Прага – Новий генеральний секретар НАТО закликає до «безпрецедентного» діалогу з Кремлем. В інтерв’ю британському щоденникові The Financial Times Андерс Фоґ Расмуссен заявив, що хоче взяти до уваги «законні інтереси безпеки» Росії. За словами західних оглядачів, досі Росія не давала такої ж прихильної відповіді на схожі заяви Заходу останнього часу.
Керівник Північноатлантичного союзу вважає, що «відкритий і безпрецедентний діалог» із Росією має зменшити напруженість у Європі і дати обом сторонам можливість разом відповідати на спільні загрози.
Андерс Фоґ Расмуссен каже, що хоче започаткувати з Кремлем «відкритий і щирий діалог, який створив би нову атмосферу».
В інтерв’ю британській газеті The Financial Times він визнав, що між НАТО й Москвою є розбіжності, зокрема з приводу наслідків минулорічної війни Росії проти Грузії і можливого прийняття Тбілісі й Києва до Організації Північноатлантичного договору.
Але генеральний секретар НАТО вбачає за головне «справді стратегічне партнерство» з Росією, в рамках якого сторони вже співпрацюють із таких питань, як Афганістан, тероризм чи піратство.
«Росія повинна усвідомити, що НАТО існує і що цей союз є основою наших трансатлантичних відносин. Але й ми маємо взяти до уваги, що Росія має законні інтереси своєї безпеки», – заявив він.
Як сказав Андерс Фоґ Расмуссен, він попросить чільних представників НАТО приїхати до Москви і вислухати погляди Кремля на те, як вони мають будувати відносини на майбутнє. За його словами, треба залучати Росію до співпраці і вислуховувати її позицію.
Зокрема, додав він, у НАТО готові вислухати пропозицію президента Росії Дмитра Медведєва, який хотів би влаштувати в Європі нову архітектуру безпеки, в якій Росія мала б більший вплив.
Росія важлива, але не поспішає назустріч
Відносини НАТО й Москви практично зупинилися були після вторгнення Росії до Грузії минулого року. Але зараз, як виглядає, в НАТО воліють вважати це пройденим етапом, щоб нарешті стабілізувати цю європейську систему безпеки, яка досі розладнана вже майже два десятки років, відколи розвалилася Організація Варшавського договору.
Андерс Фоґ Расмуссен, іще недавно прем’єр-міністр Данії, щойно перейнявши керівництво Північноатлантичним союзом у серпні, заявляв, що за головні пріоритети свого чотирирічного мандату візьме разом із Афганістаном саме Росію.
Таке тепле ставлення до Москви повторює попередні заяви зі США про необхідність «перезавантажити» відносини з Росією. Але оглядачі звертають увагу, що у відповідь із Кремля не лунає настільки ж теплих пропозицій.
Зокрема, там і далі категорично відкидають декларовану готовність НАТО прийняти до свого складу Україну і Грузію колись у невизначеному майбутньому, коли ці країни будуть «готові» до вступу. При цьому в Кремлі не беруть до уваги, що поза деклараціями реальний вступ цих держав практично зупинений саме в інтересах поліпшення відносин із Росією.
(Прага – Київ)
Андерс Фоґ Расмуссен каже, що хоче започаткувати з Кремлем «відкритий і щирий діалог, який створив би нову атмосферу».
В інтерв’ю британській газеті The Financial Times він визнав, що між НАТО й Москвою є розбіжності, зокрема з приводу наслідків минулорічної війни Росії проти Грузії і можливого прийняття Тбілісі й Києва до Організації Північноатлантичного договору.
Але генеральний секретар НАТО вбачає за головне «справді стратегічне партнерство» з Росією, в рамках якого сторони вже співпрацюють із таких питань, як Афганістан, тероризм чи піратство.
«Росія повинна усвідомити, що НАТО існує і що цей союз є основою наших трансатлантичних відносин. Але й ми маємо взяти до уваги, що Росія має законні інтереси своєї безпеки», – заявив він.
Як сказав Андерс Фоґ Расмуссен, він попросить чільних представників НАТО приїхати до Москви і вислухати погляди Кремля на те, як вони мають будувати відносини на майбутнє. За його словами, треба залучати Росію до співпраці і вислуховувати її позицію.
Зокрема, додав він, у НАТО готові вислухати пропозицію президента Росії Дмитра Медведєва, який хотів би влаштувати в Європі нову архітектуру безпеки, в якій Росія мала б більший вплив.
Росія важлива, але не поспішає назустріч
Відносини НАТО й Москви практично зупинилися були після вторгнення Росії до Грузії минулого року. Але зараз, як виглядає, в НАТО воліють вважати це пройденим етапом, щоб нарешті стабілізувати цю європейську систему безпеки, яка досі розладнана вже майже два десятки років, відколи розвалилася Організація Варшавського договору.
Андерс Фоґ Расмуссен, іще недавно прем’єр-міністр Данії, щойно перейнявши керівництво Північноатлантичним союзом у серпні, заявляв, що за головні пріоритети свого чотирирічного мандату візьме разом із Афганістаном саме Росію.
Таке тепле ставлення до Москви повторює попередні заяви зі США про необхідність «перезавантажити» відносини з Росією. Але оглядачі звертають увагу, що у відповідь із Кремля не лунає настільки ж теплих пропозицій.
Зокрема, там і далі категорично відкидають декларовану готовність НАТО прийняти до свого складу Україну і Грузію колись у невизначеному майбутньому, коли ці країни будуть «готові» до вступу. При цьому в Кремлі не беруть до уваги, що поза деклараціями реальний вступ цих держав практично зупинений саме в інтересах поліпшення відносин із Росією.
(Прага – Київ)