Скорочення служби до шести місяців – вкрай проблематична справа, адже молодим людям потрібен час для підготовки, щоб їх можна було повноцінно використовувати. А поки вони чомусь навчаться, термін їхньої служби вже мине».
Лунає критика, що й, скажімо, людям, за котрими доглядають «альтернативники», за таких умов не позаздриш, оскільки інвалідам, старим або тяжко хворим доведеться постійно звикати до нового персоналу. Висловлюються побоювання, що скорочення служби в армії, а разом з нею також альтернативної служби ляже тягарем і на соціальні каси. Адже після відбуття повинності молодь повертатиметься додому приблизно в грудні. Той, хто хоче вчитися далі, повинен, як правило, чекати півроку й, можливо, доведеться скористатися допомогою на випадок безробіття чи соціальною підтримкою.
У зв’язку з цим пролунала вимога розбудувати так званий добровільний соціальний рік, коли школярі або молоді люди, як волонтери, виконують соціально корисну працю. Такий рік нині є досить популярним серед німецької молоді, оскільки потім працедавці також звертають більшу увагу на того, хто, наприклад, добровільно допомагав у школах Нікарагуа або розподіляв гуманітарну допомогу в одній з африканських країн.
(Німеччина – Прага – Київ)
Коаліційна угода, яку підписали християнські демократи й ліберали, передбачає скорочення обов’язкової військової повинності. Автори документа висловлюють сподівання, що завдяки такому скороченню вдасться забезпечити справедливий призов в армію. Річ у тім, що через зменшення чисельності війська й зміни завдань, призивають далеко не всіх. Тепер же через казарму можна буде пропустити більшу кількість юнаків одного року народження.
Благодійники хапаються за голову
Скорочення служби в армії, однак, означає і скорочення альтернативної служби. Таким чином у структур, які активно користуються послугами юнаків, котрі проходять альтернативну службу, виникають серйозні проблеми. Представник Спілки благодійних організацій Ґеорґ Баум, зокрема, застеріг: «Скорочення служби до шести місяців – вкрай проблематична справа, адже молодим людям потрібен час для підготовки, щоб їх можна було повноцінно використовувати. А поки вони чомусь навчаться, термін їхньої служби вже мине».
Лунає критика, що й, скажімо, людям, за котрими доглядають «альтернативники», за таких умов не позаздриш, оскільки інвалідам, старим або тяжко хворим доведеться постійно звикати до нового персоналу. Висловлюються побоювання, що скорочення служби в армії, а разом з нею також альтернативної служби ляже тягарем і на соціальні каси. Адже після відбуття повинності молодь повертатиметься додому приблизно в грудні. Той, хто хоче вчитися далі, повинен, як правило, чекати півроку й, можливо, доведеться скористатися допомогою на випадок безробіття чи соціальною підтримкою.
У зв’язку з цим пролунала вимога розбудувати так званий добровільний соціальний рік, коли школярі або молоді люди, як волонтери, виконують соціально корисну працю. Такий рік нині є досить популярним серед німецької молоді, оскільки потім працедавці також звертають більшу увагу на того, хто, наприклад, добровільно допомагав у школах Нікарагуа або розподіляв гуманітарну допомогу в одній з африканських країн.
(Німеччина – Прага – Київ)