Варшава – Минулого тижня у Любліні зустрілись волонтери неурядових організацій та іммігранти, щоб обговорити позитиви та негативи життя іноземців у Польщі. Зустріч відбулася в рамках одного з низки європейських проектів, що реалізуються в Польщі. Саме цей проект має на меті сприяти інтегруванню іммігрантів у країнах їхнього поселення, та переконати суспільство у необхідності толерантного ставлення до іноземців.
Проект під назвою «Тому, що я був прибульцем...» включає заходи з допомоги іммігрантам у влаштуванні на постійне проживання в Польщі, а також такі, котрі мають переконати поляків, що поява у країні іммігрантів не становить жодної небезпеки.
Ініціатори проекту посилаються на Біблію, де сказано, що прибулих мандрівників треба зустрічати привітно. Саме про це йшла мова на зустрічі, що відбулася нещодавно у Любліні. На зустріч прибули добровольці-волонтери з неурядового товариства «Centrum Wolontariatu» та представники середовища іммігрантів.
Люблін на перехресті шляхів і культур сприяє іммігрантам
Голова «Centrum Wolontariatu» Яцек Внук говорить, що у контексті збільшення кількості іммігрантів у Польщі саме Люблін має специфічний статус. Відмінність Любліна від інших міст Польщі полягає в тому, що для багатьох іммігрантів із країн пострадянського простору це місто стає першою, а часто кінцевою зупинкою на території Євросоюзу.
«Суспільна інформаційна кампанія серед мешканців регіону має сприяти усвідомленню того, що серед них живе щораз більше іноземців, – зазначає Яцек Внук. – У рамках кампаній ми зняли навчальний фільм, запускаємо рекламу акції на місцевому радіо і телеканалах. У школах та вишах проводимо уроки з багатокультурності. А це важливо, бо в середніх та вищих школах навчаються іноземці та їхні діти. Також на міських рекламних щитах вміщуємо фотографії іноземців разом із їхнім своєрідним посланням до поляків».
Юрій Петровський з України закінчив аспірантуру в одному з люблінських університетів, зараз продовжує докторантські студії, працює добровольцем-волонтером в «Centrum Wolontariatu». Головне у нашій роботі, каже він, те, що Центр тримає постійний зв’язок з місцевою владою, тому іноземці отримують реальну допомогу. Місцева влада чимдалі позитивніше ставиться до іноземців, зауважує доброволець-волонтер із України.
«Я трохи знав польську мову, коли приїхав сюди, – зауважує Юрій Петровський. – Багато людей її не знає, тому мають серйозні проблеми з помешканням тощо. А волонтери постійно нам допомагають адаптуватись в люблінському середовищі».
На реалізацію проекту «Тому, що я був прибульцем...» люблінське товариство «Centrum Wolontariatu» отримало від Євросоюзу та від польського уряду субсидії на суму 95 тисяч євро.
(Варшава – Прага – Київ)
Ініціатори проекту посилаються на Біблію, де сказано, що прибулих мандрівників треба зустрічати привітно. Саме про це йшла мова на зустрічі, що відбулася нещодавно у Любліні. На зустріч прибули добровольці-волонтери з неурядового товариства «Centrum Wolontariatu» та представники середовища іммігрантів.
Люблін на перехресті шляхів і культур сприяє іммігрантам
Голова «Centrum Wolontariatu» Яцек Внук говорить, що у контексті збільшення кількості іммігрантів у Польщі саме Люблін має специфічний статус. Відмінність Любліна від інших міст Польщі полягає в тому, що для багатьох іммігрантів із країн пострадянського простору це місто стає першою, а часто кінцевою зупинкою на території Євросоюзу.
«Суспільна інформаційна кампанія серед мешканців регіону має сприяти усвідомленню того, що серед них живе щораз більше іноземців, – зазначає Яцек Внук. – У рамках кампаній ми зняли навчальний фільм, запускаємо рекламу акції на місцевому радіо і телеканалах. У школах та вишах проводимо уроки з багатокультурності. А це важливо, бо в середніх та вищих школах навчаються іноземці та їхні діти. Також на міських рекламних щитах вміщуємо фотографії іноземців разом із їхнім своєрідним посланням до поляків».
Юрій Петровський з України закінчив аспірантуру в одному з люблінських університетів, зараз продовжує докторантські студії, працює добровольцем-волонтером в «Centrum Wolontariatu». Головне у нашій роботі, каже він, те, що Центр тримає постійний зв’язок з місцевою владою, тому іноземці отримують реальну допомогу. Місцева влада чимдалі позитивніше ставиться до іноземців, зауважує доброволець-волонтер із України.
«Я трохи знав польську мову, коли приїхав сюди, – зауважує Юрій Петровський. – Багато людей її не знає, тому мають серйозні проблеми з помешканням тощо. А волонтери постійно нам допомагають адаптуватись в люблінському середовищі».
На реалізацію проекту «Тому, що я був прибульцем...» люблінське товариство «Centrum Wolontariatu» отримало від Євросоюзу та від польського уряду субсидії на суму 95 тисяч євро.
(Варшава – Прага – Київ)