Київ – Українські екологи домоглися створення Національного парку поблизу Києва, де відстріл диких тварин мав найбільші в Україні масштаби. Урядове рішення про це було оприлюднене під час мітингу проти полювання, який громадські організації провели 4 листопада під стінами Державного комітету лісового господарства. Проте екологи вважають свою перемогу частковою, і мають намір припинити знищення диких тварин на всій території України. Тоді як мисливці висловлюють переконання, що така заборона викличе спалахи хвороб серед тварин.
На одну українську козулю припадає чотири мисливця, на дикого кабана – 12, на одну лисицю – понад 200! Незважаючи на це, українські закони й досі дозволяють спортивне полювання. Причому найбільшого розмаху воно набуло в лісомисливських господарствах Київської області.
Такі дані оприлюднило громадське об’єднання «Люди за права тварин», та інші екологічні організації, котрі 4 листопада провели мітинг під стінами Державного комітету лісового господарства.
Стрільба з рогаток – як профілактика мисливської хвороби
Мітингувальники вимагали обмежити полювання на всій території України, а на базі лісомисливських господарств – створити заповідні об’єкти. На думку громадських активістів, перший у Київській області Національний парк слід створити на основі Дніпровсько-Тетерівського господарства, де найчастіше полюють українські багатії та чиновники. А тим, хто не має сили відмовитися від мисливського хобі, вони запропонували взяти участь у безкровному полюванні – постріляти з рогаток по надутих презервативах.
Проте альтернативне полювання не відбулося – оскільки Держкомлісгосп погодився з вимогами акції, пояснює її організатор, голова Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. «Ми надіслали листа: Шановний Держкомлісгосп! Якщо ви не бажаєте, аби під вашими вікнами надували презервативи та стріляли по них, просимо узгодити створення Дніпровсько-Тетерівського національного парку. І нам принесли документ про створення Національного парку!», – розповів пан Борейко.
Він продемонстрував копію листа до Мінприроди, яким Держкомлісгосп погодив створення нового Національного парку. Еколог припускає, що організація парку триватиме кілька місяців. Якщо ж будуть затримки – акції протесту поновляться, обіцяє пан Борейко.
Одного національного парку для захисту тварин недостатньо
Після Дніпровсько-Тетерівського національного парку, на заповідники перетворяться й інші лісомисливські господарства, заявляє перший заступник голови Держкомлісгоспу Юрій Марчук.
«Є проект закону «Про природно-заповідну мережу України», є державні програми та урядові постанови, – каже він. – Усі ці документи завізовані нами і передбачають створення заповідних об’єктів у різних регіонах держави. Йдеться там і про цей Національний парк. Якщо громадські організації мають факти браконьєрства – треба давати їх у відповідні органи і притягати порушників до кримінальної відповідальності. До речі, з нашої ініціативи розроблено законопроект, завдяки якому відповідальність за злочини проти тварин стане більш суворою».
Заяви екологів про те, що шкоди довкіллю завдає навіть легальне полювання, Юрій Марчук вважає безпідставними.
Однак подібні факти наводить голова природоохоронної дружини «Зелене майбутнє» Михайло Богомаз. «Для прикладу, у Трахтемирівському регіональному природному парку лісівники організують полювання на кабанів. Спочатку підгодовують, збільшують поголів’я, а потім розстрілюють із кулеметів. І на це мисливці отримують документи на відстріл, формально все в рамках закону!», – зазначає пан Богомаз.
За його словами, Україна має за прикладом інших держав розпочати інформаційну кампанію проти самого культу полювання, участь в якому хибно вважають ознакою достатку та статусу. Для порівняння, в Італії після такої компанії кількість мисливців зменшилася більш, ніж удвічі, у Британії повністю заборонено традиційне полювання на лисиць, а Сполучені Штати – скоротили сезон полювання та підвищили вартість ліцензій.
Повна заборона полювання погрожує хворобами – мисливці
Із потребою кращого контролю у цій галузі погоджуються й українські мисливці, проте повну заборону полювання вважають нераціональною.
Досвідчений мисливець Валерій Колінько зауважує: «Ситуація, коли мисливців стало більше за тварин деяких видів, справді можлива в Україні. Але повна заборона полювання небажана: якщо не полювати на лисицю – залишимося без зайців, і матимемо спалах сказу, кабани та козулі, якщо немає відстрілу – теж починають хворіти».
Валерій Колінько вважає, що замість заборони на полювання лісівники мають поновити системи обліку кількості та здоров’я тварин, і лише виходячи з цього – видавати дозволи на відстріл. Ця система в Україні не діє, тому й потерпає природа, каже мисливець.
(Київ – Прага)
Такі дані оприлюднило громадське об’єднання «Люди за права тварин», та інші екологічні організації, котрі 4 листопада провели мітинг під стінами Державного комітету лісового господарства.
Стрільба з рогаток – як профілактика мисливської хвороби
Мітингувальники вимагали обмежити полювання на всій території України, а на базі лісомисливських господарств – створити заповідні об’єкти. На думку громадських активістів, перший у Київській області Національний парк слід створити на основі Дніпровсько-Тетерівського господарства, де найчастіше полюють українські багатії та чиновники. А тим, хто не має сили відмовитися від мисливського хобі, вони запропонували взяти участь у безкровному полюванні – постріляти з рогаток по надутих презервативах.
Проте альтернативне полювання не відбулося – оскільки Держкомлісгосп погодився з вимогами акції, пояснює її організатор, голова Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. «Ми надіслали листа: Шановний Держкомлісгосп! Якщо ви не бажаєте, аби під вашими вікнами надували презервативи та стріляли по них, просимо узгодити створення Дніпровсько-Тетерівського національного парку. І нам принесли документ про створення Національного парку!», – розповів пан Борейко.
Він продемонстрував копію листа до Мінприроди, яким Держкомлісгосп погодив створення нового Національного парку. Еколог припускає, що організація парку триватиме кілька місяців. Якщо ж будуть затримки – акції протесту поновляться, обіцяє пан Борейко.
Одного національного парку для захисту тварин недостатньо
Після Дніпровсько-Тетерівського національного парку, на заповідники перетворяться й інші лісомисливські господарства, заявляє перший заступник голови Держкомлісгоспу Юрій Марчук.
«Є проект закону «Про природно-заповідну мережу України», є державні програми та урядові постанови, – каже він. – Усі ці документи завізовані нами і передбачають створення заповідних об’єктів у різних регіонах держави. Йдеться там і про цей Національний парк. Якщо громадські організації мають факти браконьєрства – треба давати їх у відповідні органи і притягати порушників до кримінальної відповідальності. До речі, з нашої ініціативи розроблено законопроект, завдяки якому відповідальність за злочини проти тварин стане більш суворою».
Заяви екологів про те, що шкоди довкіллю завдає навіть легальне полювання, Юрій Марчук вважає безпідставними.
Однак подібні факти наводить голова природоохоронної дружини «Зелене майбутнє» Михайло Богомаз. «Для прикладу, у Трахтемирівському регіональному природному парку лісівники організують полювання на кабанів. Спочатку підгодовують, збільшують поголів’я, а потім розстрілюють із кулеметів. І на це мисливці отримують документи на відстріл, формально все в рамках закону!», – зазначає пан Богомаз.
За його словами, Україна має за прикладом інших держав розпочати інформаційну кампанію проти самого культу полювання, участь в якому хибно вважають ознакою достатку та статусу. Для порівняння, в Італії після такої компанії кількість мисливців зменшилася більш, ніж удвічі, у Британії повністю заборонено традиційне полювання на лисиць, а Сполучені Штати – скоротили сезон полювання та підвищили вартість ліцензій.
Повна заборона полювання погрожує хворобами – мисливці
Із потребою кращого контролю у цій галузі погоджуються й українські мисливці, проте повну заборону полювання вважають нераціональною.
Досвідчений мисливець Валерій Колінько зауважує: «Ситуація, коли мисливців стало більше за тварин деяких видів, справді можлива в Україні. Але повна заборона полювання небажана: якщо не полювати на лисицю – залишимося без зайців, і матимемо спалах сказу, кабани та козулі, якщо немає відстрілу – теж починають хворіти».
Валерій Колінько вважає, що замість заборони на полювання лісівники мають поновити системи обліку кількості та здоров’я тварин, і лише виходячи з цього – видавати дозволи на відстріл. Ця система в Україні не діє, тому й потерпає природа, каже мисливець.
(Київ – Прага)