Прага – Європейські газети продовжують досліджувати невичерпну тему газових стосунків Росії та Європи, де завжди є місце для особливої позиції України. Оглядачі також звертають увагу на те, що євроінтеграційні успіхи України залежать від двох поточних факторів – результатів парламентських виборів у Німеччині і референдуму щодо Лісабонської угоди в Ірландії. Низка видань також інформує про те, що нові готелі в Києві все ж, як виглядає, не виростуть у Бабиному Яру, місці жахливого мордування євреїв і українців. Низка впливових видань Європи помістили рецензії на спектакль Лондонського королівського Шекспірівського театру про український Голодомор.
Жодного дня не обходиться без згадування у європейській пресі про газові проблеми та місце у них України. Так і сьогодні лондонська «Таймз» інформує про втручання британського уряду в справи британської енергетичної компанії «Кадоґан Петролеум». Вона має серйозні проблеми з української владою, яка ліквідовує ліцензії «Кадоґан» на право газовидобутку в Україні. Лондонська газета також інформує, що «британський посол у Києві і представник ЄБРР звернулися до Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко з невідкладним проханням втрутитися у цю справу». «Таймз» також висвітлює фінансові проблеми «Кадоґан Петролеум» та судові суперечки з українською державною газовою компанією, яка висунула позов до «Кадоґан» з метою відібрати у британців дві ліцензії на газовидобуток в Україні.
Із України беруть приклад у всій Європі. Низка країн, як повідомляє російське видання «Комерсант», – Німеччина, Італія, Туреччина – не лише не добирають передбачені контрактом із російським «Газпромом» об’єми закупленого блакитного палива з Росії, але й не бажають платити за недобір передбачені контрактами штрафи. Всі західні компанії посилаються при цьому на приклад України, котрій уряд Володимира Путіна дозволив не платити штрафи в аналогічній ситуації. Московське видання також наголошує, що «Газпром» не збирається прощати західним газовим споживачам несплату за недобір блакитного палива, бо суми цих штрафів сьогодні вже складають близько 3 мільярдів доларів.
Низка європейських газет інформують про перемогу коаліції правих Німеччини на чолі з Анґелою Меркель на недільних парламентських виборах, де блок ХДС/ХСС набрав до 34 відсотків голосів. Хоча оглядачі відзначають, що, незважаючи на перемогу над соціал-демократами, блок ХДС/ХСС все ж залишається «політично вразливим», бо змушений шукати спільників для формування уряду. Про це пише сьогодні британська «Ґардіан» та інші газети. Британський оглядач, зокрема, нагадує, що команда Меркель ішла на ці вибори з низкою «ні», це стосується й можливості розширення участі Бундесверу в Афганістані, вступу до ЄС Туреччини, членства в НАТО України та Грузії, хитрої позиції Німеччини щодо Ірану та іншого. Експерти також нагадують, що можлива спілка з «вільними демократами», які набрала понад 14 відсотків, змусить Меркель дещо переглянути своє ставлення до багатьох «зовнішньополітичних «ні», бо, наприклад, «вільні демократи» у своїй довгостроковій програмі чітко виступили за членство України в ЄС і НАТО. Та ж «Гардіан» не виключає певного перегляду урядом Меркель політики Німеччини щодо Росії.
Ще одне впливове британське видання – «Індепендент» – відзначає, що «ніщо так не заважає розширенню ЄС у східному напрямку, як відсутність загальної згоди в ЄС щодо Лісабонської угоди» і сподівається, що цієї п’ятниці Ірландія, яка у 2008 році сказала драматичне «ні», цього разу зніме свої заперечення на референдумі щодо Лісабонської угоди. Газета критикує позицію Німеччини, котра «як молитву, повторювала заклинання «ніякого розширення без Лісабона», і додає, що це сприяло «тривалому існуванню своєрідної чорної діри на східному кордоні ЄС з Україною і Туреччиною».
Низка європейських газет повідомляють сьогодні, що влада Києва в особі мера Леоніда Черновецького все ж заборонила будівництво готелів до Євро-2012 у районі Бабиного Яру, де нацисти у роки Другої світової замордували десятки тисяч євреїв. Зокрема, польська «Жечпосполита» наголошує, що «мер столиці України Черновецький використав своє право вето і заборонив столичному урядові будівництво в меморіальній зоні, де лежать останки до 60 тисяч євреїв, українців, поляків, ромів, котрі стали жертвами нацизму в 1943 році».
Низка британських видань оприлюднили рецензії на нові постановки Лондонського королівського Шекспірівського театру і серед перших названо драму українки Наталії Ворожбит «Зерносховище». «Таймз» пише, що п’єса Наталії Ворожбит про «організований Москвою голод 1932-33 років в Україні... сколихнула лондонців». Правда, яку дає спектакль «Зерносховище» про Голодомор, пише «Таймз», «перетнула європейські кордони», і тепер уже Європа ніколи не забуде ні церкву, яку більшовицькі атеїсти перетворили в українському селі в зерносховище, ні «катастрофічних атак Сталіна» на українських землеробів, «куркулів». Автор рецензії в «Таймз» Бенедикт Найтінґейл особливо наголосив на тому, що для нього самого дуже пам'ятною стала сцена спектаклю «Зерносховище», коли «напівмертвих від голоду українських селян тренують для пісні з посмішкою перед зустріччю з американською делегацією». Газета називає постанову п’єси Наталії Врожбит британським режисером і директором Лондонського королівського шекспірівського театру Майклом Бойдом такою, «котра стала проривом через європейські кордони».
(Прага – Київ)
Із України беруть приклад у всій Європі. Низка країн, як повідомляє російське видання «Комерсант», – Німеччина, Італія, Туреччина – не лише не добирають передбачені контрактом із російським «Газпромом» об’єми закупленого блакитного палива з Росії, але й не бажають платити за недобір передбачені контрактами штрафи. Всі західні компанії посилаються при цьому на приклад України, котрій уряд Володимира Путіна дозволив не платити штрафи в аналогічній ситуації. Московське видання також наголошує, що «Газпром» не збирається прощати західним газовим споживачам несплату за недобір блакитного палива, бо суми цих штрафів сьогодні вже складають близько 3 мільярдів доларів.
Низка європейських газет інформують про перемогу коаліції правих Німеччини на чолі з Анґелою Меркель на недільних парламентських виборах, де блок ХДС/ХСС набрав до 34 відсотків голосів. Хоча оглядачі відзначають, що, незважаючи на перемогу над соціал-демократами, блок ХДС/ХСС все ж залишається «політично вразливим», бо змушений шукати спільників для формування уряду. Про це пише сьогодні британська «Ґардіан» та інші газети. Британський оглядач, зокрема, нагадує, що команда Меркель ішла на ці вибори з низкою «ні», це стосується й можливості розширення участі Бундесверу в Афганістані, вступу до ЄС Туреччини, членства в НАТО України та Грузії, хитрої позиції Німеччини щодо Ірану та іншого. Експерти також нагадують, що можлива спілка з «вільними демократами», які набрала понад 14 відсотків, змусить Меркель дещо переглянути своє ставлення до багатьох «зовнішньополітичних «ні», бо, наприклад, «вільні демократи» у своїй довгостроковій програмі чітко виступили за членство України в ЄС і НАТО. Та ж «Гардіан» не виключає певного перегляду урядом Меркель політики Німеччини щодо Росії.
Ще одне впливове британське видання – «Індепендент» – відзначає, що «ніщо так не заважає розширенню ЄС у східному напрямку, як відсутність загальної згоди в ЄС щодо Лісабонської угоди» і сподівається, що цієї п’ятниці Ірландія, яка у 2008 році сказала драматичне «ні», цього разу зніме свої заперечення на референдумі щодо Лісабонської угоди. Газета критикує позицію Німеччини, котра «як молитву, повторювала заклинання «ніякого розширення без Лісабона», і додає, що це сприяло «тривалому існуванню своєрідної чорної діри на східному кордоні ЄС з Україною і Туреччиною».
Низка європейських газет повідомляють сьогодні, що влада Києва в особі мера Леоніда Черновецького все ж заборонила будівництво готелів до Євро-2012 у районі Бабиного Яру, де нацисти у роки Другої світової замордували десятки тисяч євреїв. Зокрема, польська «Жечпосполита» наголошує, що «мер столиці України Черновецький використав своє право вето і заборонив столичному урядові будівництво в меморіальній зоні, де лежать останки до 60 тисяч євреїв, українців, поляків, ромів, котрі стали жертвами нацизму в 1943 році».
Низка британських видань оприлюднили рецензії на нові постановки Лондонського королівського Шекспірівського театру і серед перших названо драму українки Наталії Ворожбит «Зерносховище». «Таймз» пише, що п’єса Наталії Ворожбит про «організований Москвою голод 1932-33 років в Україні... сколихнула лондонців». Правда, яку дає спектакль «Зерносховище» про Голодомор, пише «Таймз», «перетнула європейські кордони», і тепер уже Європа ніколи не забуде ні церкву, яку більшовицькі атеїсти перетворили в українському селі в зерносховище, ні «катастрофічних атак Сталіна» на українських землеробів, «куркулів». Автор рецензії в «Таймз» Бенедикт Найтінґейл особливо наголосив на тому, що для нього самого дуже пам'ятною стала сцена спектаклю «Зерносховище», коли «напівмертвих від голоду українських селян тренують для пісні з посмішкою перед зустріччю з американською делегацією». Газета називає постанову п’єси Наталії Врожбит британським режисером і директором Лондонського королівського шекспірівського театру Майклом Бойдом такою, «котра стала проривом через європейські кордони».
(Прага – Київ)