Як подолати політичну кризу в Боснії і Герцеґовині

Белград – Представники Євросоюзу й Сполучених Штатів Америки та лідери восьми впливових партій на військовій базі Бутмир неподалік Сараєва почали обговорювати шляхи подолання політичної кризи в країні. Боснія і Герцеґовина, на думку оглядачів, стала неефективною державою. Деякі її інституції постійно заблоковані. Через це процес євроінтеграції тимчасово зупинений.
Сербська республіка гальмує майже всі заходи центральних органів влади. Її прем`єр-міністр Милорад Додик поводиться неначе глава незалежної держави. Він постійно заявляє, що його політика базується на збереженні інтересів сербського народу. Додик відкидає навіть ініціативи міжнародного представника в країні Валентина Інцка, стверджуючи, що вони обмежують права сербів.

Про це з лідерами трьох народів – боснійців, сербів та хорватів – вели мову Карл Більдт, міністр закордонних справ Швеції, котра головує в Євросоюзі, заступник держсекретаря США Джеймс Стайнберґ та Оллі Рен, комісар в справах розширення Євросоюзу.

Міжнародні представники неодноразово заявляли, що необхідно ухвалити нову конституцію Боснії і Герцеґовини, яка надасть центральним органам ширші повноваження, тобто, можливість впливати на економічні й політичні процеси на території цілої держави.

Подолати політичний застій

Карл Більдт та Джеймс Стайнберґ у зверненні до громадян зазначили, що вони прибули з метою подолати політичний застій у країні.

Більшість громадян бажає жити в стабільній державі, котра всім буде гарантувати основні права й свободи. Проте сербські керівники стверджують, що централізована держава обмежить права сербського народу. У цьому суть проблеми.

Політичні лідери трьох народів традиційно звинувачують один одного. Боснію і Герцеґовину від поділу на дві або й три національні держави зберегло міжнародне співтовариство на мирній конференції в Дейтоні 1995 року. Тому деякі оглядачі висловлювали сподівання, що нинішня зустріч стане продовженням дейтонського процесу.

А Марко Прелец, керiвник балканського вiддiлу Мiжнародної кризової групи, попереджає, що треба реально дивитися на ситуацiю.

«Дуже важливо не допустити, щоб конфлiкт мiж сербами та мiжнародним представником Валентином Iнцком з Австрiї став конфлiктом мiж сербами й державою. За таких обставин досягти хоча б однiєї домовленостi важливіше вiд того, чого саме стосується домовленiсть», – каже Прелец.

Згідно з повідомленнями, розмови будуть продовжені 19 й 20 жовтня. Говорити про успiх передчасно. Водночас не можна говорити і про провал переговорiв.

(Белград – Прага – Київ)