Черги в аптеках, дефіцит медичних засобів, люди в масках на вулицях і в метро. Емоційний стан, який охопив українців за останні 6 днів, може призвести до паніки в суспільстві, говорять психологи. Кому вигідно сіяти сум’яття і як його відрізнити від виправданої обережності?
Статистика і ажіотаж
За словами прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, від сезонного грипу та подальших ускладнень за 9 місяців нинішнього року померло на 900 осіб менше, ніж два роки тому. Новий грип – так званий «свинячий», за офіційними даними, знайшли у 17 людей, 6 із яких померло.
Колишній міністр охорони здоров’я України Микола Поліщук теж зазначає, що цього року від гострих респіраторних захворювань, грипу та ускладнень від нього померло менше людей, ніж торік. «Смертність серед тих, хто захворів на респіраторні захворювання та грип (як правило, вони помирають від пневмонії), становить 0,07%. У цьому році смертність значно менша, ніж у минулому році в цей же час – менше на 200 випадків смертей», – зазначає Поліщук.
Не дивлячись на таку статистику, столичні аптекарі впродовж двох годин одного дня продали таку саму кількість масок, як за цілий рік: 250 штук, каже фармацевт Олена. За її словами, люди кинулися скуповувати медпрепарати, чітко не розуміючи, які саме ліки їм потрібні і в яких кількостях. «Ми, чесно кажучи, не чекали такого ажіотажу. Не знаю, з чим він пов’язаний. Це почалося в четвер увечері, а в п’ятницю зранку весь запас противірусних, який лежав, був проданий. Якимось чином нам вдалося закупити 280 упаковок Амізону, за 2 години вони також були продані. Зараз оптова фірма пропонує нам 5 пачок Амізону і одну упаковку дитячого Арбідолу. Це просто сісти й заплакати», – розповідає аптекар.
Як застерігаються від грипу в Рівному
Навали людей у рівненський аптеках вже немає, проте як тільки фармацевти одержують нову партію медикаментів, черги швидко з’являються знову. Про ситуацію у Рівному розповідає місцева кореспондентка Радіо Свобода Валентина Одарченко. «Заступник начальника міського управління охорони здоров’я Вікторія Покоєвчук упевнена: скоро піде статистика одужань, бо звичайні методи лікування грипу та застуди, якщо вони застосовувалися вчасно, у більшості випадків таки давали ефект. Тим часом у Рівненській обласній лікарні від вірусної пневмонії померла 56-річна жінка. Інша важко хвора вагітна народила цілком здорову дитину.
Людей на вулицях поменшало, суттєво поріділи ряди продавців і покупців на Рівненському продуктовому ринку. Однак, до пані Надії, багатодітної мами з Рокитнівського району, підходять часто. Адже в неї ходовий товар – журавлина. Пані Тамара і пані Валентина, окрім іншого, торгують чорною редькою. Кажуть: від бронхітів та ларингітів дуже помічне, тому покупців у них немало.
Ще в Рівному є особлива категорія людей, котрі не бояться грипу навіть у тріскучий мороз. Це рибалки. На озері Басів Кут сьогодні рибалять Андрій Новак та Сергій Грабовський. Кажуть, улюблена справа і гарні емоції – то кращий захист від будь-яких хвороб. «Рибалки не бояться ні грипу, ні інших хвороб. Часник, цибуля, сало – це все!» – переконані вони.
Однак медики застерігають: боятися потрібно якраз не вірусу, а власної безпечності».
Паніки в суспільстві нема. Однак є умови для її виникнення
Ажіотаж, який зараз спостерігається навколо епідемії грипу, психологи називають однією з умов виникнення паніки в суспільстві. Головне, каже член Європейської психотерапевтичної ліги Тетяна Чепова, не дати цій паніці розгорітися. «Масову паніку може спричините те, що у нас було в п’ятницю, 30 жовтня. Якщо хтось заходив у будь-яку аптеку міста, міг бачити натовп роздратованих людей. Відповідь лікаря, що медикаментів немає, викликала неадекватну реакцію людей. До погромів справа не дійшла, але це те, до чого призводить паніка у найвиразнішому її прояві», – говорить психотерапевт.
Паніки серед українців немає, бо відсутні її ознаки – скажімо, неконтрольована поведінка, переконує соціопсихолог Олег Покальчук. Якими б стривоженими не були люди, однак вони усвідомлюють свої дії. А от чого не бракує, так це чуток, зазначає експерт. «Чутки з’являються на підставі або браку інформації, або недовіри до інформації. Паніка з’являється тоді, коли люди бачать виразні суперечності між дійсністю і тим, що говорить офіційна влада. Навіть, якщо влада заявляє якісь раціональні речі, то суспільство, яке не довіряє їй, сприймає таку інформацію критично. І будь-які заяви влади можуть сприйматися як привід для паніки».
Психолог Олексій Шнеєр розповідає, що паніку в суспільстві можна підігрівати двома шляхами: або створити інформаційний вакуум, або навпаки, «перегодувати» людей інформацією. «1986 рік, Чорнобиль, радіофобія, паніка... відправлення поїздів не за розкладом, марлеві пов’язки. І тоді паніка виникла саме через відсутність інформації. Зараз у нас інша ситуація: у суспільстві надлишок інформації, причому вона не завжди якісна, це подекуди дезінформація».
Люди впадають у паніку, якщо про проблему починають говорити високопосадовці, вважає історик, політолог Костянтин Бондаренко. Люди не звикли, коли можновладці звертають увагу на повсякденні речі, наприклад, рівень захворюваності. «Як тільки Президент чи Прем’єр, чи губернатор починає говорити про якісь буденні речі, одразу люди починають думати, що щось тут не так. Щодо нинішньої ситуації: наші громадяни дуже некритично ставляться до багатьох речей, до того ж у населення дуже низький рівень медичної грамотності», – впевнений він.
Українці звикли реагувати на складні проблеми не панікою, а гумором, говорять історики. От і зараз у народі вже з’явилися жарти і анекдоти про епідемію грипу. А те, з чого сміються, перестає бути страшним.
За словами прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, від сезонного грипу та подальших ускладнень за 9 місяців нинішнього року померло на 900 осіб менше, ніж два роки тому. Новий грип – так званий «свинячий», за офіційними даними, знайшли у 17 людей, 6 із яких померло.
Колишній міністр охорони здоров’я України Микола Поліщук теж зазначає, що цього року від гострих респіраторних захворювань, грипу та ускладнень від нього померло менше людей, ніж торік. «Смертність серед тих, хто захворів на респіраторні захворювання та грип (як правило, вони помирають від пневмонії), становить 0,07%. У цьому році смертність значно менша, ніж у минулому році в цей же час – менше на 200 випадків смертей», – зазначає Поліщук.
Не дивлячись на таку статистику, столичні аптекарі впродовж двох годин одного дня продали таку саму кількість масок, як за цілий рік: 250 штук, каже фармацевт Олена. За її словами, люди кинулися скуповувати медпрепарати, чітко не розуміючи, які саме ліки їм потрібні і в яких кількостях. «Ми, чесно кажучи, не чекали такого ажіотажу. Не знаю, з чим він пов’язаний. Це почалося в четвер увечері, а в п’ятницю зранку весь запас противірусних, який лежав, був проданий. Якимось чином нам вдалося закупити 280 упаковок Амізону, за 2 години вони також були продані. Зараз оптова фірма пропонує нам 5 пачок Амізону і одну упаковку дитячого Арбідолу. Це просто сісти й заплакати», – розповідає аптекар.
Як застерігаються від грипу в Рівному
Навали людей у рівненський аптеках вже немає, проте як тільки фармацевти одержують нову партію медикаментів, черги швидко з’являються знову. Про ситуацію у Рівному розповідає місцева кореспондентка Радіо Свобода Валентина Одарченко. «Заступник начальника міського управління охорони здоров’я Вікторія Покоєвчук упевнена: скоро піде статистика одужань, бо звичайні методи лікування грипу та застуди, якщо вони застосовувалися вчасно, у більшості випадків таки давали ефект. Тим часом у Рівненській обласній лікарні від вірусної пневмонії померла 56-річна жінка. Інша важко хвора вагітна народила цілком здорову дитину.
Людей на вулицях поменшало, суттєво поріділи ряди продавців і покупців на Рівненському продуктовому ринку. Однак, до пані Надії, багатодітної мами з Рокитнівського району, підходять часто. Адже в неї ходовий товар – журавлина. Пані Тамара і пані Валентина, окрім іншого, торгують чорною редькою. Кажуть: від бронхітів та ларингітів дуже помічне, тому покупців у них немало.
Ще в Рівному є особлива категорія людей, котрі не бояться грипу навіть у тріскучий мороз. Це рибалки. На озері Басів Кут сьогодні рибалять Андрій Новак та Сергій Грабовський. Кажуть, улюблена справа і гарні емоції – то кращий захист від будь-яких хвороб. «Рибалки не бояться ні грипу, ні інших хвороб. Часник, цибуля, сало – це все!» – переконані вони.
Однак медики застерігають: боятися потрібно якраз не вірусу, а власної безпечності».
Паніки в суспільстві нема. Однак є умови для її виникнення
Ажіотаж, який зараз спостерігається навколо епідемії грипу, психологи називають однією з умов виникнення паніки в суспільстві. Головне, каже член Європейської психотерапевтичної ліги Тетяна Чепова, не дати цій паніці розгорітися. «Масову паніку може спричините те, що у нас було в п’ятницю, 30 жовтня. Якщо хтось заходив у будь-яку аптеку міста, міг бачити натовп роздратованих людей. Відповідь лікаря, що медикаментів немає, викликала неадекватну реакцію людей. До погромів справа не дійшла, але це те, до чого призводить паніка у найвиразнішому її прояві», – говорить психотерапевт.
Паніки серед українців немає, бо відсутні її ознаки – скажімо, неконтрольована поведінка, переконує соціопсихолог Олег Покальчук. Якими б стривоженими не були люди, однак вони усвідомлюють свої дії. А от чого не бракує, так це чуток, зазначає експерт. «Чутки з’являються на підставі або браку інформації, або недовіри до інформації. Паніка з’являється тоді, коли люди бачать виразні суперечності між дійсністю і тим, що говорить офіційна влада. Навіть, якщо влада заявляє якісь раціональні речі, то суспільство, яке не довіряє їй, сприймає таку інформацію критично. І будь-які заяви влади можуть сприйматися як привід для паніки».
Психолог Олексій Шнеєр розповідає, що паніку в суспільстві можна підігрівати двома шляхами: або створити інформаційний вакуум, або навпаки, «перегодувати» людей інформацією. «1986 рік, Чорнобиль, радіофобія, паніка... відправлення поїздів не за розкладом, марлеві пов’язки. І тоді паніка виникла саме через відсутність інформації. Зараз у нас інша ситуація: у суспільстві надлишок інформації, причому вона не завжди якісна, це подекуди дезінформація».
Люди впадають у паніку, якщо про проблему починають говорити високопосадовці, вважає історик, політолог Костянтин Бондаренко. Люди не звикли, коли можновладці звертають увагу на повсякденні речі, наприклад, рівень захворюваності. «Як тільки Президент чи Прем’єр, чи губернатор починає говорити про якісь буденні речі, одразу люди починають думати, що щось тут не так. Щодо нинішньої ситуації: наші громадяни дуже некритично ставляться до багатьох речей, до того ж у населення дуже низький рівень медичної грамотності», – впевнений він.
Українці звикли реагувати на складні проблеми не панікою, а гумором, говорять історики. От і зараз у народі вже з’явилися жарти і анекдоти про епідемію грипу. А те, з чого сміються, перестає бути страшним.