Більше половини українців низько оцінюють рівень знань, які дає сучасна школа. Це показало дослідження, проведене Інститутом Горшеніна. Хорошої думки про якість освіти лише третина опитаних.
Оцінка школі
За останні чотири роки фінансування української освіти збільшилося втричі – з 18 до 66 мільярдів гривень, наголосив Президент України Віктор Ющенко. «Про прогрес у школі, про статус учителя не можна говорити, якщо не давати належного фінансування. Але й говорити лише про фінанси, якщо вони падають на нереформований простір, було б великою помилкою. І тому ми задумали проведення реформи в сфері освіти». Саме прозоре тестування учнів, які закінчують середню школу і мають бажання навчатися у вищій школі, є дуже важливим досягненням, зазначив Віктор Ющенко.
Незважаючи на збільшення фінансування освіти, професія вчителя вважається непрестижною. Про це свідчать результати опитування, яке провів Інститут Горшеніна. Якість освіти, яку дає школа, 59 % респондентів вважають незадовільною, говорить співробітник Інституту Олена Дяченко. «Люди без ентузіазму оцінюють престижність професії вчителя. Батьки досі чекають, що школа даватиме не лише освіту, а й виховання. Саме це сподівання українці відзначали, як таке, що школа не виправдовує».
Правильний напрямок
Необов’язково спеціалізована шкільна освіта (зокрема, гуманітарного напрямку) краща, ніж звичайна середня школа. У цьому переконана киянка Ганна, молодша сестра якої навчається саме в ліцеї. Просто усе залежить не стільки від навчального закладу, скільки від самих учнів та їхнього бажання навчатися. «Усе залежить від мотивування конкретної дитини конкретними батьками в конкретному навчальному закладі. Після вступу із середньої школи до ліцею моїй сестрі було дуже важко. Їй довелося за дуже короткий строк вийти на той рівень, який потрібен. Але зараз я просто дивуюся, чого може досягти моя сестра, якщо її правильно направити й мобілізувати».
Сучасні учні, починаючи з молодших класів, буквально потопають у морі інформації, яку вони отримують у школі, каже Юлія, вчителька англійської мови однієї з гімназій Києва. З огляду на це, вчителю необхідно приділяти більше уваги кожному учневі, щоб швидше віднайти природжені здібності школяра. До того ж, на її думку, школярів варто переводити на іншу систему оцінювання знань. «Школи треба переводити на ту систему оцінювання, яка є в університетах. Наприклад, мені, як молодому спеціалісту, дуже важко перебудуватися з Болонського процесу і зі 100-бальної системи на 12-бальну. Та й першокурсникам у ВНЗ буде легше розібратися, маючи ту ж систему оцінювання».
Підготовка до ВНЗ
Цього року 400 тисяч випускників забажали стати студентами вищих навчальних закладів в Україні, повідомив Радіо Свобода заступник міністра освіти України Тарас Фініков. Половина абітурієнтів подала свої документи більше ніж у 10 закладів. Тож, охочих навчатися вдосталь.
Олеся, випускниця однієї з шепетівських шкіл на Хмельниччині, навчається на першому курсі КНУ імені Шевченка. Стати студенткою омріяного вузу їй допомогла срібна медаль, каже дівчина; проте той обсяг знань, який старшокласник одержує у школі, для вступу до престижного вузу недостатній. «Підготовка до вступу вже йде в кінці 11-го класу. Я гадаю, що треба її починати значно раніше. У школі приблизно з 10-го класу зазвичай йде поділ на різні напрямки: гуманітарний, економічний тощо. Цей поділ потрібний раніше, учні мають визначатися класу з 8-го», – вважає першокурсниця.
Шкільна програма учнів старших класів перевантажена загальноосвітніми предметами, натомість мало профільних дисциплін, вважає також і президент Асоціації керівників шкіл, член колегії Міністерства освіти і науки Олена Онаць. «У дітей повинно бути більше права вибору. Обов’язкових предметів має бути менше, а предметів на вибір – більше»,– переконана вона.
Шкільний рівень підготовки абітурієнтів і студентів-першокурсників заслабкий, вважає директор Інституту журналістики Володимир Різун. «Володіння українською мовою, історією України - тобто тими дисциплінами, які вивчаються в школі, недостатнє. Хотілося б, щоб діти приходили до ВНЗ, повністю опанувавши програму. Виходить, ми маємо витрачати час, на те, що вони не встигли чи не змогли вивчити в школі».
Поки в Україні продовжують ламати списи навколо якості середньої та вищої освіти, кількість вищих навчальних закладів у державі сягає тисячі. Тільки статус національних мають в Україні 93 університети. А на кожну тисячу населення припадає в середньому сорок студентів.
За останні чотири роки фінансування української освіти збільшилося втричі – з 18 до 66 мільярдів гривень, наголосив Президент України Віктор Ющенко. «Про прогрес у школі, про статус учителя не можна говорити, якщо не давати належного фінансування. Але й говорити лише про фінанси, якщо вони падають на нереформований простір, було б великою помилкою. І тому ми задумали проведення реформи в сфері освіти». Саме прозоре тестування учнів, які закінчують середню школу і мають бажання навчатися у вищій школі, є дуже важливим досягненням, зазначив Віктор Ющенко.
Незважаючи на збільшення фінансування освіти, професія вчителя вважається непрестижною. Про це свідчать результати опитування, яке провів Інститут Горшеніна. Якість освіти, яку дає школа, 59 % респондентів вважають незадовільною, говорить співробітник Інституту Олена Дяченко. «Люди без ентузіазму оцінюють престижність професії вчителя. Батьки досі чекають, що школа даватиме не лише освіту, а й виховання. Саме це сподівання українці відзначали, як таке, що школа не виправдовує».
Правильний напрямок
Необов’язково спеціалізована шкільна освіта (зокрема, гуманітарного напрямку) краща, ніж звичайна середня школа. У цьому переконана киянка Ганна, молодша сестра якої навчається саме в ліцеї. Просто усе залежить не стільки від навчального закладу, скільки від самих учнів та їхнього бажання навчатися. «Усе залежить від мотивування конкретної дитини конкретними батьками в конкретному навчальному закладі. Після вступу із середньої школи до ліцею моїй сестрі було дуже важко. Їй довелося за дуже короткий строк вийти на той рівень, який потрібен. Але зараз я просто дивуюся, чого може досягти моя сестра, якщо її правильно направити й мобілізувати».
Сучасні учні, починаючи з молодших класів, буквально потопають у морі інформації, яку вони отримують у школі, каже Юлія, вчителька англійської мови однієї з гімназій Києва. З огляду на це, вчителю необхідно приділяти більше уваги кожному учневі, щоб швидше віднайти природжені здібності школяра. До того ж, на її думку, школярів варто переводити на іншу систему оцінювання знань. «Школи треба переводити на ту систему оцінювання, яка є в університетах. Наприклад, мені, як молодому спеціалісту, дуже важко перебудуватися з Болонського процесу і зі 100-бальної системи на 12-бальну. Та й першокурсникам у ВНЗ буде легше розібратися, маючи ту ж систему оцінювання».
Підготовка до ВНЗ
Цього року 400 тисяч випускників забажали стати студентами вищих навчальних закладів в Україні, повідомив Радіо Свобода заступник міністра освіти України Тарас Фініков. Половина абітурієнтів подала свої документи більше ніж у 10 закладів. Тож, охочих навчатися вдосталь.
Олеся, випускниця однієї з шепетівських шкіл на Хмельниччині, навчається на першому курсі КНУ імені Шевченка. Стати студенткою омріяного вузу їй допомогла срібна медаль, каже дівчина; проте той обсяг знань, який старшокласник одержує у школі, для вступу до престижного вузу недостатній. «Підготовка до вступу вже йде в кінці 11-го класу. Я гадаю, що треба її починати значно раніше. У школі приблизно з 10-го класу зазвичай йде поділ на різні напрямки: гуманітарний, економічний тощо. Цей поділ потрібний раніше, учні мають визначатися класу з 8-го», – вважає першокурсниця.
Шкільна програма учнів старших класів перевантажена загальноосвітніми предметами, натомість мало профільних дисциплін, вважає також і президент Асоціації керівників шкіл, член колегії Міністерства освіти і науки Олена Онаць. «У дітей повинно бути більше права вибору. Обов’язкових предметів має бути менше, а предметів на вибір – більше»,– переконана вона.
Шкільний рівень підготовки абітурієнтів і студентів-першокурсників заслабкий, вважає директор Інституту журналістики Володимир Різун. «Володіння українською мовою, історією України - тобто тими дисциплінами, які вивчаються в школі, недостатнє. Хотілося б, щоб діти приходили до ВНЗ, повністю опанувавши програму. Виходить, ми маємо витрачати час, на те, що вони не встигли чи не змогли вивчити в школі».
Поки в Україні продовжують ламати списи навколо якості середньої та вищої освіти, кількість вищих навчальних закладів у державі сягає тисячі. Тільки статус національних мають в Україні 93 університети. А на кожну тисячу населення припадає в середньому сорок студентів.
| Чи влаштовують Вас ті знання, які Ваша дитина отримує в школі? Як би Ви охарактеризували нинішню систему освіти у середній школі? | |
| Тамара, медсестра: Зараз усе залежить від зарплати вчителя, тому дуже велика корупція в школах. Думаю, що раніше вчителями ставали за покликанням, а зараз – немає куди вступити, тоді йду до педагогічного. | |
| Володимир, лікар: Раніше людину змушували думати. А зараз інтелект не розвивають, навпаки, вся освітня програма спрямована на спрощення і на вибір одного правильного варіанту з чотирьох. | |
| Галина, пенсіонерка: Не задовольняє мене шкільна освіта. У мене троє дітей, то доводиться всі підручники купувати, їх весь час не вистачає, а знання діти отримують посередні. | |
| Микола, бізнесмен: Реформа за реформою йде. Вчителі, на мою думку, цим не дуже задоволені. Уряд вимоги виставляє, а втілювати їх не встигають. | |
| Аліна, вчитель молодших класів: Рівень освіти залежить від конкретної школи й учителя. | |
