Якщо вірити статистиці українських профспілок, кожен другий українець змушений зводити кінці з кінцями. Голова Національного форуму профспілок України Мирослав Якибчук заявив, що 26 мільйонів осіб живуть за межею бідності. Саме стільки працездатних людей змушені задовольнятися доходом менше, ніж 1567 гривень на місяць. Така сума, за розрахунками профспілок, складає прожитковий мінімум. Міністр праці та соціальної політики України Людмила Денисова у коментарі Радіо Свобода зазначила, що рівень бідності в Україні – не половина населення, а чверть. За якими взагалі критеріями визначають грань, після якої людину можна назвати незаможною? Що робить уряд, щоб зменшити бідність?
Уряд нарахував лише 24% бідних
В уряду, який визначив прожитковий мінімум на рівні 669 гривень, інші викладки. Міністр праці й соціальної політики України Людмила Денисова у коментарі Радіо Свобода зазначила, що рівень бідності в Україні – не половина населення, а чверть (24%). «Одна людина бідна буде в державі – це вже погано, тому 24% – це забагато. Але так є, на жаль».
Наскільки заможно живеться мешканцям Харківщини?
Харківщина – одна з областей України, де особливо гострою є проблема безробіття. 10 тисяч людей безробітних у Харкові, 25 – по області в цілому. Така статистика дозволяє говорити опонентам влади про нібито зубожіння харків’ян, розповідає кореспондентка Радіо Свобода в цьому регіоні Юлія Журавльова.
Олександра вже давно не студентка. Але сьогодні живе майже так само, як і десять років тому, коли була першокурсницею, в умовах жорсткої економії. Зарплати в дві тисячі гривень вистачає лише, щоб сплатити за орендовану квартиру, купити продуктів і доїхати на роботу. Щоб дозволити собі посидіти в кафе із друзями, сходити в кіно або з’їздити до родичів, дівчині доводиться працювати ще у кількох місцях. Загалом, підраховує, має три роботи, і додому часто повертається після опівночі. «Задля того, щоб вільно залишатися на плаву, мені доводиться працювати у трьох місцях, це, так би мовити, підзаробіток. У принципі, працювати доводиться багато. Адже, як на мою думку, у Харкові досить низькі зарплати, а ціни, як і всюди», – каже Олександра.
В обласному управлінні економіки кажуть: Харківська область за ціновими показниками одна з найкращих в Україні. За останній місяць товари й послуги, за винятком проїзду в транспорті, навіть подешевшали. Хоч і не набагато.
Єдине, що дорожчає восени й узимку, – одяг та взуття. У сезон торговці традиційно намагаються підзаробити.
За дослідженням, проведеним минулого місяця, 17% українців сказали, що їм бракує грошей на їжу, повідомив директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто. А за всіма загальними критеріями разом (на їжу коштів вистачає, а на одяг та взуття – ні, або на це все гроші є, а на холодильник немає), бідними вважає себе половина населення України. «У 1998 році було 52% людей, які бідні. І цей показник почав знижуватися за рік-два до економічного зростання. Через те, що тіньовий сектор почав працювати і працював як механізм виживання. Але потім почалося економічне зростання і показник бідності суттєво змінювався: 1999 році – 44%, 2001 рік – 35%, 2008 рік – 11-12%», – зазначив Володимир Паніотто.
Чи все можливе уряд робить для боротьби з бідністю?
Уряд робить усе можливе для допомоги незаможним людям, інша річ, що ситуація ускладнена економічною кризою в Україні, констатує заступник міністра праці й соціальної політики України Віктор Івашкевич. Однак всупереч кризі, зростання безробіття, наприклад, вдалося загальмувати. За словами Віктора Івашкевича, ситуацію із масовими звільненнями у IV кварталі минулого року сьогодні вдалося стабілізувати. Кількість осіб, які звертаються до служби зайнятості весь час зменшується, а число актуальних вакансій щодня збільшується. «Ви ж, мабуть, знаєте, що проект бюджету у Верховній Раді України, де передбачено збільшення цих показників (у межах можливостей держави). Так, дійсно, там профспілкам хотілося б, щоб це робилось більшими кроками, але якщо в гаманці немає грошей – не можна обіцяти того, чого нема і не буде. Принаймні, щоб люди не втратили від інфляції, це все закладено в проекті бюджету, і навіть більше закладено, ніж передбачено індекс інфляції», – зауважив Віктор Івашкевич.
Криза кризою, однак навіть за економічно скрутних умов уряд міг би набагато більше допомагати бідним. У цьому переконує колишній міністр праці й соціальної політики України, нині депутат від Партії регіонів Михайло Папієв. «Чомусь діючий уряд не робить так, як робили ми свого часу. По-перше – приводили розмір прожиткового мінімуму в державному бюджеті у відповідність фактичному. По-друге, якщо в уряду немає грошей, то нехай вони нарахують громадянам України ті заробітні плати, які передбачені законом, а різницю визнають кредиторською заборгованістю. Але люди будуть знати, що держава ці кошти їм винна і віддасть, а не просто вкрала», – зауважив Михайло Папієв.
Поняття бідності – дуже відносне
Основний метод подолання бідності – це перерозподіл матеріальних благ між багатими і незаможними. Тільки не за принципом Шарикова «взяти і все поділити», а через податки, зазначає економіст Олександр Жолудь. Водночас поняття бідності є дуже відносним. «Якщо ми хочемо підняти рівень життя одних, ми маємо звідкись взяти для цього ресурси. Окрім офіційної статистики, у нас ще є самовідчуття українців, а воно дуже відносне. Якщо людина бачить, що сусід їздить на дорогій іномарці і живе в багатокімнатній квартирі, а людина (чи навіть з кількома іншими людьми) тісниться в однокімнатній квартирі і нічого цього не має, вона може вважати себе бідною. Водночас вона набагато заможніша за безпритульну людину, яка зовсім немає квартири».
Є кілька критеріїв, за якими визначається бідність, зауважують соціологи. Головні – розмір споживчого кошика громадян і можливість робити непродовольчі витрати. Рівень бідності в Україні, за даними Світового Банку, коливається в межах 8-10%.
В уряду, який визначив прожитковий мінімум на рівні 669 гривень, інші викладки. Міністр праці й соціальної політики України Людмила Денисова у коментарі Радіо Свобода зазначила, що рівень бідності в Україні – не половина населення, а чверть (24%). «Одна людина бідна буде в державі – це вже погано, тому 24% – це забагато. Але так є, на жаль».
Наскільки заможно живеться мешканцям Харківщини?
Харківщина – одна з областей України, де особливо гострою є проблема безробіття. 10 тисяч людей безробітних у Харкові, 25 – по області в цілому. Така статистика дозволяє говорити опонентам влади про нібито зубожіння харків’ян, розповідає кореспондентка Радіо Свобода в цьому регіоні Юлія Журавльова.
Олександра вже давно не студентка. Але сьогодні живе майже так само, як і десять років тому, коли була першокурсницею, в умовах жорсткої економії. Зарплати в дві тисячі гривень вистачає лише, щоб сплатити за орендовану квартиру, купити продуктів і доїхати на роботу. Щоб дозволити собі посидіти в кафе із друзями, сходити в кіно або з’їздити до родичів, дівчині доводиться працювати ще у кількох місцях. Загалом, підраховує, має три роботи, і додому часто повертається після опівночі. «Задля того, щоб вільно залишатися на плаву, мені доводиться працювати у трьох місцях, це, так би мовити, підзаробіток. У принципі, працювати доводиться багато. Адже, як на мою думку, у Харкові досить низькі зарплати, а ціни, як і всюди», – каже Олександра.
В обласному управлінні економіки кажуть: Харківська область за ціновими показниками одна з найкращих в Україні. За останній місяць товари й послуги, за винятком проїзду в транспорті, навіть подешевшали. Хоч і не набагато.
Єдине, що дорожчає восени й узимку, – одяг та взуття. У сезон торговці традиційно намагаються підзаробити.
За дослідженням, проведеним минулого місяця, 17% українців сказали, що їм бракує грошей на їжу, повідомив директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто. А за всіма загальними критеріями разом (на їжу коштів вистачає, а на одяг та взуття – ні, або на це все гроші є, а на холодильник немає), бідними вважає себе половина населення України. «У 1998 році було 52% людей, які бідні. І цей показник почав знижуватися за рік-два до економічного зростання. Через те, що тіньовий сектор почав працювати і працював як механізм виживання. Але потім почалося економічне зростання і показник бідності суттєво змінювався: 1999 році – 44%, 2001 рік – 35%, 2008 рік – 11-12%», – зазначив Володимир Паніотто.
Чи все можливе уряд робить для боротьби з бідністю?
Уряд робить усе можливе для допомоги незаможним людям, інша річ, що ситуація ускладнена економічною кризою в Україні, констатує заступник міністра праці й соціальної політики України Віктор Івашкевич. Однак всупереч кризі, зростання безробіття, наприклад, вдалося загальмувати. За словами Віктора Івашкевича, ситуацію із масовими звільненнями у IV кварталі минулого року сьогодні вдалося стабілізувати. Кількість осіб, які звертаються до служби зайнятості весь час зменшується, а число актуальних вакансій щодня збільшується. «Ви ж, мабуть, знаєте, що проект бюджету у Верховній Раді України, де передбачено збільшення цих показників (у межах можливостей держави). Так, дійсно, там профспілкам хотілося б, щоб це робилось більшими кроками, але якщо в гаманці немає грошей – не можна обіцяти того, чого нема і не буде. Принаймні, щоб люди не втратили від інфляції, це все закладено в проекті бюджету, і навіть більше закладено, ніж передбачено індекс інфляції», – зауважив Віктор Івашкевич.
Криза кризою, однак навіть за економічно скрутних умов уряд міг би набагато більше допомагати бідним. У цьому переконує колишній міністр праці й соціальної політики України, нині депутат від Партії регіонів Михайло Папієв. «Чомусь діючий уряд не робить так, як робили ми свого часу. По-перше – приводили розмір прожиткового мінімуму в державному бюджеті у відповідність фактичному. По-друге, якщо в уряду немає грошей, то нехай вони нарахують громадянам України ті заробітні плати, які передбачені законом, а різницю визнають кредиторською заборгованістю. Але люди будуть знати, що держава ці кошти їм винна і віддасть, а не просто вкрала», – зауважив Михайло Папієв.
Поняття бідності – дуже відносне
Основний метод подолання бідності – це перерозподіл матеріальних благ між багатими і незаможними. Тільки не за принципом Шарикова «взяти і все поділити», а через податки, зазначає економіст Олександр Жолудь. Водночас поняття бідності є дуже відносним. «Якщо ми хочемо підняти рівень життя одних, ми маємо звідкись взяти для цього ресурси. Окрім офіційної статистики, у нас ще є самовідчуття українців, а воно дуже відносне. Якщо людина бачить, що сусід їздить на дорогій іномарці і живе в багатокімнатній квартирі, а людина (чи навіть з кількома іншими людьми) тісниться в однокімнатній квартирі і нічого цього не має, вона може вважати себе бідною. Водночас вона набагато заможніша за безпритульну людину, яка зовсім немає квартири».
Є кілька критеріїв, за якими визначається бідність, зауважують соціологи. Головні – розмір споживчого кошика громадян і можливість робити непродовольчі витрати. Рівень бідності в Україні, за даними Світового Банку, коливається в межах 8-10%.
| Ви вважаєте себе бідною людиною? | |
| Юлія, перекладач: Я не вважаю себе бідною людиною, оскільки працюю перекладачем і гарно заробляю. | |
| Олександр Васильович, лісник: Бідність – поняття відносне. Мені вистачає на існування (недорогі харчі, дешевенький одяг). Я не вважаю себе бідною людиною. | |
| Любов Несторівна, пенсіонерка: Як можна прожити на 800 гривень? Із них 400 гривень – комунальні послуги. Майже не залишається на харчування. Нічого не вдається. Ще й підробляю. | |
| Оксана, підприємець: Я людина середнього достатку. Мій достаток вищий прожиткового мінімуму. Мені вистачає на їжу, одяг і навіть відпочинок. | |
