Рівне – Рибалки-любителі «підняли» тему браконьєрства на водоймах Рівненщини, її підхопили журналісти, депутати заборонили промисловий вилов риби, а обласна влада замінила керівництво Держрибохорони. Порушень не визнає хіба що природоохоронна прокуратура.
Олег Поліщук – затятий рибалка-любитель. Посидіти з вудочкою на березі ставка для нього – найбільше задоволення і відпочинок. Однак у Бабинському ставку, де він ловив рибу з 5-річного віку, вже й риб’ячий дух пропав. В інших водоймах (а в озерному та річковому рівненському краї їх близько тисячі) ситуація не набагато краща. Олег Поліщук каже: усі рибалки – його однодумці, бо вважають, що в області рибу перевели браконьєри, тому що загального користування водоймищ немає.
«Після деяких наших виїздів, коли, закидаючи спінінги, ми чіплялися лише за сітки, але практично не можна було виловити жодної рибини, ми вирішили започаткувати власне розслідування», – розповідає він.
Природоохоронці рибалкам не вірять
Тож Олег Поліщук підключився до медійного проекту, метою якого було «вивести» браконьєрів та їхніх покривальників «на чисту воду». Але, оскільки після сигналу до рибінспекції про випадки браконьєрства самі браконьєри зникали ще до появи інспекторів, дослідники вирішили піти іншим шляхом – у період нересту увімкнули приховану камеру на міському ринкові. На центральному продуктовому ринку в Рівному вони побачили практично всі види риби, забороненої на нерестовий період для вилову, в тому числі й раки з ікрою.
Звернення до природоохоронної прокуратури результатів не дали, розповідає Олег Поліщук. Бо в прокуратурі сказали, що дані відомості – неправдиві, дарма, що є відеофактаж: «І риба не з ікрою, і раки не з ікрою, і все це – вигадка…» У прокуратурі пояснили – хочеш встановити справедливість, тодт доведи все сам. Тобто, викликаючи міліцію, управління захисту споживачів, санстанцію, рибінспекцію, усе документуючи й вимагаючи документи.
Однак рибалкам повірили депутати. Віктор Данилов, котрий зініціював ухвалення сесією обласної ради Постанову про поновлення рибних запасів області, вважає, що рибна мафія в області існує, і вона в мініатюрі відображає схеми, котрі існують у набагато більш «зариблених» Миколаївщині, Одещині чи Херсонщині.
«Я також мав розмову в прокуратурі, – зазначає депутат, – письмово засвідчив, що в Рівненській області існує браконьєрська мафія у формі злочинного організованого угрупування, система «кришування» продажу, коли відповідальні чиновники чи спеціалісти, в тому числі правоохоронні органи, задіяні в системі вилову, «фришування» і продажу цієї браконьєрським способом здобутої риби. Поки ми не подолаємо корупцію – важко буде в окремо взятій області подолати окрему проблему браконьєрства».
Рибінспектори «зустріли» нового начальника зі зброєю в руках
Крок за кроком депутати домагалися свого. Чотири місяці тому з посади був звільнений начальник обласної Держрибохорони Бондарчук. Прихід нового начальника, Василя Трофимчука, посадовці цієї структури зустріли зі зброєю. З установи зникли всі зошити рибінспекторів, де повинні фіксуватися випадки незаконної риболовлі. Майже половину інспекторів довелося звільнити. Однак старий начальник оскаржує рішення про своє звільнення в суді.
Тим часом рівняни таки планують за три роки зарибнити водойми, бо ж Полісся споконвіку славилося щуками, сомами й вуграми. Риболовля на березі лісового озера чи річки – то перш за все насолода від спілкування з природою, але аж ніяк не спосіб наживи, наголошують ентузіасти «екологічної» рибалки.
Нині рибоохоронці розробляють спільно з обласним управлінням сільського господарства програму збагачення рибних ресурсів до 2015 року, розповів начальник обласної Держрибохорони Василь Трофимчук. Туди увійдуть питання рибоохорони і зариблення водойм. Обласна адміністрація пообіцяла сприяти, виділяючи до 800 тисяч гривень на рік.
Як розповів один із учасників проекту, журналіст Віталій Голубєв, представники медіа зібрали свідчення місцевих мешканців про випадки браконьєрства й будуть збирати їх і надалі. Щоб подібними аргументами, в разі потреби, керуватися в суді.
(Рівне – Київ – Прага)
«Після деяких наших виїздів, коли, закидаючи спінінги, ми чіплялися лише за сітки, але практично не можна було виловити жодної рибини, ми вирішили започаткувати власне розслідування», – розповідає він.
Природоохоронці рибалкам не вірять
Тож Олег Поліщук підключився до медійного проекту, метою якого було «вивести» браконьєрів та їхніх покривальників «на чисту воду». Але, оскільки після сигналу до рибінспекції про випадки браконьєрства самі браконьєри зникали ще до появи інспекторів, дослідники вирішили піти іншим шляхом – у період нересту увімкнули приховану камеру на міському ринкові. На центральному продуктовому ринку в Рівному вони побачили практично всі види риби, забороненої на нерестовий період для вилову, в тому числі й раки з ікрою.
Звернення до природоохоронної прокуратури результатів не дали, розповідає Олег Поліщук. Бо в прокуратурі сказали, що дані відомості – неправдиві, дарма, що є відеофактаж: «І риба не з ікрою, і раки не з ікрою, і все це – вигадка…» У прокуратурі пояснили – хочеш встановити справедливість, тодт доведи все сам. Тобто, викликаючи міліцію, управління захисту споживачів, санстанцію, рибінспекцію, усе документуючи й вимагаючи документи.
Однак рибалкам повірили депутати. Віктор Данилов, котрий зініціював ухвалення сесією обласної ради Постанову про поновлення рибних запасів області, вважає, що рибна мафія в області існує, і вона в мініатюрі відображає схеми, котрі існують у набагато більш «зариблених» Миколаївщині, Одещині чи Херсонщині.
«Я також мав розмову в прокуратурі, – зазначає депутат, – письмово засвідчив, що в Рівненській області існує браконьєрська мафія у формі злочинного організованого угрупування, система «кришування» продажу, коли відповідальні чиновники чи спеціалісти, в тому числі правоохоронні органи, задіяні в системі вилову, «фришування» і продажу цієї браконьєрським способом здобутої риби. Поки ми не подолаємо корупцію – важко буде в окремо взятій області подолати окрему проблему браконьєрства».
Рибінспектори «зустріли» нового начальника зі зброєю в руках
Крок за кроком депутати домагалися свого. Чотири місяці тому з посади був звільнений начальник обласної Держрибохорони Бондарчук. Прихід нового начальника, Василя Трофимчука, посадовці цієї структури зустріли зі зброєю. З установи зникли всі зошити рибінспекторів, де повинні фіксуватися випадки незаконної риболовлі. Майже половину інспекторів довелося звільнити. Однак старий начальник оскаржує рішення про своє звільнення в суді.
Тим часом рівняни таки планують за три роки зарибнити водойми, бо ж Полісся споконвіку славилося щуками, сомами й вуграми. Риболовля на березі лісового озера чи річки – то перш за все насолода від спілкування з природою, але аж ніяк не спосіб наживи, наголошують ентузіасти «екологічної» рибалки.
Нині рибоохоронці розробляють спільно з обласним управлінням сільського господарства програму збагачення рибних ресурсів до 2015 року, розповів начальник обласної Держрибохорони Василь Трофимчук. Туди увійдуть питання рибоохорони і зариблення водойм. Обласна адміністрація пообіцяла сприяти, виділяючи до 800 тисяч гривень на рік.
Як розповів один із учасників проекту, журналіст Віталій Голубєв, представники медіа зібрали свідчення місцевих мешканців про випадки браконьєрства й будуть збирати їх і надалі. Щоб подібними аргументами, в разі потреби, керуватися в суді.
(Рівне – Київ – Прага)