Брюссель – НАТО хоче якнайшвидше перейти від протистояння до співпраці з Москвою. Андерс Фоґ Расмуссен, що обрав пріоритетами свого головування в альянсі Афганістан та Росію, почав втілювати обіцяну програму. У п’ятницю, виступаючи у Брюсселі на форумі «Carnegie Europe», він оприлюднив основи нового стратегічного партнерства між союзом країн північноатлантичного договору та Кремлем. Ця співпраця, за його словами, – це не вибір, а необхідність. Навіть, незважаючи на низку фундаментальних розбіжностей між сторонами.
Звичайно, розбіжності між НАТО й Росією не зникнуть за одну ніч. Але співпраця між сторонами – це нагальна потреба, – зазначив генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен.
«Росії слід усвідомити, що НАТО нікуди не зникне», – заявив він. – Не тому, що ми сприймаємо її як ворога. Зовсім ні. Причина в тому, що країни-союзниці поділяють спільні цінності та виробили культуру співпраці. І вони хочуть це зберегти. Не повинно бути жодних сумнівів у тому, що пріоритетом номер один цієї організації буде й надалі безпека всіх її членів».
Вступ нових країн до НАТО триватиме
Голова Північноатлантичного альянсу додає, що не вірить у те, що розширення НАТО та Євросоюзу створило б бодай одну проблему безпеці Росії. Навіть навпаки, каже він, стабільніша та процвітаюча Європа без сумніву тільки поглиблює безпеку росіян.
Тому рішення Бухарестського саміту про майбутнє надання членства в альянсі Україні та Грузії залишатимуться у силі. Це також одна із головних причин необхідності відновлення діалогу між НАТО і Росією.
«Я справді маю амбіційне бажання переконати Росію у тому, що політика відчинених дверей НАТО не націлена проти неї, – зазначив лідер НАТО. – Ми мусимо встановити безпекове середовище у Європі, в якому політика відкритості для нових членів має продовжуватися. І в цей час Росія має бути запевнена, що у цьому немає нічого направленого проти неї. Це виклик. Це складно. Але, якби життя було легким, то не було б потреби у політиках».
Попри непорозуміння є ще й спільні інтереси
Кремль та країни-союзниці Північноатлантичного альянсу в питаннях безпекової співпраці раніше вже досягли чималих результатів. Зокрема, у рамках Ради «Росія – НАТО», робота якої була тимчасово зупинена після минулорічних подій на Кавказі.
«Ми знайшли спільну мову, але не змогли перетворити це на реальність»,– каже пан Расмуссен. Тому нині він виступив із новою ініціативою, закликаючи лідерів Росії до відновлення стосунків. Боротьба проти тероризму, непоширення зброї масового знищення, Афганістан та спільний наступ на піратство – ось основні сфери, у яких обидві сторони мають спільні інтереси.
Особливої уваги надав Андерс Фоґ Расмуссен пропозиції співпраці у справі встановлення у Європі систем протиракетної оборони. За його словами, останні заяви офіційного Вашингтона надали проектам баз установок перехоплювачів балістичних ракет чималої актуальності. НАТО повинно співпрацювати із Росією і в цьому питанні, наголошує лідер альянсу.
Росія й НАТО матимуть спільні протиракетні бази?
«На мій погляд, поширення технологій балістичних ракет непокоїть не лише країни-союзниці, а й Росію, – обґрунтовує свою позицію голова НАТО. – Наші держави, наші війська, сили, що розгорнуті на театрі військових дій, – всі стануть чимдалі вразливішими, якщо треті сторони здійснять ракетні атаки».
Андерс Фоґ Расмуссен зазначає, що нині слід приступити до спільного вивчення шляхів попередження цієї загрози. «Це у фундаментальних інтересах і НАТО, і США, і Росії», – каже він. – І росіяни, і сили НАТО мають вже великий досвід у цій сфері, тож нині настав час об’єднати ці вміння для загальної безпеки.
(Брюссель – Прага – Київ)
«Росії слід усвідомити, що НАТО нікуди не зникне», – заявив він. – Не тому, що ми сприймаємо її як ворога. Зовсім ні. Причина в тому, що країни-союзниці поділяють спільні цінності та виробили культуру співпраці. І вони хочуть це зберегти. Не повинно бути жодних сумнівів у тому, що пріоритетом номер один цієї організації буде й надалі безпека всіх її членів».
Вступ нових країн до НАТО триватиме
Голова Північноатлантичного альянсу додає, що не вірить у те, що розширення НАТО та Євросоюзу створило б бодай одну проблему безпеці Росії. Навіть навпаки, каже він, стабільніша та процвітаюча Європа без сумніву тільки поглиблює безпеку росіян.
Тому рішення Бухарестського саміту про майбутнє надання членства в альянсі Україні та Грузії залишатимуться у силі. Це також одна із головних причин необхідності відновлення діалогу між НАТО і Росією.
«Я справді маю амбіційне бажання переконати Росію у тому, що політика відчинених дверей НАТО не націлена проти неї, – зазначив лідер НАТО. – Ми мусимо встановити безпекове середовище у Європі, в якому політика відкритості для нових членів має продовжуватися. І в цей час Росія має бути запевнена, що у цьому немає нічого направленого проти неї. Це виклик. Це складно. Але, якби життя було легким, то не було б потреби у політиках».
Попри непорозуміння є ще й спільні інтереси
Кремль та країни-союзниці Північноатлантичного альянсу в питаннях безпекової співпраці раніше вже досягли чималих результатів. Зокрема, у рамках Ради «Росія – НАТО», робота якої була тимчасово зупинена після минулорічних подій на Кавказі.
«Ми знайшли спільну мову, але не змогли перетворити це на реальність»,– каже пан Расмуссен. Тому нині він виступив із новою ініціативою, закликаючи лідерів Росії до відновлення стосунків. Боротьба проти тероризму, непоширення зброї масового знищення, Афганістан та спільний наступ на піратство – ось основні сфери, у яких обидві сторони мають спільні інтереси.
Особливої уваги надав Андерс Фоґ Расмуссен пропозиції співпраці у справі встановлення у Європі систем протиракетної оборони. За його словами, останні заяви офіційного Вашингтона надали проектам баз установок перехоплювачів балістичних ракет чималої актуальності. НАТО повинно співпрацювати із Росією і в цьому питанні, наголошує лідер альянсу.
Росія й НАТО матимуть спільні протиракетні бази?
«На мій погляд, поширення технологій балістичних ракет непокоїть не лише країни-союзниці, а й Росію, – обґрунтовує свою позицію голова НАТО. – Наші держави, наші війська, сили, що розгорнуті на театрі військових дій, – всі стануть чимдалі вразливішими, якщо треті сторони здійснять ракетні атаки».
Андерс Фоґ Расмуссен зазначає, що нині слід приступити до спільного вивчення шляхів попередження цієї загрози. «Це у фундаментальних інтересах і НАТО, і США, і Росії», – каже він. – І росіяни, і сили НАТО мають вже великий досвід у цій сфері, тож нині настав час об’єднати ці вміння для загальної безпеки.
(Брюссель – Прага – Київ)