Брюссель – Про майбутнє енергетичної безпеки Європейського Союзу йшлося в четвер на сесійному засіданні Європарламенту. Депутати залишаються поділені на табори у підтримці чи критиці проектів газогонів, що мають забезпечувати Європу блакитним паливом. Одні відстоюють газопровід «Набукко», що покликаний зменшити залежність від російського газу. Інші, хоч і не відмовляються від ідеї цього газогону, проте наполягають на проектах, запропонованих російським «Газпромом» – Північному та Південному потоках.
На сьогодні Європейський Союз імпортує більше половини всіх своїх енергоносіїв.Із них 42 відсотки блакитного палива надходить із Росії. Декілька місяців тому, Єврокомісія нарешті, так би мовити, зрушила з місця проект «Набукко», на який навіть уже виділені 200 мільйонів євро. Цією трубою до Європи мають намір постачати газ із Центральної Азії та Каспійського регіону. І хоча «Набукко» покриє тільки близько 10 відсотків від загальної потреби європейців, цей газогін має символічне значення. Він унезалежнить Європу від газової монополії Росії.
Єврокомісар з енергетики Андріс Пієбалґс, виступаючи перед депутатами, повідомив про розвиток проекту. «Між чотирма європейськими країнами та Туреччиною підписана міжурядова угода щодо «Набукко», – заявив пан Пієбалґс у сесійній залі. – Це означає, що ми можемо ухвалити кінцеве рішення про інвестиції вже наступного року, з перспективою отримати газ у 2014-му. Ми визначили три джерела постачання, що готові надати весь обсяг газу. Це Азербайджан, Туркменистан та найбільше джерело постачання на сьогодні – Ірак».
«Зменшити небезпечну незалежність від Росії»
Проте парламентарі висловлювали доволі суперечливі думки щодо газогону «Набукко». Одні закликали збільшити гарантії та фінансування, щоб проект не опинився у тіні «Південного потоку», ініційованого Росією та підтриманого деякими країнами ЄС, зокрема, Італією. Стосовно «Набукко» відомі також критичні позиції офіційного Берліна і Парижа. А інші відкрито критикували залежність від російського газу й закликали до швидких дій.
«Якщо ми зможемо переконати країни-члени у політичній потребі більшої енергетичної незалежності, якщо ми зупинимо Берлін та Париж, що на кожному кроці вставляють палиці у колеса, то «Набукко» допоможе нам диверсифікувати постачання нафти та газу,– зазначив британський євродепутат Грем Уотсон. – Нам слід також розвивати виробництво відновлюваної енергії, потрібні нові нафтові та газові сховища, щоб зменшити нашу небезпечну залежність від Росії».
«Комісія помиляється щодо «Газпрому» – польський депутат
Євродепутат від Польщі Конрад Шиманський також застеріг Європейську комісію від деяких помилок, котрих, за його словами, вона припускається в енергетичній політиці.
«Комісія глибоко помиляється, гадаючи, що «Південний потік» не є конкурентом «Набукко», – зауважив парламентар. – Комісія помиляється, не реагуючи на все більшу присутність «Газпрому» на європейському енергетичному ринку. Нарешті, Комісія помиляється, даючи мовчазну згоду на реалізацію проектів «Газпрому» на Балтійському й Чорному морях».
Тим часом, саме «Набукко», на думку багатьох депутатів, потребує першочергової політичної уваги європейських лідерів. А меркантильні інтереси деяких країн ЄС не повинні брати гору над загальноєвропейськими інтересами.
Інша велика енергетична ідея, що також була сьогодні у центрі уваги Європарламенту – проект «Дезертек». Він передбачає встановлення на величезній площі в африканській пустелі сонячних батарей. Альтернативна енергія, вироблена таким шляхом, має транспортуватися до країн Євросоюзу. За підрахунками, до 2050 року «Дезертек» має забезпечити до 15 відсотків усієї потреби європейської співдружності в енергії.
(Брюссель – Прага – Київ)
Єврокомісар з енергетики Андріс Пієбалґс, виступаючи перед депутатами, повідомив про розвиток проекту. «Між чотирма європейськими країнами та Туреччиною підписана міжурядова угода щодо «Набукко», – заявив пан Пієбалґс у сесійній залі. – Це означає, що ми можемо ухвалити кінцеве рішення про інвестиції вже наступного року, з перспективою отримати газ у 2014-му. Ми визначили три джерела постачання, що готові надати весь обсяг газу. Це Азербайджан, Туркменистан та найбільше джерело постачання на сьогодні – Ірак».
«Зменшити небезпечну незалежність від Росії»
Проте парламентарі висловлювали доволі суперечливі думки щодо газогону «Набукко». Одні закликали збільшити гарантії та фінансування, щоб проект не опинився у тіні «Південного потоку», ініційованого Росією та підтриманого деякими країнами ЄС, зокрема, Італією. Стосовно «Набукко» відомі також критичні позиції офіційного Берліна і Парижа. А інші відкрито критикували залежність від російського газу й закликали до швидких дій.
«Якщо ми зможемо переконати країни-члени у політичній потребі більшої енергетичної незалежності, якщо ми зупинимо Берлін та Париж, що на кожному кроці вставляють палиці у колеса, то «Набукко» допоможе нам диверсифікувати постачання нафти та газу,– зазначив британський євродепутат Грем Уотсон. – Нам слід також розвивати виробництво відновлюваної енергії, потрібні нові нафтові та газові сховища, щоб зменшити нашу небезпечну залежність від Росії».
«Комісія помиляється щодо «Газпрому» – польський депутат
Євродепутат від Польщі Конрад Шиманський також застеріг Європейську комісію від деяких помилок, котрих, за його словами, вона припускається в енергетичній політиці.
«Комісія глибоко помиляється, гадаючи, що «Південний потік» не є конкурентом «Набукко», – зауважив парламентар. – Комісія помиляється, не реагуючи на все більшу присутність «Газпрому» на європейському енергетичному ринку. Нарешті, Комісія помиляється, даючи мовчазну згоду на реалізацію проектів «Газпрому» на Балтійському й Чорному морях».
Тим часом, саме «Набукко», на думку багатьох депутатів, потребує першочергової політичної уваги європейських лідерів. А меркантильні інтереси деяких країн ЄС не повинні брати гору над загальноєвропейськими інтересами.
Інша велика енергетична ідея, що також була сьогодні у центрі уваги Європарламенту – проект «Дезертек». Він передбачає встановлення на величезній площі в африканській пустелі сонячних батарей. Альтернативна енергія, вироблена таким шляхом, має транспортуватися до країн Євросоюзу. За підрахунками, до 2050 року «Дезертек» має забезпечити до 15 відсотків усієї потреби європейської співдружності в енергії.
(Брюссель – Прага – Київ)