Прага – 13 жовтня турецький та вірменський уряди мають завершити підписання протоколів про відновлення дипломатичних стосунків між країнами. Минулої суботи була підписана історична угода про встановлення дипломатичних відносин. Цей документ мають ратифікувати парламенти обох країн. Однак немає гарантій, що це відбудеться без проблем, оскільки між країнами назріває нова проблема – Нагірний Карабах.
Виступаючи на партійному конгресі минулої неділі, прем’єр Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив: щоб забезпечити ратифікацію щойно підписаних документів про відновлення відносин Анкари з Єреваном, Вірменія має вийти з Нагірного Карабаху в Азербайджані.
Між Туреччиною та Вірменією існують конфлікти й тертя ще від часів Першої світової війни, коли у тодішній Османській імперії було вбито більше ніж мільйон вірменів. Туреччина виступає проти визнання цих подій геноцидом, чого домагається Вірменія. Крім того в 1993 році Туреччина закрила кордон із Вірменією на знак підтримки Азербайджану в нагірно-карабаському конфлікті.
В інтерв’ю Радіо Свобода речник Міністерства закордонних справ Азербайджану Елхан Полюхов назвав нові турецько-вірменські домовленості такими, що «повністю суперечать інтересам Азербайджану», оскільки проблема Нагірного Карабаху залишається нерозв’язаною. «Азербайджан – це не маріонетка, якою можна маніпулювати, – зазначає Полюхов. – Ми є провідною силою в цьому регіоні. Ми є активною і невід’ємною частиною багатьох міжнародних проектів, у яких задіяні великі держави».
Представник Нагірного Карабаху в закордонних справах Вардан Барседжян вважає, що представники цієї території неодмінно мусять брати участь в усіх переговорах і вірменсько-турецьке примирення мусить це врахувати. «Карабах мусить бути за столом переговорів, – каже він, – нинішній формат треба переглянути і змінити його базові принципи. Йдеться про наше майбутнє, майбутнє людей, які хочуть жити в свободі».
Внаслідок війни, що тривала між Вірменією та Азербайджаном навколо Нагірного Карабаху приблизно 700 тисяч азербайджанців стали біженцями і 140 вірменів – вигнанцями з Азербайджану.
(Прага – Київ)
Між Туреччиною та Вірменією існують конфлікти й тертя ще від часів Першої світової війни, коли у тодішній Османській імперії було вбито більше ніж мільйон вірменів. Туреччина виступає проти визнання цих подій геноцидом, чого домагається Вірменія. Крім того в 1993 році Туреччина закрила кордон із Вірменією на знак підтримки Азербайджану в нагірно-карабаському конфлікті.
В інтерв’ю Радіо Свобода речник Міністерства закордонних справ Азербайджану Елхан Полюхов назвав нові турецько-вірменські домовленості такими, що «повністю суперечать інтересам Азербайджану», оскільки проблема Нагірного Карабаху залишається нерозв’язаною. «Азербайджан – це не маріонетка, якою можна маніпулювати, – зазначає Полюхов. – Ми є провідною силою в цьому регіоні. Ми є активною і невід’ємною частиною багатьох міжнародних проектів, у яких задіяні великі держави».
Представник Нагірного Карабаху в закордонних справах Вардан Барседжян вважає, що представники цієї території неодмінно мусять брати участь в усіх переговорах і вірменсько-турецьке примирення мусить це врахувати. «Карабах мусить бути за столом переговорів, – каже він, – нинішній формат треба переглянути і змінити його базові принципи. Йдеться про наше майбутнє, майбутнє людей, які хочуть жити в свободі».
Внаслідок війни, що тривала між Вірменією та Азербайджаном навколо Нагірного Карабаху приблизно 700 тисяч азербайджанців стали біженцями і 140 вірменів – вигнанцями з Азербайджану.
(Прага – Київ)