Донецьк – Днями Донецька міська рада ухвалила провести в школах міста «Уроки історичної правди». За словами депутатів, шкільні підручники з історії України містять багато неперевіреної інформації, яка, мовляв, прищеплює дітям хибні цінності. Також донецька влада пропонує вилучити всі суперечливі питання історії України із зовнішнього незалежного оцінювання.
Донецька міська рада різко критикує шкільні підручники з історії України. Розглянувши аналіз підручників, який провело управління освіти із залученням провідних педагогів міста, депутати ухвалили рішення про «фальсифікацію історії» під час її вивчення в школі. Міськрада вважає, що інформація в дитячих підручниках подається однобічно, тенденційно і цілеспрямовано «роз’єднує націю».
Щоб змінити ситуацію на краще, з її погляду, донецька влада започатковує проведення у місті спеціальних семінарів для викладачів, які потім читатимуть дітям курс «історичної правди», а також навчатимуть їх критичному сприйняттю інформації.
Депутати мають цілий перелік «фальсифікацій історії», знайдених у підручниках. Претензії стосуються в основному питань української державності та національної ідеї.
Наприклад, робоча група вважає, що некоректно називати українцями населення Київської Русі, що Гетьманщина і Запорізька Січ не були державами. Депутати обурені тим, що у підручнику для 5 класу під час висвітлення подій Помаранчевої революції використані фотоматеріали лише однієї сторони. Донецька міськрада закликає Міністерство освіти вилучити із зовнішнього незалежного оцінювання подібні суперечливі питання.
Політикування чи «захист власної думки»
Директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міносвіти України Олександр Удод вважає це рішення емоційним і політичним. «Це є зразком політичного втручання в освіту, причому незаконного. Це суперечить положенням Конституції України і закону про освіту, де чітко написано, що навчально-виховний процес є вільним від втручання політичних сил», – наголошує він.
Та деякі донецькі педагоги бачать у рішенні міськради раціональне зерно. Завідувач навчальної частини донецької приватної школи «Альтаїр» Людмила Дем’янова каже, що зміни підуть на користь школярам, бо вони отримують змогу мати власну думку з деяких питань.
«П’ять років – і школяр виходить із тим історичним світоглядом, який потрібен Міністерству освіти. Його думка не турбує нікого. Дитині потрібно добре написати незалежне оцінювання, щоб вступити до вишу. Якщо дитина буде писати свою думку, а ця думка не збігається з відповіддю, вона не вступить до вишу. А захистити власний погляд дитина не може», – заявляє представник приватної школи.
«Україну врятує тільки спільна історія»
Водночас не всі представники донецької наукової громадськості вважають претензії міськради виправданими. Викладач історії Донецького національного університету Микола Чаплик від імені своїх колег виступає за пропаганду загальноукраїнських цінностей.
«Якщо у нас не буде спільної історії, у нас не буде держави. Зшивання нації йде через історію. Бісмарк казав, що Німеччину не армія створила, а вчитель історії. Якщо в нас будуть спільні герої, спільні цінності, то ми будемо однаково дивитись на світ і на те, що ми хочемо від життя», – наголошує донецький історик.
Донецька влада ж тим часом звертається до Верховної Ради з проханням створити експертну групу, що має рецензувати посібники, рекомендовані до використання в школах. Єдине, на що сподіваються місцеві педагоги,– щоб це робили фахівці, які працюють із дітьми, професійні психологи й історики, а не політики.
(Донецьк – Прага – Київ)
Щоб змінити ситуацію на краще, з її погляду, донецька влада започатковує проведення у місті спеціальних семінарів для викладачів, які потім читатимуть дітям курс «історичної правди», а також навчатимуть їх критичному сприйняттю інформації.
Депутати мають цілий перелік «фальсифікацій історії», знайдених у підручниках. Претензії стосуються в основному питань української державності та національної ідеї.
Наприклад, робоча група вважає, що некоректно називати українцями населення Київської Русі, що Гетьманщина і Запорізька Січ не були державами. Депутати обурені тим, що у підручнику для 5 класу під час висвітлення подій Помаранчевої революції використані фотоматеріали лише однієї сторони. Донецька міськрада закликає Міністерство освіти вилучити із зовнішнього незалежного оцінювання подібні суперечливі питання.
Політикування чи «захист власної думки»
Директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міносвіти України Олександр Удод вважає це рішення емоційним і політичним. «Це є зразком політичного втручання в освіту, причому незаконного. Це суперечить положенням Конституції України і закону про освіту, де чітко написано, що навчально-виховний процес є вільним від втручання політичних сил», – наголошує він.
Та деякі донецькі педагоги бачать у рішенні міськради раціональне зерно. Завідувач навчальної частини донецької приватної школи «Альтаїр» Людмила Дем’янова каже, що зміни підуть на користь школярам, бо вони отримують змогу мати власну думку з деяких питань.
«П’ять років – і школяр виходить із тим історичним світоглядом, який потрібен Міністерству освіти. Його думка не турбує нікого. Дитині потрібно добре написати незалежне оцінювання, щоб вступити до вишу. Якщо дитина буде писати свою думку, а ця думка не збігається з відповіддю, вона не вступить до вишу. А захистити власний погляд дитина не може», – заявляє представник приватної школи.
«Україну врятує тільки спільна історія»
Водночас не всі представники донецької наукової громадськості вважають претензії міськради виправданими. Викладач історії Донецького національного університету Микола Чаплик від імені своїх колег виступає за пропаганду загальноукраїнських цінностей.
«Якщо у нас не буде спільної історії, у нас не буде держави. Зшивання нації йде через історію. Бісмарк казав, що Німеччину не армія створила, а вчитель історії. Якщо в нас будуть спільні герої, спільні цінності, то ми будемо однаково дивитись на світ і на те, що ми хочемо від життя», – наголошує донецький історик.
Донецька влада ж тим часом звертається до Верховної Ради з проханням створити експертну групу, що має рецензувати посібники, рекомендовані до використання в школах. Єдине, на що сподіваються місцеві педагоги,– щоб це робили фахівці, які працюють із дітьми, професійні психологи й історики, а не політики.
(Донецьк – Прага – Київ)