Харків – Фотозйомка атома відбувалася в тому самому корпусі харківського фізико-технічного інституту, який в тридцяті роки мав назву УФТІ. Там 10 жовтня 1932 року вперше в СРСР і вдруге у світі розчепили ядро атома. За словами вчених, останнє досягнення відкриває нові можливості в розвитку нанотехнологій.
Один із авторів дослідження, доктор фізико-математичних наук Ігор Михайловський, уточнив, що «перше зображення атома отримали науковці Мюллер та Бахадор ще 17 жовтня 1955 року. А під час нинішнього дослідження науковці розробили спеціальну методику, яка дозволила збільшити можливості електронного мікроскопа, і, відповідно, отримати детальніші й чіткіші знімки атома».
Розповідаючи про роботу колективу над експериментом, професор Ігор Михайловський зазначив, що довелося працювати зі старими мікроскопами, але використовувати рідкий гелій. Фіксували зображення сучасною цифровою технікою – мікроканальним мікроскопом, подібним до танкового прицілу.
Атом нагадує бруньки верби
Який вигляд має атом? Колега Ігора Михайловського, доктор фізико-математичних наук Тетяна Мазилова, каже, що він скидається на бруньки верби, яка розпускається.
У результаті кількарічних експериментів науковці ХАФТІ дійшли висновку, що атом (до речі, це слово грецького походження й у перекладі означає «неподільний») справді є неподільним.
Вчені переконалися, що є певний мінімальний розмір, конфігурація якого не змінюється. А якщо й змінюється, то спеціальним квантово-механічним чином. За словами доктора фізико-математичних наук Ігора Михайловського, їм вперше вдалося сфотографувати перехід атома з одного квантового стану в інший.
Проект харківських науковців частково фінансувала Національна академія наук України, міжнародна програма НАТО та Німецька програма підтримки науки.
Ігор Михайловський впевнений, що новий метод дослідження структури атома зможуть із успіхом використовувати на практиці розробники нанотехнологій, причому не сьогоднішнього дня, а післязавтрашнього.
Розповідаючи про роботу колективу над експериментом, професор Ігор Михайловський зазначив, що довелося працювати зі старими мікроскопами, але використовувати рідкий гелій. Фіксували зображення сучасною цифровою технікою – мікроканальним мікроскопом, подібним до танкового прицілу.
Атом нагадує бруньки верби
Який вигляд має атом? Колега Ігора Михайловського, доктор фізико-математичних наук Тетяна Мазилова, каже, що він скидається на бруньки верби, яка розпускається.
У результаті кількарічних експериментів науковці ХАФТІ дійшли висновку, що атом (до речі, це слово грецького походження й у перекладі означає «неподільний») справді є неподільним.
Вчені переконалися, що є певний мінімальний розмір, конфігурація якого не змінюється. А якщо й змінюється, то спеціальним квантово-механічним чином. За словами доктора фізико-математичних наук Ігора Михайловського, їм вперше вдалося сфотографувати перехід атома з одного квантового стану в інший.
Проект харківських науковців частково фінансувала Національна академія наук України, міжнародна програма НАТО та Німецька програма підтримки науки.
Ігор Михайловський впевнений, що новий метод дослідження структури атома зможуть із успіхом використовувати на практиці розробники нанотехнологій, причому не сьогоднішнього дня, а післязавтрашнього.