Київ – Дружини та адвокати двох підозрюваних у вбивстві київського еколога Олександра Гончарова заперечують їхню причетність. І заявляють, що правоохоронці вибивають зізнання тортурами. Тим часом дружина вбитого, Моніка Гончарова, через страх стати наступною жертвою виїхала за кордон.
Пенсіонер Олександр Гончаров був убитий 26 травня після того, як розпочав боротьбу з незаконним видобуванням піску на заповідному Жуковому острові. Між тим родичі затриманих скаржаться на те, що зізнання з них вичавлюють.
Дружина підозрюваного Ігоря Ноніка, Вікторія зазначає: «Мого чоловіка затримали у Криму, і поки везли до Києва, увесь час катували. Виводили у поле чи в ліс, роздягали, замотували скотчем рот і били. Вимагали зізнання у вбивстві. Три місяці він перебуває в слідчому ізоляторі. Весь цей час ніяких дій з розслідування вбивства немає».
«Піщані барони» займалися іншим бізнесом?
Після вбивства Гончарова і затримання ймовірних замовників злочину робота нелегальних земснарядів на Жуковому острові зупинилася. Проте, за словами Вікторії Нонік, її чоловік не може бути причетним до вбивства, оскільки його бізнес – це кафе і продаж мобільних телефонів, отже, до видобутку піску він не має ніякого стосунку. Інший підозрюваний у замовленні вбивства, Олексій Гончар, перебуває у розшуку. За словами його дружини Катерини, суддя звинуватив його у змові з Ноніком і замовленні вбивства заочно.
У Голосіївському райвідділі міліції міста Києва, працівники якого затримали підозрюваних, деталі слідства не розголошують.
Адвокат Ігоря Ноніка Анатолій Грабчак відзначає, що виконавці вбивства досі не відомі, а отже, ніяких вагомих доказів вини Ноніка та Гончара немає. Їх затримали лише на підставі запису телефонних розмов, оскільки вони нібито говорили з кимось на Жуковому острові невдовзі після вбивства.
«Будь-хто буде проходити коло місця пригоди, і в нього спрацює телефон. Або йому зателефонують із місця пригоди. Інформація про цей дзвінок потрапить до міліції – і так з’явиться підозрюваний», – пояснює схему пошуку підозрюваних адвокат.
Також він оприлюднив деякі матеріали слідства, в них ідеться про те, що Олександр Гончаров жив у незаконно збудованому будинку, а проти тих, хто напав на нього, застосував незареєстровану вогнепальну зброю.
Дружині Гончарова погрожували, що вона буде наступною жертвою
А найважливіше, на думку Анатолія Грабчака, що під час очної ставки дружина загиблого Моніка Гончарова не впізнала у підозрюваних ані тих, хто на її очах убив чоловіка, ані тих, хто раніше йому погрожував.
Втім, учасник боротьби проти видобутку піску в заповідній зоні, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко стверджує повністю протилежне.
«Коли дружині Гончарова показали затриманих – вона аж злякалася, бо впізнала нападників. Винні вони чи ні, має встановити слідство. А виступ родичів та адвокатів, на мою думку, – дешевий піар з метою уникнути відповідальності за вбивство. Тим часом дружина вбитого, Моніка Гончарова, виїхала до родичів у Чехію. За словами екологів, їй погрожували, що вона може стати наступною жертвою, якщо не припинить боротьби проти видобутку піску на Жуковому острові», –розповів Володимир Борейко.
Він не виключає, що за спробами вибілити Ігоря Ноніка і Олексія Гончара стоять ті, хто реально заробляє на незаконному піску в Києві. Адже якщо підозрювані зізнаються, то вони викриють і своїх господарів.
(Київ – Прага)
Дружина підозрюваного Ігоря Ноніка, Вікторія зазначає: «Мого чоловіка затримали у Криму, і поки везли до Києва, увесь час катували. Виводили у поле чи в ліс, роздягали, замотували скотчем рот і били. Вимагали зізнання у вбивстві. Три місяці він перебуває в слідчому ізоляторі. Весь цей час ніяких дій з розслідування вбивства немає».
«Піщані барони» займалися іншим бізнесом?
Після вбивства Гончарова і затримання ймовірних замовників злочину робота нелегальних земснарядів на Жуковому острові зупинилася. Проте, за словами Вікторії Нонік, її чоловік не може бути причетним до вбивства, оскільки його бізнес – це кафе і продаж мобільних телефонів, отже, до видобутку піску він не має ніякого стосунку. Інший підозрюваний у замовленні вбивства, Олексій Гончар, перебуває у розшуку. За словами його дружини Катерини, суддя звинуватив його у змові з Ноніком і замовленні вбивства заочно.
У Голосіївському райвідділі міліції міста Києва, працівники якого затримали підозрюваних, деталі слідства не розголошують.
Адвокат Ігоря Ноніка Анатолій Грабчак відзначає, що виконавці вбивства досі не відомі, а отже, ніяких вагомих доказів вини Ноніка та Гончара немає. Їх затримали лише на підставі запису телефонних розмов, оскільки вони нібито говорили з кимось на Жуковому острові невдовзі після вбивства.
«Будь-хто буде проходити коло місця пригоди, і в нього спрацює телефон. Або йому зателефонують із місця пригоди. Інформація про цей дзвінок потрапить до міліції – і так з’явиться підозрюваний», – пояснює схему пошуку підозрюваних адвокат.
Також він оприлюднив деякі матеріали слідства, в них ідеться про те, що Олександр Гончаров жив у незаконно збудованому будинку, а проти тих, хто напав на нього, застосував незареєстровану вогнепальну зброю.
Дружині Гончарова погрожували, що вона буде наступною жертвою
А найважливіше, на думку Анатолія Грабчака, що під час очної ставки дружина загиблого Моніка Гончарова не впізнала у підозрюваних ані тих, хто на її очах убив чоловіка, ані тих, хто раніше йому погрожував.
Втім, учасник боротьби проти видобутку піску в заповідній зоні, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко стверджує повністю протилежне.
«Коли дружині Гончарова показали затриманих – вона аж злякалася, бо впізнала нападників. Винні вони чи ні, має встановити слідство. А виступ родичів та адвокатів, на мою думку, – дешевий піар з метою уникнути відповідальності за вбивство. Тим часом дружина вбитого, Моніка Гончарова, виїхала до родичів у Чехію. За словами екологів, їй погрожували, що вона може стати наступною жертвою, якщо не припинить боротьби проти видобутку піску на Жуковому острові», –розповів Володимир Борейко.
Він не виключає, що за спробами вибілити Ігоря Ноніка і Олексія Гончара стоять ті, хто реально заробляє на незаконному піску в Києві. Адже якщо підозрювані зізнаються, то вони викриють і своїх господарів.
(Київ – Прага)