Івано-Франківськ – Одним з семи природних чудес України визнаний Дністровський каньйон. Через ці «ворота» туристи в’їжджають у край Карпат. Все популярнішим стає відпочинок саме на Дністрі. Громадська організація взялася за його популяризацію і впорядкування. Розумно слід поєднати розвиток туризму і збереження унікального довкілля.
За останні 25 років Оксана Корінчук на море їздила раз. Визнає лише активний відпочинок. Захоплення туризмом розпочиналося з зимових Карпат, потім додалися водні маршрути озерами Волині, Полісся, Прип’яттю, рафтинг на Дністрі. Каже, що це особливі відчуття.
«Якщо ти їздиш на річку і бачиш її з берега, це зовсім інше, ніж ти бачиш її зсередини. Коли ти пливеш, то так чудово навколо тебе, і ти розчиняєшся в тій річці. Це враження незабутні», – розповідає з захопленням.
Оксана додає, що зараз яких лиш плавзасобів не побачиш на Дністрі – від великих барж до маленьких надувних човнів і навіть камер від коліс вантажівок. Такий туризм набуває все більшої популярності.
«Крім Карпат на Прикарпатті є ще Дністер»
Так сказав п’ять років тому керівник клубу мандрівників «Золоте руно» з Городенки Сергій Дідич. Спочатку це було об’єднання любителів сплавляння по Дністру. Та потім заговорили і про те, що на цій ріці є древній Галич, на Городенківщині і Тлумаччині – карстові печери, схили для любителів дельтапланеризму, залишки середньовічних замків у Раковці і Чернелиці. Створили туристично-інформаційний центр «Дністровський каньйон», розробили відповідну програму розвитку туризму в цьому регіоні. Адже важливо популяризувати це все, щоб туристи знали і прийшли на Придністров’я, – каже Сергій Дідич.
«Є пласт історичний багатий, є великий пласт культурний, майже ідеальні умови для рекреаційного відпочинку і оздоровлення: м’який клімат, теплий, велика кількість лісу попри Дністер, люди, які хочуть активно провести свій час. Туристи-водники, піші, веломаршрути – поле діяльності майже необмежене. Довжина каньйону 250 кілометрів», – наголошує Сергій.
Близькість до природи, чисті береги і збереження автентичності
За підтримки програми МАТРА КАП Посольства Королівства Нідерландів клуб мандрівників «Золоте Руно» спільно з Регіональним туристично-інформаційним центром і управлінням туризму облдержадміністрації виконували еко-проект «Чисті береги Дністра». Провели кілька екологічних акцій з прибирання сміття на берегах річки. Облаштували зупинки для туристів біля сіл Репужинці та Кунисівці, а також місця для відпочинку. Виготовили інформаційні табло з правилам поведінки у Дністровському каньйоні, які під час туристичного сезону встановлюють у місцях стоянок туристів та на початку сплавів у селі Незвисько. Хоча одноразовими акціями людей не переконаєш, що за чистоту відповідальні всі, – каже Сергій Дідич. І всім дбати про те, що дано природою та історією.
«Більшість людей, які до нас приїжджають, кажуть: не змінюйте нічого. Євроремонти не робіть у своїх будинках. Живіть, як живете. Збережіть свою автентичність, свою специфіку – і до вас люди підуть, попливуть, приїдуть».
Гроші пливуть рікою і попри людей
Для туристів Дністер – це краса. Для людей, які тут живуть, – це можливість заробити реальні гроші. Виробляючи екологічно чисту продукцію, приймаючи туристів. Не виїжджаючи на заробітки. Наразі на Городенківщині кажуть: «гроші попри нас пливуть». У районі фактично відсутня туристична інфраструктура: нема готелів, кафе з традиційною покутською кухнею, якісних доріг. Нема цілісної програми розвитку регіону, під яку виділялись би бодай якісь кошти. Розвивати туризм тут треба, наголошує начальник обласної екологічної інспекції Ігор Яківчук, але при цьому виважено і розумно.
«Потрібно розмежувати території, визначити, які є природозаповідними, які для господарської діяльності, які мають рекреаційне призначення. Провести громадські слухання, узгодити з громадами сіл, урегулювати ці питання. Це надзвичайно важливо: розвивати регіон, не шкодячи довкіллю», – каже Ігор Яківчук.
Береги Дністра на Тернопільщині – це національний парк, в Івано-Франківській області – регіональний ландшафтно-природний. Рішення про його створення ухвалене ще у 1993 році. Та до цього часу нема ні чітко визначених меж заповідних територій, ні відповідальних осіб.
(Івано-Франківськ – Київ – Прага)
«Якщо ти їздиш на річку і бачиш її з берега, це зовсім інше, ніж ти бачиш її зсередини. Коли ти пливеш, то так чудово навколо тебе, і ти розчиняєшся в тій річці. Це враження незабутні», – розповідає з захопленням.
Оксана додає, що зараз яких лиш плавзасобів не побачиш на Дністрі – від великих барж до маленьких надувних човнів і навіть камер від коліс вантажівок. Такий туризм набуває все більшої популярності.
«Крім Карпат на Прикарпатті є ще Дністер»
Так сказав п’ять років тому керівник клубу мандрівників «Золоте руно» з Городенки Сергій Дідич. Спочатку це було об’єднання любителів сплавляння по Дністру. Та потім заговорили і про те, що на цій ріці є древній Галич, на Городенківщині і Тлумаччині – карстові печери, схили для любителів дельтапланеризму, залишки середньовічних замків у Раковці і Чернелиці. Створили туристично-інформаційний центр «Дністровський каньйон», розробили відповідну програму розвитку туризму в цьому регіоні. Адже важливо популяризувати це все, щоб туристи знали і прийшли на Придністров’я, – каже Сергій Дідич.
«Є пласт історичний багатий, є великий пласт культурний, майже ідеальні умови для рекреаційного відпочинку і оздоровлення: м’який клімат, теплий, велика кількість лісу попри Дністер, люди, які хочуть активно провести свій час. Туристи-водники, піші, веломаршрути – поле діяльності майже необмежене. Довжина каньйону 250 кілометрів», – наголошує Сергій.
Близькість до природи, чисті береги і збереження автентичності
За підтримки програми МАТРА КАП Посольства Королівства Нідерландів клуб мандрівників «Золоте Руно» спільно з Регіональним туристично-інформаційним центром і управлінням туризму облдержадміністрації виконували еко-проект «Чисті береги Дністра». Провели кілька екологічних акцій з прибирання сміття на берегах річки. Облаштували зупинки для туристів біля сіл Репужинці та Кунисівці, а також місця для відпочинку. Виготовили інформаційні табло з правилам поведінки у Дністровському каньйоні, які під час туристичного сезону встановлюють у місцях стоянок туристів та на початку сплавів у селі Незвисько. Хоча одноразовими акціями людей не переконаєш, що за чистоту відповідальні всі, – каже Сергій Дідич. І всім дбати про те, що дано природою та історією.
«Більшість людей, які до нас приїжджають, кажуть: не змінюйте нічого. Євроремонти не робіть у своїх будинках. Живіть, як живете. Збережіть свою автентичність, свою специфіку – і до вас люди підуть, попливуть, приїдуть».
Гроші пливуть рікою і попри людей
Для туристів Дністер – це краса. Для людей, які тут живуть, – це можливість заробити реальні гроші. Виробляючи екологічно чисту продукцію, приймаючи туристів. Не виїжджаючи на заробітки. Наразі на Городенківщині кажуть: «гроші попри нас пливуть». У районі фактично відсутня туристична інфраструктура: нема готелів, кафе з традиційною покутською кухнею, якісних доріг. Нема цілісної програми розвитку регіону, під яку виділялись би бодай якісь кошти. Розвивати туризм тут треба, наголошує начальник обласної екологічної інспекції Ігор Яківчук, але при цьому виважено і розумно.
«Потрібно розмежувати території, визначити, які є природозаповідними, які для господарської діяльності, які мають рекреаційне призначення. Провести громадські слухання, узгодити з громадами сіл, урегулювати ці питання. Це надзвичайно важливо: розвивати регіон, не шкодячи довкіллю», – каже Ігор Яківчук.
Береги Дністра на Тернопільщині – це національний парк, в Івано-Франківській області – регіональний ландшафтно-природний. Рішення про його створення ухвалене ще у 1993 році. Та до цього часу нема ні чітко визначених меж заповідних територій, ні відповідальних осіб.
(Івано-Франківськ – Київ – Прага)