Лондон – Серед тем, яких торкається сьогодні європейська преса, привертають увагу публікації, присвячені майбутньому Росії, американсько-російським відносинам, а також Євросоюзу у світлі парламентських виборів у Німеччині, що відбудуться в неділю.
Британська газета ділових кіл Financial Times пише про російську «проблему 2012 року». Ця проблема полягає у нових президентських виборах у цій країні за менш ніж три роки. Ні Володимир Путін, ні Дмитро Медведєв не виключають своєї участі у тих перегонах. На думку щоденника, «російський політичний клас передчуває, що до розписаних наперед і гармонійних відносин між цією парою раптово впорскнули політичну конкуренцію». Справжня конкуренція Путіна і Медведєва була б підставою для серйозного занепокоєння. У статті мовиться: «Навіть якщо події не матимуть радикального розвитку, боротьба за владу між панами Путіним і Медведєвим могла б викликати руйнівні бюрократичні битви між урядовцями й олігархами, котрі можуть бути затягнуті до боротьби. Процес ухвалення політичних і економічних рішень може бути відкладений з поважними наслідками, якщо взяти до уваги проблеми Росії, включно з економічною кризою, експортом енергоносіїв, насильством на Кавказі і важкими стосунками із сусідами, зокрема Грузією та Україною».
Румунський щоденник România Liberă критикує США за відмову від планів розміщення протиракетного щита в Польщі й Чехії: «Обама – надто наївний, якщо вірить, що може «купити» добру волю росіян, зупинивши програму протиракетного щита... Росія вважає, що виграла, і тепер може почати посилювати тиск. В останні дні російські провідники заявили, що очікують від американців дальших поступок. Кілька днів тому Москва оголосила, що відмовиться від використання ракет «Іскандер» у калінінградському анклаві... Але вже вчора голова російського штабу Микола Макаров заявив, що із цього питання рішення не ухвалене. 2:0 на користь Москви. Відмова адміністрації Обами від протиракетного щита позбавила впевненості балтійські держави та Польщу в тому, що союзники виконають свої зобов’язання у випадку російської агресії. Вже не кажучи про бідних грузинів».
Фінська газета Kaleva пише, що федеральні вибори в Німеччині, які відбудуться в неділю, будуть надзвичайно важливими для всього Євросоюзу: «Із трьох найважливіших західноєвропейських держав прем’єр-міністр Великої Британії Ґордон Браун нині має дуже слабку політичну підтримку у своїй країні, і це впливає на його міжнародний вплив. Насправді, він уже не має ніякого впливу. Французький президент Ніколя Саркозі має багато енергії й амбіцій, але це також спрацьовує проти нього. Тому Німеччина і канцлер Меркель спромоглися спокійно й послідовно посилити свої позиції... І для Німеччини, і для Європи було б найкраще, якби ці вибори дали виразні підстави для лідерства або Меркель, або Штайнмаєра. Нова широка коаліція, звичайно, можлива, але для Німеччини це не є природньою формою правління, навіть якщо Меркель і одержить всю свободу дій і зробить членів свого уряду невидимими».
(Лондон – Прага – Київ)
Румунський щоденник România Liberă критикує США за відмову від планів розміщення протиракетного щита в Польщі й Чехії: «Обама – надто наївний, якщо вірить, що може «купити» добру волю росіян, зупинивши програму протиракетного щита... Росія вважає, що виграла, і тепер може почати посилювати тиск. В останні дні російські провідники заявили, що очікують від американців дальших поступок. Кілька днів тому Москва оголосила, що відмовиться від використання ракет «Іскандер» у калінінградському анклаві... Але вже вчора голова російського штабу Микола Макаров заявив, що із цього питання рішення не ухвалене. 2:0 на користь Москви. Відмова адміністрації Обами від протиракетного щита позбавила впевненості балтійські держави та Польщу в тому, що союзники виконають свої зобов’язання у випадку російської агресії. Вже не кажучи про бідних грузинів».
Фінська газета Kaleva пише, що федеральні вибори в Німеччині, які відбудуться в неділю, будуть надзвичайно важливими для всього Євросоюзу: «Із трьох найважливіших західноєвропейських держав прем’єр-міністр Великої Британії Ґордон Браун нині має дуже слабку політичну підтримку у своїй країні, і це впливає на його міжнародний вплив. Насправді, він уже не має ніякого впливу. Французький президент Ніколя Саркозі має багато енергії й амбіцій, але це також спрацьовує проти нього. Тому Німеччина і канцлер Меркель спромоглися спокійно й послідовно посилити свої позиції... І для Німеччини, і для Європи було б найкраще, якби ці вибори дали виразні підстави для лідерства або Меркель, або Штайнмаєра. Нова широка коаліція, звичайно, можлива, але для Німеччини це не є природньою формою правління, навіть якщо Меркель і одержить всю свободу дій і зробить членів свого уряду невидимими».
(Лондон – Прага – Київ)