Івано-Франківськ – П’ять років тому Івано-Франківськ став знаменитим чи не на увесь світ. Яйце, кинуте студентом у тодішнього кандидата в Президента Віктора Януковича, звалило з ніг кремезного чоловіка і змінило хід президентських перегонів. Як склалася його доля? Як сьогодні івано-франківці оцінюють вчинок свого земляка? І чи правда, що за це поставили пам’ятник?
Ні, то неправда. Кам’яне яйце з фонтаном у центрі міста, навпроти Ратуші, подарували скульптори після одного з майстер-фестивалів за кілька років до того. Кажуть навіть, що то не яйце, а проросле зерно. Але довірливим туристам можуть до нього прив’язати і легендарне падіння Януковича, і подвиг студента-першокурсника Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Дмитра Романюка.
Тоді йому, синові декана економічного факультету, ця витівка могла дорогого коштувати. Була порушена кримінальна справа, яка передбачала позбавлення волі від 2 до 4 років. Та Янукович вибачив «несвідомому студенту». А згодом Дмитро говорив журналістам, що жодних репресій не відчував.
Як сприймає свій «яєчний замах» сьогодні, коли хлопцеві не 17, а вже 22 роки, з’ясувати не вдалося. Очевидно, бажаючих взяти інтерв’ю було багато, тож телефон відповідав: «Абонент не може прийняти ваш дзвінок. Надішліть SMS або зателефонуйте пізніше».
Була надія – і «все пропало»?
Дмитро Романюк після Майдану був членом «Нашої України», потім з неї вийшов. Судячи з інтерв’ю (а їх дав чимало), зараз розчарувався і в Ющенку, і в Тимошенко. У квітні заснував громадський рух «Нова країна». За півроку масовою ця організація не стала. А якщо і стала, то нічим про себе ще не заявила.
Як самі івано-франківці оцінюють той вчинок земляка?
– На той час позитивно, на цей час – під питанням. Була якась надія на те, що буде все супер, Україна заживе нормально.
– Мабуть, перепсував комусь всі плани, які могли бути здійснені з плачевнішим результатом. Всі схеми поламав. Бо такий потужний кандидат від яйця не мав би падати.
– Я це серйозно не сприймаю. Мені здається, це швидше гра. Можна було по-іншому протестувати.
– Негативно. Чому? На мою думку, це було штучно зроблено, підлаштовано. Тому тут ніякої слави. Це абсурд був.
– Нічого доброго він не зробив ні для кого. Хіба для себе зробив рекламу. І так само рекламу для Януковича.
– Я сприймаю, що це жарт. Ми розчаровані у владі, що нема добра в Україні і люди страждають без роботи. То ж це було даремно.
П’ять років «яєчному замаху». Хтось обурюється, хтось кепкує, а хтось розчаровано зітхає. І ніякого захоплення!
(Івано-Франківськ – Київ)
Тоді йому, синові декана економічного факультету, ця витівка могла дорогого коштувати. Була порушена кримінальна справа, яка передбачала позбавлення волі від 2 до 4 років. Та Янукович вибачив «несвідомому студенту». А згодом Дмитро говорив журналістам, що жодних репресій не відчував.
Як сприймає свій «яєчний замах» сьогодні, коли хлопцеві не 17, а вже 22 роки, з’ясувати не вдалося. Очевидно, бажаючих взяти інтерв’ю було багато, тож телефон відповідав: «Абонент не може прийняти ваш дзвінок. Надішліть SMS або зателефонуйте пізніше».
Була надія – і «все пропало»?
Дмитро Романюк після Майдану був членом «Нашої України», потім з неї вийшов. Судячи з інтерв’ю (а їх дав чимало), зараз розчарувався і в Ющенку, і в Тимошенко. У квітні заснував громадський рух «Нова країна». За півроку масовою ця організація не стала. А якщо і стала, то нічим про себе ще не заявила.
Як самі івано-франківці оцінюють той вчинок земляка?
– На той час позитивно, на цей час – під питанням. Була якась надія на те, що буде все супер, Україна заживе нормально.
– Мабуть, перепсував комусь всі плани, які могли бути здійснені з плачевнішим результатом. Всі схеми поламав. Бо такий потужний кандидат від яйця не мав би падати.
– Я це серйозно не сприймаю. Мені здається, це швидше гра. Можна було по-іншому протестувати.
– Негативно. Чому? На мою думку, це було штучно зроблено, підлаштовано. Тому тут ніякої слави. Це абсурд був.
– Нічого доброго він не зробив ні для кого. Хіба для себе зробив рекламу. І так само рекламу для Януковича.
– Я сприймаю, що це жарт. Ми розчаровані у владі, що нема добра в Україні і люди страждають без роботи. То ж це було даремно.
П’ять років «яєчному замаху». Хтось обурюється, хтось кепкує, а хтось розчаровано зітхає. І ніякого захоплення!
(Івано-Франківськ – Київ)