Будапешт – В угорських школах запроваджують програму боротьби з підлітковим насильством. Його прояви досить різноманітні, але позначені однією спільною рисою – надзвичайною жорстокістю, у тому числі і щодо вчителів. Покласти цьому край не зажди можна лише просвітянськими методами. Тому педагоги звертаються по допомогу до держави і не в останню чергу – громади.
Угорським вчителям не позаздриш: із року в рік їм доводиться вчити все меншу кількість дітей у загальноосвітніх школах. Дається взнаки низька народжуваність серед населення. З іншого боку, угорські подружні пари все частіше розлучуються, й нерідко суд залишає виховувати дітей комусь одному з батьків, наприклад, мамі. Не бракує в Угорщині й матерів-одиначок.
Додатковим негативним фактором є ще й те, що батьки багато працюють і все менше часу приділяють вихованню дітей. Тоді вже виховний вплив перебирає на себе вулиця.
Зухвалість підлітків не стримується законом
Практично кожна середньостатистична школа має проблеми з прогульниками. Але школи зобов’язані довчити усіх аж до 18 років. Новий закон забороняє адміністрації позбавлятися неслухів і тих, хто дуже погано вчиться.
Отож, знаючи свої права, горе-школярі нерідко доводять своїх вчителів до нервового зриву. Нещодавно Угорщиною прокотилася хвиля підліткового насильства. Чимало учнів наважилися підняти руку на педагогів, брутально лаючи їх при цьому. Записані на мобільні телефони відеокадри таких нападів шокували мало не усіх дорослих угорців. А в одному тихому містечку двоє приятелів-школярів із цілком благополучних родин через дрібне непорозуміння нещадно побили свого товариша. Побачивши, що юнак помер від завданих ран, колишні «друзі» розчленували його труп і викинули у ставок.
Траплялося, що й дівчата лупцюють своїх однокласниць на расовому ґрунті або через те, що просто виділяються з-поміж них – не обов’язково лише дорогим чи дешевим одягом або високими оцінками. Парламентська комісія перевірила 80 навчальних закладів і виявила чимало кричущих фактів підліткового насильства. Після цього дорослі постановили терміново щось робити з цим ганебним явищем. Так з’явилася нова освітня програма, яка має поступово переорієнтувати проблемних підлітків із конфронтаційної поведінки на співпрацю зі старшими та своїми ровесниками.
На потрібні нововведення грошей катма
У загальноосвітній школі восьмого району Будапешта на вулиці Пратер ця програма діє вже рік. Тут навчається багато дітей з неблагополучних родин, а по сусідству є навіть цілодобовий дошкільний заклад із проблемними малюками, яких у свій час провідала Лора Буш, дружина колишнього президента США Джоржа Буша. Що ж до учнів школи на Пратері, то з ними регулярно займається психолог. Серед низки нових дисциплін вони, наприклад, вивчають предмет драматичного мистецтва. Є тут і окремі курси для батьків.
«Я думаю, що коли діти отримують завдання, вони бачать для себе альтернативу того, що бодай у чомусь вони можуть виділитися у кращий бік серед ровесників», – зазначає директор цієї школи Андреа Зой.
Експериментальна програма наразі подобається просвітянам. Але державні мужі застерігають педагогів від надмірного оптимізму, мовляв, не слід покладати великих надій на неї без належного фінансування шкільної освіти.
Уповноважений парламенту з питань дотримання прав громадян Мате Сабо зауважує: «Стан освітніх закладів, як це можна пересвідчитися з їхнього кошторису, далеко не ідеальний. А тут ще й дається взнаки брак педагогічних кадрів, закриття окремих шкіл, загроза безробіття тим, хто ще працює... Все це дуже впливає на роботу з проблемними учнями».
Самі ж вчителі закликають законодавців не надто панькатися з порушниками шкільної дисципліни, а чимшвидше вносити суворі доповнення у цивільний і кримінальний кодекси країни.
Голова національної профспілки педагогів Ґалло Іштванней переконана, що слід притягати до відповідальності перед законом і батьків, котрі не хочуть співпрацювати з вихователями у школі. «Треба санкціонувати цю справу, бо коли вже доходить до такого неподобства, винних таки треба карати», – каже вона.
На думку багатьох вчителів, підліткове насильство дуже часто має родинне підґрунтя. Тут громада і школа мають об’єднати свої зусилля.
(Будапешт – Прага – Київ)
Додатковим негативним фактором є ще й те, що батьки багато працюють і все менше часу приділяють вихованню дітей. Тоді вже виховний вплив перебирає на себе вулиця.
Зухвалість підлітків не стримується законом
Практично кожна середньостатистична школа має проблеми з прогульниками. Але школи зобов’язані довчити усіх аж до 18 років. Новий закон забороняє адміністрації позбавлятися неслухів і тих, хто дуже погано вчиться.
Отож, знаючи свої права, горе-школярі нерідко доводять своїх вчителів до нервового зриву. Нещодавно Угорщиною прокотилася хвиля підліткового насильства. Чимало учнів наважилися підняти руку на педагогів, брутально лаючи їх при цьому. Записані на мобільні телефони відеокадри таких нападів шокували мало не усіх дорослих угорців. А в одному тихому містечку двоє приятелів-школярів із цілком благополучних родин через дрібне непорозуміння нещадно побили свого товариша. Побачивши, що юнак помер від завданих ран, колишні «друзі» розчленували його труп і викинули у ставок.
Траплялося, що й дівчата лупцюють своїх однокласниць на расовому ґрунті або через те, що просто виділяються з-поміж них – не обов’язково лише дорогим чи дешевим одягом або високими оцінками. Парламентська комісія перевірила 80 навчальних закладів і виявила чимало кричущих фактів підліткового насильства. Після цього дорослі постановили терміново щось робити з цим ганебним явищем. Так з’явилася нова освітня програма, яка має поступово переорієнтувати проблемних підлітків із конфронтаційної поведінки на співпрацю зі старшими та своїми ровесниками.
На потрібні нововведення грошей катма
У загальноосвітній школі восьмого району Будапешта на вулиці Пратер ця програма діє вже рік. Тут навчається багато дітей з неблагополучних родин, а по сусідству є навіть цілодобовий дошкільний заклад із проблемними малюками, яких у свій час провідала Лора Буш, дружина колишнього президента США Джоржа Буша. Що ж до учнів школи на Пратері, то з ними регулярно займається психолог. Серед низки нових дисциплін вони, наприклад, вивчають предмет драматичного мистецтва. Є тут і окремі курси для батьків.
«Я думаю, що коли діти отримують завдання, вони бачать для себе альтернативу того, що бодай у чомусь вони можуть виділитися у кращий бік серед ровесників», – зазначає директор цієї школи Андреа Зой.
Експериментальна програма наразі подобається просвітянам. Але державні мужі застерігають педагогів від надмірного оптимізму, мовляв, не слід покладати великих надій на неї без належного фінансування шкільної освіти.
Уповноважений парламенту з питань дотримання прав громадян Мате Сабо зауважує: «Стан освітніх закладів, як це можна пересвідчитися з їхнього кошторису, далеко не ідеальний. А тут ще й дається взнаки брак педагогічних кадрів, закриття окремих шкіл, загроза безробіття тим, хто ще працює... Все це дуже впливає на роботу з проблемними учнями».
Самі ж вчителі закликають законодавців не надто панькатися з порушниками шкільної дисципліни, а чимшвидше вносити суворі доповнення у цивільний і кримінальний кодекси країни.
Голова національної профспілки педагогів Ґалло Іштванней переконана, що слід притягати до відповідальності перед законом і батьків, котрі не хочуть співпрацювати з вихователями у школі. «Треба санкціонувати цю справу, бо коли вже доходить до такого неподобства, винних таки треба карати», – каже вона.
На думку багатьох вчителів, підліткове насильство дуже часто має родинне підґрунтя. Тут громада і школа мають об’єднати свої зусилля.
(Будапешт – Прага – Київ)