Київ – 14 жовтня близько тисячі представників лівих та проросійських сил провели на Майдані Незалежності в Києві акцію протесту проти святкування річниці Української повстанської армії та Покрови. Вони встановили перед сценою, де пізніше відбувся концерт до річниці УПА, намети й гасла з радянською символікою. Тим часом учасники маршу на честь УПА, яких було в кілька разів більше, пройшли від пам’ятника Шевченку до Європейської площі. Обидві акції, за офіційними даними, охороняли понад 4 тисячі представників міліції та «Беркуту». Проте зіткнень, яких очікували правоохоронці, не відбулося.
На Майдані Незалежності, навпроти Головпоштамту – зібралося близько тисячі мітингувальників. У руках – прапори Комуністичної партії, Російського блоку та інших лівих політичних сил, гасла, на зразок «Фашизм не пройде». «Фашистами» протестувальники називають Українську повстанську армію, об’єднання «Свобода», яке святкує її річницю, та Президента Віктора Ющенка – за те, що виступає на підтримку ветеранів УПА.
«По один бік – творці УПА. По другий – ветерани, які пройшли крізь вогонь війни. УПА хочуть визнати борцями з фашизмом, – обурювався київський пенсіонер Олександр. – Але я не знаю, яке місто вони звільнили!»
Звинувачення УПА в нацизмі – як аргумент голосувати за Симоненка
Більшість учасників мітингу проти УПА – пенсіонери й ветерани Радянської армії. Були на акції й представники молоді, але вони зізнаються, що беруть участь в акції не зі власної ініціативи.
«Проти чого я протестую? Не можу сказати. Мене попросили тримати гасло, я й тримаю», – відповів Радіо Свобода юнак, який тримав гасло «Фашизм не пройде».
Очільники акції, котрі виступали з імпровізованої сцени, спочатку закликали всіх присутніх долучитися до боротьби проти вшанування Української повстанської армії та визнання їхнього внеску в повалення нацизму. Але скоро перейшли до закликів голосувати на президентських виборах за лідера Компартії Петра Симоненка.
«Є один метод позбутися цієї пошесті. Підтримати на президентських виборах лівоцентристські сили та їхнього лідера, першого секретаря ЦК Компартії Петра Симоненка, – заявив член президії Антифашистського комітету України Жорж Дигас. – Це найдостойніший кандидат у президенти».
За словами промовців, у разі поразки Симоненка на виборах, вояків УПА визнають героями, і це, на їхню думку, врешті призведе до формування так званої «титульної нації» та «гноблення національних меншин в Україні».
На іншій половині Майдану, оточеній правоохоронцями, монтували сцену й апаратуру до концерту на честь УПА. Декільком представникам комуністів вдалося потрапити до сцени – і вони встановили перед нею декілька червоних наметів і величезне гасло «Фашизм не пройде». За словами організатора концерту, голови київської організації Всеукраїнського об'єднання «Свобода» Андрія Мохника, було декілька рішень судів заборонили проведення усіх політичних акцій, й тому присутність комуністів, вважає він, – це також порушення судового рішення.
Корінь українських проблем – нелюбов до своїх героїв?
Щоб не порушувати закон і уникнути зіткнення з прибічниками лівих сил, марш на підтримку УПА змінив напрямок свого руху. Раніше говорили, що він має пройти Хрещатиком, проте учасники маршу пройшли від пам’ятника Шевченку вулицями Володимирська, Трьохсвятительська та Софійською площею. До нього долучилися близько десяти тисяч осіб. Вони, йдучи, співали українських пісень і скандували «Слава Україні!» та «Смерть ворогам».
Мета цієї ходи – відзначити свято Покрови, вшанувати пам’ять вояків УПА, і домогтися надання Степану Бандері звання Героя України, заявив голова об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок.
«Наші вимоги до Президента Ющенка – компенсувати те, що він ще не зробив. Він може зараз, в день Покрови – своїм указом визнати, що УПА боролися проти фашизму, і надати статус Героя України Степану Бандері, – наголосив Тягнибок. – Адже це не просто політичний діяч. Бандера – це символ, це майбутнє України».
Учасники мітингу висловлювали упевненість, що визнання національних героїв – це неодмінна умова подолання всіх соціальних і політичних проблем, які наразі переживає Україна.
Учасник ходи на честь річниці УПА Киянин Кіндрат Гищак зазначив: «Яка ситуація склалася навколо України? Бездарність влади, розгубленість народу. Вихід – орієнтир на незалежну, вільну, українську Україну. Наприклад, наша армія буде сильною, коли стане справді українською, коли ми визнаємо наших героїв».
Ходу супроводжували більше двох тисяч правоохоронців, аж до Європейської площі, де вона й закінчилася. Проте бійок та серйозних провокацій не сталося. Пізніше учасники ходи долучилися до глядачів концерту «Покрова – наше свято, Бандера – наш герой», який проходив на Майдані Незалежності.
(Київ – Прага)
«По один бік – творці УПА. По другий – ветерани, які пройшли крізь вогонь війни. УПА хочуть визнати борцями з фашизмом, – обурювався київський пенсіонер Олександр. – Але я не знаю, яке місто вони звільнили!»
Звинувачення УПА в нацизмі – як аргумент голосувати за Симоненка
Більшість учасників мітингу проти УПА – пенсіонери й ветерани Радянської армії. Були на акції й представники молоді, але вони зізнаються, що беруть участь в акції не зі власної ініціативи.
«Проти чого я протестую? Не можу сказати. Мене попросили тримати гасло, я й тримаю», – відповів Радіо Свобода юнак, який тримав гасло «Фашизм не пройде».
Очільники акції, котрі виступали з імпровізованої сцени, спочатку закликали всіх присутніх долучитися до боротьби проти вшанування Української повстанської армії та визнання їхнього внеску в повалення нацизму. Але скоро перейшли до закликів голосувати на президентських виборах за лідера Компартії Петра Симоненка.
«Є один метод позбутися цієї пошесті. Підтримати на президентських виборах лівоцентристські сили та їхнього лідера, першого секретаря ЦК Компартії Петра Симоненка, – заявив член президії Антифашистського комітету України Жорж Дигас. – Це найдостойніший кандидат у президенти».
За словами промовців, у разі поразки Симоненка на виборах, вояків УПА визнають героями, і це, на їхню думку, врешті призведе до формування так званої «титульної нації» та «гноблення національних меншин в Україні».
На іншій половині Майдану, оточеній правоохоронцями, монтували сцену й апаратуру до концерту на честь УПА. Декільком представникам комуністів вдалося потрапити до сцени – і вони встановили перед нею декілька червоних наметів і величезне гасло «Фашизм не пройде». За словами організатора концерту, голови київської організації Всеукраїнського об'єднання «Свобода» Андрія Мохника, було декілька рішень судів заборонили проведення усіх політичних акцій, й тому присутність комуністів, вважає він, – це також порушення судового рішення.
Корінь українських проблем – нелюбов до своїх героїв?
Щоб не порушувати закон і уникнути зіткнення з прибічниками лівих сил, марш на підтримку УПА змінив напрямок свого руху. Раніше говорили, що він має пройти Хрещатиком, проте учасники маршу пройшли від пам’ятника Шевченку вулицями Володимирська, Трьохсвятительська та Софійською площею. До нього долучилися близько десяти тисяч осіб. Вони, йдучи, співали українських пісень і скандували «Слава Україні!» та «Смерть ворогам».
Мета цієї ходи – відзначити свято Покрови, вшанувати пам’ять вояків УПА, і домогтися надання Степану Бандері звання Героя України, заявив голова об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок.
«Наші вимоги до Президента Ющенка – компенсувати те, що він ще не зробив. Він може зараз, в день Покрови – своїм указом визнати, що УПА боролися проти фашизму, і надати статус Героя України Степану Бандері, – наголосив Тягнибок. – Адже це не просто політичний діяч. Бандера – це символ, це майбутнє України».
Учасники мітингу висловлювали упевненість, що визнання національних героїв – це неодмінна умова подолання всіх соціальних і політичних проблем, які наразі переживає Україна.
Учасник ходи на честь річниці УПА Киянин Кіндрат Гищак зазначив: «Яка ситуація склалася навколо України? Бездарність влади, розгубленість народу. Вихід – орієнтир на незалежну, вільну, українську Україну. Наприклад, наша армія буде сильною, коли стане справді українською, коли ми визнаємо наших героїв».
Ходу супроводжували більше двох тисяч правоохоронців, аж до Європейської площі, де вона й закінчилася. Проте бійок та серйозних провокацій не сталося. Пізніше учасники ходи долучилися до глядачів концерту «Покрова – наше свято, Бандера – наш герой», який проходив на Майдані Незалежності.
(Київ – Прага)