Прага – Першу в цьому році Нобелівську премію – премію в галузі медицини – отримали американські вчені. Елізабет Блекберн, Джек Шостак і Керол Ґрайдер нагородженні за дослідження в галузях ракових захворювань, старіння і продовження людської молодості.
Нобелівську премію з фізіології та медицини вручили у Каролінському інституті Стокгольма. Лауреатів оголосив Йоран Ганссон, секретар Нобелівського комітету: «Нобелівський комітет Каролінського інституту вирішив нагородити Нобелівською премією-2009 із фізіології чи медицини Елізабет Блекберн, Керол Ґрайдер та Джека Шостака за відкриття механізму захисту хромосом теломерами і ензимом теломеразою».
В офіційній заяві інституту мовиться, що американські вчені розв’язали одну з найбільших проблем в галузі біології. За відкриття вони отримають 10 мільйонів шведських крон, це майже півтора мільйона доларів.
Теломери – це структури на кінцях хромосом, які, серед іншого, відіграють важливу роль у процесах старіння організму; ензим теломераза, який відновлює вкорочені після поділів клітини теломери, може допомогти боротися зі старінням, а в ракових процесах може і заохочувати, і зупиняти їх.
Елізабет Блекберн, за походженням австралійка, працює нині в Каліфорнійському університеті, Джек Шостак, британець за походженням, – у Медичному інституті імені Гаварда Г’юза, в головній лікарні штату Масачусетс і в Гарвардському університеті. А американка Керол Ґрайдер працює в Університеті імені Джонза і Гопкінза.
Нинішнє відкриття радянські вчені припускали ще в 1970-х роках, але не довели
Проблему старіння вчені всього світу намагаються дослідити вже багато десятків років. І, як розповів в інтерв’ю Радіо Свобода академік Академії медичних наук України, член-кореспондент НАН України та Академії наук Росії Геннадій Бутенко, гіпотезу, яку нині довели американські вчені, ще в 1970-х роках оприлюднив російський тоді ще аспірант, а нині провідний геронтолог Олексій Оловніков.
«На 12-му Конгресі геронтологів у 1972 році в Києві, – розповідає Геннадій Бутенко, – Олексій Оловніков висловив таку гіпотезу, але не довів її експериментально. А от ці люди, які сьогодні отримали Нобелівську премію, показали, що дійсно такі кінцеві структури на хромосомах існують, і вони захищають хромосому при поділі. Це дуже цікаве явище, але воно не вичерпує ні процесу старіння, ні процесу канцерогенезу злоякісних пухлин».
Минулого року Нобелівську премію із медицини отримали науковці Гаральд цур Гаузен за відкриття в галузі папіломавірусів людини та Франсуаза Барре-Сінуссі і Люк Монтаньє за відкриття вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ).
Нобелівські премії вручаються з 1901 року у Стокгольмі в Швеції. Цього року, крім нагороди в галузі медицини, премії отримають фахівці з фізики, хімії, літератури, а також засновану пізніше премію з економіки. Лауреата Нобелівської премії миру оголосять 9 жовтня в Осло, столиці Норвегії.
(Прага – Київ)
В офіційній заяві інституту мовиться, що американські вчені розв’язали одну з найбільших проблем в галузі біології. За відкриття вони отримають 10 мільйонів шведських крон, це майже півтора мільйона доларів.
Теломери – це структури на кінцях хромосом, які, серед іншого, відіграють важливу роль у процесах старіння організму; ензим теломераза, який відновлює вкорочені після поділів клітини теломери, може допомогти боротися зі старінням, а в ракових процесах може і заохочувати, і зупиняти їх.
Елізабет Блекберн, за походженням австралійка, працює нині в Каліфорнійському університеті, Джек Шостак, британець за походженням, – у Медичному інституті імені Гаварда Г’юза, в головній лікарні штату Масачусетс і в Гарвардському університеті. А американка Керол Ґрайдер працює в Університеті імені Джонза і Гопкінза.
Нинішнє відкриття радянські вчені припускали ще в 1970-х роках, але не довели
Проблему старіння вчені всього світу намагаються дослідити вже багато десятків років. І, як розповів в інтерв’ю Радіо Свобода академік Академії медичних наук України, член-кореспондент НАН України та Академії наук Росії Геннадій Бутенко, гіпотезу, яку нині довели американські вчені, ще в 1970-х роках оприлюднив російський тоді ще аспірант, а нині провідний геронтолог Олексій Оловніков.
«На 12-му Конгресі геронтологів у 1972 році в Києві, – розповідає Геннадій Бутенко, – Олексій Оловніков висловив таку гіпотезу, але не довів її експериментально. А от ці люди, які сьогодні отримали Нобелівську премію, показали, що дійсно такі кінцеві структури на хромосомах існують, і вони захищають хромосому при поділі. Це дуже цікаве явище, але воно не вичерпує ні процесу старіння, ні процесу канцерогенезу злоякісних пухлин».
Минулого року Нобелівську премію із медицини отримали науковці Гаральд цур Гаузен за відкриття в галузі папіломавірусів людини та Франсуаза Барре-Сінуссі і Люк Монтаньє за відкриття вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ).
Нобелівські премії вручаються з 1901 року у Стокгольмі в Швеції. Цього року, крім нагороди в галузі медицини, премії отримають фахівці з фізики, хімії, літератури, а також засновану пізніше премію з економіки. Лауреата Нобелівської премії миру оголосять 9 жовтня в Осло, столиці Норвегії.
(Прага – Київ)